Бачити в шоу щось більше за шоу – наївно
Від того, що Зеленський провів військовий парад, він не став мудрішим. Його інтелект залишився та тому ж рівні, як коли він грав пісюном на роялі.
Його особисті друзі та партнери по бізнесу не перестали займати всі ключові посади в державі. Без конкурсів, без громадських обговорень – просто тому, що вони друзі президента.
Картель із шести будівельних компаній не перестав пиляти гроші на Великому Будівництві і вимагати 40% відкатів за субпідряд для тих, хто в картель Зеленського не ввійшов.
Коломойський не перестав імпортувати вугілля з Росії, контролювати державні підприємства, забирати собі всі доходи з них і лишити всі збитки державі.
У президента та сама прокурорка, що тримала під вартою Антоненка і віддавала під суд Стерненка за те, що той не дав себе вбити.
У президента той самий голова офісу, який спас вагнерівців від покарання за військові злочини.
Зеленський залишився тим само президентом, у якого солдат три дні стікає кров’ю без допомоги, а ордени отримує Монатик.
Звичайно, я вітаю розворот президента України від свого совєцько-ватного виборця до патріотичного. Це набагато краще, ніж намагатися заглянути в очі Путіну і стати перед ним на коліна. Але не треба забувати, чому президент це робить. Виключно для того, щоб залишитися при владі. Тій само владі, від якої він так відмежовувався.
Тож давайте без ілюзій, друзі. Парад – це чергове шоу від влади. І бачити в цьому шоу щось більше за шоу, а, тим паче, державника і патріота – наївно.
Бачу частина патріотичної спільноти досі каже, що «в захваті» від Зеленського, його «виступу» та ледве не перетворення останнього на патріота. Хтось каже про Армію, Мову та Віру.
От тільки за кількома пафосними словами, демонстрацією не своїх здобутків та банальними технологіями далі стоїть відвертий саботаж всього українського.
Кажете МОВА?
Два роки знищення Закону про мову. ЖОДНИХ нових ініціатив по захисту єдиної державної. Постійні атаки та намагання повернути російську в публічний простір. А головне – масовий саботаж Закону олігархічними ЗМІ за домовленістю з ОП та Зеленським.
Кажете ВІРА?
Зелена влада досі робить все, щоб громади НЕ переходили до ПЦУ. А Варфоломія навіть не запросили на спільну молитву на День Незалежності, бо так хотіла РПЦ.
Кажете АРМІЯ?
Так державне оборонне замовлення за два роки НЕ виконане майже на 50%. А тих, хто будував українську військову техніку, кидають до тюрем за вигаданими справами, що розсипають на очах.
Тому, шановні друзі, Зеленський – це не АрМоВір. Це БРЕХНЯ, БРЕХНЯ і ще раз БРЕХНЯ. І ще багато популізму, за яким криється відверте малоросійство та русскій мір.
Дивитись треба на дії, а не на слова і картинку, яку демонструють на провладних каналах. Бо так остаточно скотимось до рівня Білорусі.
Наскочив щойно в фейсбук статтю Ольги Мусафіровой з патетичними емоціями й захопленням від параду, Кримської платформи та й усієї нашої дійсності у відсвіті святкувань Дня Незалежності. Мабуть, на перших нотках захопленої патетики перейшов би до інших, наступних авторів і дописів. Бо не люблю, коли дійсно розумні люди так просто дають себе оглуплювати й вичищати їм пам’ять і критичне мислення. Але привернуло увагу прохання на початку допису не входити під ним у дискусію й не критикувати, а зайнятися цим на своїх акаунтах.
Спрацювало, подумав, що ж там таке скандальне має бути? Таки прочитав. Ні, нічого іншого, вся стаття виключно в дифірамбах. І купа коментарів з таким самим безмежним захопленням.
То я там ввічливо так відмітився лише з застереженням, що з тим емоційним спалахом не згоден абсолютно, бо це ще один нещирий серіал. Для одних “Свати”, для інших “Слуга народу”, а для досі призирливо відштовхуваної патріотичної публіки зараз також придумали, як багатьох спосеред нас підчепити. Для патріотів – патріотичне шоу. Воно якісно поставлено, нема застережень. Сценаристи знають, що для цього сегменту якесь лайно не пройде. Але й вище голови скакати теж не стали. І приймати історичні парадигми справжнього патріотизму не треба. Вони ж не на думаючих людей спрямовують зусилля. І не на тих, хто не впадають у амнезію. Ці вже точно за них не проголосують. Поверховому патріотичному сегменту треба дати шоу й вміло підштовхнути до думки: Зеленський наш, він хороший, просто він трохи заблукав, а зараз він усе робить чудово, й усе в нас вийде. Саме в такому тоні й стаття, й телячі захоплені коментарі.
А головне досягнення, коли ці висновки озвучать не основні підрядники, а вільнонаймані за власною ініціативою. І це їм вдалося. Головне, весь світ звести до поділу на чорне й біле. Парад – це добре? Звичайно, що так. Ті, хто категорично проти, – вони ж наші вороги? Ну, загалом, так. То всі, хто не скачуть від захоплення й не хляпають у долоньки та не вихваляють Бубочку, – вороги. А патріоти лише ті, хто зараз згуртувалися навколо Зеленського й готові виціловувати цю особинку та прославляти, як саме втілення українського генія та лідера… А тепер стоп! Тут ви вже пішли в цілковиту маніпуляцію.
Парад для нинішньої України, у якій іде війна та штучно ширяться занепадницькі настрої усередині країни, безумовно був потрібний. І кожен з нас цю ідею підтримає. А далі ми починаємо ділитися на тих, хто думає, і тих, кому досить вкласти в голову заготовану тележуйку. Про жуйку на прикладі пані Ольги, яку завжди раніше вважав думаючою журналісткою, вже згадав. А для нас? Для нас виникають питання. Бо ж Зеленський принижував і критикував саму ідею таких парадів, коли їх проводив Порошенко. І дуже зневажливо висловлювався. Чи міг дорости до великої ідеї? Я в це не вірю, але ж теоретично міг. А коли ти кардинально, на 180 градусів міняєш позицію, то не хочеш нічого пояснити? Чому прозрів, чи може в країні щось змінилося? Бо я переконаний, що там щирості жодної не було.
А були два чіткі розрахунки:
– Електоральний розрахунок. Зеленський втрачає проросійський сегмент. Там є кілька причин і деякі з них особливо підлі. Але й сенсу особливого нема. Чітко ватний електорат у нас доволі локалізований. Їх не так багато. А своїх “какая разніца” уже починає бракувати – холодильник робить своє. Уже понад пів року, як почалося електоральне полювання за потенційним виборцем Порошенка. Для цього потрібні відповідні спецефекти. Їх вони робити вміють, хоча за їх прикриттям і далі йдуть кримінальні переслідування патріотів, руйнується постачання армії тощо. А ще загоничі потрібні. От для цього й використовують (десь за договором, а десь і на підсвідомості) тих, хто весь час покусував Пороха в минулі роки. Тут вам і Деморда, і всілякі о.моновські й групки активістів по виклику, а на додаток відповідні групи журналістів.
– Розрахунок на протидію. Зеленський, зашельмувавши військові паради, спровокував дуже неприємну для нього патріотичну ініціативу – Марш ветеранів. Та не було б і цього року такого показного параду, якби не те, що та хода патріотів набирала розмаху рік від року. А ще в ній усе більше зростали антивладні настрої через капітулянтські ініціативи Зеленського. Цього року його сердючки чи зайці з прапорами були б зовсім гидотними на фоні ще потужнішого маршу. Кинули ж зусилля не лише на організацію параду, як протиставлення непідконтрольній ініціативі, але й на зрив підготовки ходи. Ще пару місяців тому реєстрові козачки з пригодованих організацій дуже активно твердили, що цього року жодної власної акції проводити не треба.
І парад, як захист своїх електоральних позицій та заглушування неприємної інформації від противників, у мене вже викликає неоднозначні почуття. Якщо точніше: я ним захоплений, як і захоплювався в 2014 чи 2018 роках. Але я не стану, на відміну від пані Мусафірової, за це виспівувати дифірамби Зеленському.
Далі щодо наповнення параду. І Кримської платформи заодно. Коли ви робите щось щиро, то у вас виникне бажання щось від себе докласти (як це Порошенко для армії робив і робить), а не красти на цьому. Чи став парад гіршим та негативнішим від того, що під його прикриттям списали на дерибан біля 6 мільярдів поза тендерами й процедурою Прозорро та взагалі невідомо на що пустили? Мабуть, ні. Армія й її парад – це речі самоцільні. Це як і та дилема: чи треба було голосувати 30 років тому за незалежність, коли це був дуже поганий компроміс із комуністами й усе потім обернулося на їхню користь? Так, треба було! Але оспівувати після того всього і Кравчука, і його комуністів із групи 239? Та борони вас, Боже!
Так і тут. Захоплюватися армією й тією технікою, якою її переоснастили при Порошенкові, правильно. Але вихваляти злодіїв? Ви це серйозно, пані Олю? Бо ні вам, ні мені так і не відповіли чесно та з детальною розшифровкою, скільки саме пішло на парад, і хто стали підрядниками. Бо ганебних фопівських схем, якими розкрали мільйони на підготовці Кримської платформи, у підготовці параду було в сотні разів більше. Ви принципово не хочете їх бачити, “бо нам же хорошу справу зробили…” А я вам і їм не вірю. Бо красти на добрій справі – це ще страшніший цинізм та мародерство. І я б у статтях маститих журналістів хотів бачити не теляче захоплення, а серйозний розбір польотів, де “мухи окремо, а котлети окремо”. Бо що це за такі цікаві витрати на святкування по кілька мільярдів, які промивають через міністерство інфраструктури й відкривають та закривають одним днем? Це вперше в історії України відкати рівно в 100%?
І ще про сам парад. Можна сперечатися про наповнення. Я категорично проти змішування армійського параду, ще й у часи війни, з колонами силовиків. Питання дискусійне, але, схоже, воно від абсолютної байдужості вашого Зе до армії й війни. Мені навіть дивно, що не вивели ще митників і фіскалів. А що? У них теж є форма. І кінологічні підрозділи в митній службі існують. Для чого все це було? Особливо тривалий прохід колон техніки поліції чи надзвичайників, яким геть розмили й спаскудили фінал параду. Тих, хто заковтнули наживку бездумного захоплення, моя відповідь образить, бо насправді, це якраз і було зроблено в такій розтягнутій формі з явними переборами, щоб пані Ольга Мусафірова й ряд інших змогли захоплено написати: “Це був найбільший парад за всю історію України!” І далі всі належні зелені цьомки… Військовий парад, на жаль, був дещо цим перебором розмитий і втратив свою чіткість та захопливість, але ж скільки телячої радості: у Зе вийшло трошки більше (не краще), ніж у Порошенка. Саме ці додаткові й абсолютно зайві колони служили меті перевищити парад 2018 року за часом і кількістю учасників. А за емоційністю ви його зруйнували!
А озброєння? Зеленський піарився на озброєннях Порошенка й проводив парад із технікою, яка часто має статус “речових доказів” у справах проти нашої оборонки. У серйозному виданні написати захоплену емоційну статтю й якось так дивно “забути”, що два роки в нас практично повністю не виконується оборонне замовлення, що замовлені “Нептуни”, як і інші потужні ракетні комплекси, не були оплачені й не постачаються у армію. Замість страшних для ворога ракет – муляжі. Бо ці гроші за два минулі роки просто вкрали! А Павловський і інші автори цієї міці, яка їхала Хрещатиком, за ґратами. Бо на них завели кримінальні справи в РФ, а наші органи в себе їх виконали за сфальшованими звинуваченнями. Зате катери, яких зелена влада так і не прийняла на озброєння, та гноїть у тюрмі їхніх творців, брали участь у морському параді й тішили всіх цих пазітівнєнькіх авторів…
Подібних питань можна б іще пару сотень поставити, а це ж я ще не заторкнув усіх обставин навколо Кримської платформи (загалом її підтримую, але не верещу бездумно від захвату), не згадав про “Ротару – символ України” транзитом із рашистського Сочі… І при цьому можна зовсім не відкидати свого захоплення величним парадом та міццю й могутністю нашої армії. От тільки наші “позитивні” допустилися (хтось за оплату, а хтось несвідомо) гидотної маніпуляції. Бо вони взялися не те, що дійсно хороше, хвалити, а оспівувати того, хто зробив усе можливе, щоб знищити славу й міць нашої держави, а зараз раптом із чисто кон’юнктурних цілей вирішив побавитися на патріотичній тематиці. А це вже огидно.
P.S.: Побачив у когось у фейсбук і запозичив це фото із закулісся параду, яке можна назвати дріб’язком, але воно дуже яскраво символізує все те, про що вже ніколи не напише пані Ольга Мусафірова. Ну, хіба би Порошенко знову став президентом, тоді в наших журналістів відразу “критичне осмислення прокинеться”…
Вибачайте, пані Ольго, Ви самі спровокували цей роздум. Але він навіть не про Вашу патетичну статтю, яка в мене викликала неприємні відчуття, а про сумну реалію, коли ніби ж мудрими людьми так примітивно маніпулюють, а вони й раді…
Перелік техніки, яку ми побачили демонструє, що попри численні “звинувачення” на адресу «попередників», в питаннях обороноздатності у Володимира Зеленського та його оточення власних досягнень у цієї сфері просто немає. Усі зразки українського та закордонного озброєння, які ми побачили — отримані та розроблені в 2014-2019 роках – за часів каденції Порошенка та Турчинова як голови РНБО.
