Стало відомо, скільки людей вважаються зниклими безвісти в ОРДЛО і Криму
30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень або День зниклих безвісти
Щороку 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень або День зниклих безвісти, який було встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року.
Питання осіб, зниклих безвісти, є актуальним для України. Ця проблема надзвичайно загострилась внаслідок окупації Російською Федерацією Кримського півострова та збройної агресії проти України. Національними та міжнародними правозахисними організаціями фіксуються факти порушень прав людини, викрадення російськими спецслужбами людей, насильницьке зникнення українських активістів.
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, задокументовано 43 випадки насильницького зникнення в Криму, з яких 11 осіб до цього часу залишаються зниклими безвісти.
У Донецькій та Луганській областях вважаються зниклими безвісти 258 осіб, з них 67 військовослужбовців та резервістів.
17 червня 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. З метою створення правових механізмів розшуку зниклих безвісти осіб 12 липня 2018 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». На підставі Закону до Кримінального кодексу України додано статтю 146-1, якою визначено відповідальність за насильницьке зникнення.
Проте результати здійснюваного Уповноваженим парламентського контролю дозволяють констатувати, що за цей період належне виконання норм Закону так і не розпочалося. Усі проведені до сьогодні Комісією з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, засідання носять організаційний характер.
Крім того, досі не забезпечено створення Єдиного реєстру зниклих безвісти, який необхідний для забезпечення ефективного розшуку таких осіб.
Уповноваженим у межах парламентського контролю неодноразово надсилалися звернення до Уряду (останнє у серпні поточного року) щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на забезпечення виконання Закону.
Уповноважений тримає в полі зору кожного, чия доля наразі невідома, хто незаконно утримується на тимчасово окупованих територіях, їх імена постійно оприлюднюються на всіх можливих інформаційних майданчиках, у тому числі й міжнародних.
Бажаємо не втрачати надії тим, хто чекає, і тим, кого чекають.
Коментар МЗС України до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень
У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень Міністерство закордонних справ України привертає увагу світової спільноти до долі людей, зниклих, викрадених чи безвісти зниклих на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України Автономної Республіки Крим та м.Севастополь і окремих районів Донецької і Луганської областей.
За даними Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважаються 258 людей, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів.
За наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму та м.Севастополь. Доля 15 з них досі залишається невідомою. Їхні імена: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Ескендер Апселямов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов.
Переважна більшість цих людей є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації.
На сьогодні Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво у 112 кримінальних провадженнях за 173 фактами насильницького зникнення, позбавлення волі та викрадення людей.
У переважній більшості випадків були виявлені факти, які свідчать про причетність російської окупаційної адміністрації до зникнень.
Зафіксовані також численні випадки залякувань родичів зниклих та свідків. За даними УВКПЛ, російська окупаційна адміністрація не проводить ефективного розслідування жодного із злочинів.
Факти насильницьких зникнень українських та кримськотатарських активістів в окупованому Криму відображено в позові України проти Російської Федерації у справі про порушення російською стороною Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, поданому в 2017 році до Міжнародного Суду ООН та двох скаргах проти Російської Федерації, поданих 11 серпня 2018 року до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): «Україна проти Росії (щодо Криму)», заява № 20958/1448, та «Україна проти Росії (VII)», заява № 38334/1849.
14 січня 2021 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав скаргу «Україна проти Росії» (щодо Криму) за заявами №20958/14 та №38334/18 прийнятною і встановив, що РФ здійснює ефективний контроль над територією Криму з 27 лютого 2014 року.
Вимагаємо від Російської Федерації виконання нею зобов’язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, насамперед що стосується гарантування права на життя, свободу та особисту недоторканність.
«Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами, зокрема учасниками Кримської платформи, аби порушення Росії як держави-окупанта залишалися у фокусі постійної міжнародної уваги, тиск на РФ посилювався задля попередження подібних злочинів та проведення ефективного розслідування у всіх випадках насильницьких зникнень», – наголосила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
