Замість потрібної єдності отримаємо ще одну лінію розколу
Влада продовжує атакувати базові для національної ідентичності речі. Після спроби змінити символіку, назву країни звучить пропозиція перейти на латинку.
Тому повторю свої аргументи проти відмови від традиційною для українців кирилиці:
1. Кирилиця – це фундаментальний елемент нашої тисячолітньої культури та ідентичності. Відмова від неї зробить нас слабшими, позбавить унікальності, відріже наступні покоління, які не читатимуть кирилицею, від культурної спадщини наших предків.
2. «Відмова від кирилиці відгородить нас від Росії і наблизить до Європи» – головний аргумент її прихильників. Проте насправді зміна письма може відіграти протилежну роль – посилення русифікації. Останні роки дедалі більше російськомовних громадян переходять на українську. Запровадження латинки створить додатковий бар‘єр і зупинить багатьох із них. Більш того, така зміна може спровокувати рух в протилежному напрямку – звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська.
3. Найуспішнішим прикладом переходу на латинку в історії є турецький. Швидкість (здійснено протягом 2 місяців) та ефективність реформи забезпечив політичний режим тодішньої Туреччини – авторитаризм на чолі з Ататюрком. Тому в Казахстані теж є шанси на успішну відмову від кирилиці. В Україні – ні, адже ми будуємо демократичну країну. Чи вже ні?
4. Варіант плавного переходу, із паралельним використанням кирилиці та латинки, означатиме фактичну тримовність в країні – дві українські та російська. Тож замість потрібної єдності отримаємо ще одну лінію розколу.
Секретар РНБО каже, що нам потрібно перейти на латиницю і позбавитись кирилиці. А ще зробити англійську другою основною.
Пане Олексію Данілов, а може, ми хоча б почали з виконання поточних Законів України? Наприклад, з виконання Закону про державну мову, який саботується телеканалами вже два місяці підряд в частині демонстрації українською всіх фільмів та серіалів.
Це ж пряма компетенція РНБО втрутитись, якщо йде саботаж Законів та по суті руйнується законний лад в країні.
Або, до прикладу, мабуть, потрібно заборонити рашистам приїжджати з гастролями до України. Подивіться, яку кількість цих «гастролерів» ми отримали за останні кілька місяців. І це не кінець.
Тому перш ніж пропонувати перехід на латиницю, ми мали б зробити так, щоб в Україні виконувались хоча б чинні Закони, а не відбувався прямий саботаж єдиної державної мови.
