Команда Зеленського розпочала демонтаж конституційно визначеного євроатлантичного курсу України
Спікер української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович на телеканалі “Дом”, який, до речі, призначений для мовлення на окуповані території, заявив:
“І загальний меседж такий, як мені здається, – якщо Захід захоче подружитися з Росією ціною здачі українських інтересів або значної їх частки, то ми розвернемося на Схід і так перебалансуємо нашу позицію. Тому в міжнародній політиці Україна перебуває на межі фолу”.
«Геополітик» Арестович уточнив, що під “розворотом на Схід” він має на увазі вибудовування системи відносин з Китаєм, В’єтнамом, Туреччиною, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Катаром та іншими країнами, «які мають і фінансовий, і політичний ресурс для того, щоб не дати Україні десуб’єктизувати, тобто позбавити її історичної долі, суб’єктності, як хочеться багатьом на Заході, заплативши ціну за нормалізацію відносин з Росією і перетягування її в боротьбі з Китаєм на свою сторону. Це величезна пастка, небезпечна. Зараз проти неї йде боротьба. Президент бореться за суб’єктність України”, «Дзвінок президента був лідеру Китаю – це ще одна вісь, з якої ми можемо збалансувати наші відносини. Намічається велике азійське турне президента”.
Так, Арестович, формально, не є посадовою особою органу влади, але він є спікером української делегації в Тристоронній контактній групі, яка веде переговори по Донбасу. Він призначений на цю посаду президентом Зеленським і є одним з фактичних спікерів Офісу Президента України. Особливість влади Зеленського в тому, що слово представників вузького кола його оточення знано вагоміше, аніж міністра закордонних справ чи міністра окупованих територій. До слова, жоден з профільних міністрів (Кулеба, Резніков) досі слова Арестовича не спростував. Тому їх треба сприймати серйозно.
Це означає, що Україна починає агресивну дипломатичну гру зі США та ЄС, погрожуючи виступити на боці Китаю проти євроатлантичного світу. Це при тому що інтеграція в ЄС і НАТО – конституційно визначені пріоритети зовнішньої політики України.
Насправді, риторика Арестовича дуже нагадує скандальні заяви олігарха Коломойського у його інтерв’ю американському виданню The New York Times 13 листопада 2019 року. Нагадаємо, тоді Коломойський заявив про ймовірний розворот України в бік Росії:
1) Україні слід змінити вектор своєї зовнішньої політики й вибрати шлях поліпшення стосунків із Росією:
“Вони (Росія) сильніші, хай там що. Ми мусимо поліпшити наші відносини”;
2) Війну України з Росією провокують США:
«Люди хочуть миру, хочуть доброго життя, їм не хочеться воювати. А ви, Америка, змушуєте нас воювати. Але навіть не даєте нам грошей на це”;
3) Фінансування з Росії виглядає привабливішим, бо, на відміну від кредитів МВФ, не дратує український бізнес потребою антикорупційних реформ:
“Давайте візьмемо 100 мільярдів доларів у росіян. Думаю, що вони залюбки б дали”;
4) Коломойський прямо шантажував США:
“Якщо вони (США) почнуть мудрувати, ми підемо до Росії… Російські танки стоятимуть під Краковом і Варшавою. Ваше НАТО забруднить собі штани і купуватиме памперси”.
Позиція, висловлена Арестовичем, не далеко відійшла від того, що сказав Коломойський майже два роки тому. Бо Китай для західного світу – це ще один полюс політики зламу міжнародного порядку, насамперед, в Південно-Китайському морі. При тому позиція Росії та Китаю дуже синхронізована, Китай і Росія взаємно підтримують одне одного. У березні 2021 року зустріч міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова з головою МЗС КНР Ван І чітко виділила цю лінію – ці дві країни об’єднуються у протидії домінуванню «Заходу». Росія, до слова, жодного разу не засудила те, що засуджує весь світ – репресії Китаю проти уйгурів.
Позиція Арестовича йде в руслі хамської поведінки української дипломатії, яка особливо проявилася у 2021 році.
Фактично, заява Арестовича – це ще один удар по євроатлантичній інтеграції України, один з кроків із формування режиму недовіри українців до Заходу – того, чого роками добивається російська пропаганда.
Вже ніхто нічого не приховує.
Підтримку західних союзників було знищено свідомо та цілеспрямовано, щоби тепер оголосити ошуканому народу, що вимоги проводити реформи, боротися з корупцією та не загравати з Путіним – це “давлєніє”.
Ми блискавично перетворюємось на Білорусь в турборежимі та стрімко вкладаємось під РФ, бо такою й була мета, яку заковтнули українці під виглядом “слуґі народу”.
На який “Восток”, Альоша? На той, що восьмий рік вбиває українців та не приховує планів знищити нашу державу, “кітаєц” мамкін? І як ти збираєшся “развєрнуть” Конституцію, в якій чітко записані шляхи до ЄС та НАТО?
Так, ворог давно не тільки в Кремлі.
Не знаю, як це можна тверезим коментувати.
Арестович підключився у підмогу Арахамії та Корнієнку, тепер він у гарячці на UKRLIFE вєщає, що КНР… допоможе нам справитись із РФ.
“Якшо Штати не допоможуть, то Китай”. І які круті китайські кредити та гарантії безпеки дають без усіляких умов, не те що злі західні кредитори, які ще жодну країну не привели до процвітання своїми кредитами та інвестиціями. “Ловіть наркомана”, що називається.
Тупі спроби в “шантаж” і мрачина безпросвітня. Свого слухача все це, звісно, знайде. Але при здоровій пам’яті та неудареній голові повірити, що КНР з якогось дива допоможе нам приструнити Росію, – повний абзац.
