Верховний головнокомандувач Зеленський ігнорує потреби ЗСУ у ракетних комплексах

Досвід бойових дій у війні з Росією довів ефективність та нагальну потребу ЗСУ у ракетних комплексах на кшталт «Стугни».

Попередній президент України Порошенко та керівництво ЗСУ мали чітке розуміння таких пріоритетів. Як наслідок, вперше за 23 роки незалежності України ЗСУ почали масово отримувати ПТРК вітчизняного виробництва.

Якщо на момент початку російської агресії ЗСУ мали на озброєнні лише біля десятка ПТРК «Стугна», то в умовах війни Порошенкові та його команді вдалося забезпечити виробництво та постачання до армії близько 400 сучасних українських протитанкових комплексів.

Однак за кілька років війни неможливо надолужити те, що не робилося протягом 20 мирних років. Наразі забезпеченість ЗСУ ракетами для 107-мм ЛПТРК «Корсар» становить 10% від потреби, ракетами до 130-мм комплексу «Стугна-П» – 50% від потреби. А мінімальна потреба ЗСУ, з урахуванням кількості бронетехніки РФ на наших кордонах, становить щонайменше 1500 пускових «Стугна-П» та 500 пускових «Корсар».

Виробник ракетних комплексів Київське конструкторське бюро «Луч» має вільні виробничі потужності та спроможності для повномасштабного забезпечення Збройних Сил України протитанковими комплексами, ракетами й тренажерами в кількості, достатній для підготовки розрахунків, забезпечення військової стратегії стримування та знищення броньованої техніки противника у разі можливого наступу.

Однак нове керівництво держави ігнорує ці потреби. Другий рік поспіль зриває державне оборонне замовлення, а у пріоритеті постачання до ЗСУ ті типи і види озброєнь, які дозволяють чиновникам «освоювати» в умовах війни бюджетні кошти на ДОЗ за корупційними схемами часів Кучми і Януковича.

Президентська прес-служба та міністр закордонних справ радісно повідомляють, що у ході візиту чинного президента до США нібито вдалося домовитися про постачання до України «Джавелінів». Щоправда ні про їхню кількість, ні про терміни поставки не повідомляється.

Однак не слід забувати, що, відповідно до міждержавних домовленостей, FGM-148 «Джавелін» заборонений до застосування на першій лінії оборони. Єдиними ефективними засобами протитанкової боротьби в Збройних Силах України є комплекси «Стугна-П» та «Корсар» вітчизняного виробництва. Ці комплекси довели свою майже 100% ефективність у бойовому застосуванні під час відсічі та стримування агресії РФ в Україні.

Особливо актуальними виробництво таких комплексів та їх постачання до ЗСУ є в умовах нарощування російської військової присутності. Станом на початок серпня поточного року поблизу та вздовж кордону з Україною створено три міжвидових угруповання, які здатні без оголошення мобілізації та за мінімальних підготовчих заходів проводити раптові наступальні дії на території нашої країни. Вздовж державного кордону України розгорнуто 28 батальйонно-тактичних груп загальною чисельністю 87 тис. військовослужбовців, до 1100 одиниць танків, до 2600 бойових броньованих машин, до 1100 артилерійських систем, до 360 ракетних систем залпового вогню, 18 оперативно-тактичних ракетних комплексів.

Між тим, на ДП «Державне Київське конструкторське бюро “Луч”» (входить до складу ДК “Укроборонпром”) не вистачає не лише фінансуваня, але навіть робітничих площ для розширення роботи.

При цьому нове керівництво концерну звітує про про успіхи в оренді «надлишкового майна» підприємств, що входять до його складу. Лише за перше півріччя ц.р. «Укроборонпром» погодив передачу в оренду 26 тис. м² «надлишкового майна» підприємств-учасників, яке не використовувалось у виробничій діяльності. При цьому для КБ «Луч», яке успішно розвивається і розширює виробництво, було б достатньо і 10 тис. м².

Але, як бачимо, в основу «успішності» концерну покладені інші показники, а не реальне покращення обороноздатності країни.