Маленький лікнеп щодо передумов нинішніх повеней у Керчі та Ялті (фото)

Ці повені мають спільну причину та окремі додані фактори, які істотно погіршили ситуацію.

Окупанти з 2014 року не займалися розчищенням русел центральних річок обох кримських міст, які щільно заросли чагарником та деревами. Бездіяли вони як із загальної недбалості, так і з того, що ці річки, на думку росіян, тепер “федеральна власність”, “згідно з Водним кодексом РФ”. А тому “місцева влада” на таке “не може витрачати ресурс”. Ну й зовнішній вигляд цих річок був для немісцевої “влади” зовсім “безпечним”.

Як не дивно, при цьому феноменальні федеральні кошти окупантами “освоювалися” у 2018-2020 роках на впорядкуванні водостоку, прикладом, нижньої течії річки Кача. Яке не впливало по суті ні на що – ані на повені, ані на водозбереження. Суто на добробут залучених “чиновників”.

Для Керчі другою, кумулюючою, причиною колапсу став прорив водою земляних гребель за містом у верхів’ях тієї самої річки Мелек-Чешме. За цими греблями декілька років ніхто не наглядав, а з 2018 року їх частину взагалі було зруйновано через будівництво окупантами залізничної гілки із Керченського мосту до станції Багерове. Тому наразі спрацював “ефект доміно”, і повенева хвиля, прорвав одну з гребель, що залишилася, знесла решту та пішла у центр міста.

Для Ялти другою причиною колапсу стала забудова за останні роки передмість над об’їздною, у долинах Учан-Су та Дерекойки, “елітним житлом” без будь-яких розрахунків водозбросу з цього бетонного гетто. Тепер, скоріше за все, русла цих річок почистять.

Та з короткозначущих наслідків потопу можна спрогнозувати не дуже значний сплеск інфекцій, включно із холерою, вимитих наразі з могильників у море. Бо там є що вимивати. Це буде на піці десь через пару тижнів, як потепліє.

Саме ж для Ялти наслідки можуть бути довгозначущими, бо нинішній колапс та розмив прибережних шарів ґрунту неминуче призведе до зсувів.

Також нинішній душ із двох місячних норм опадів означатиме, що до осені для Севастополя, Південного берегу Криму та частини Центрального Криму водних ресурсів має вистачити. Водна криза буде тривати у Феодосії, Керчі та на півночі півострову.

Ну а сміятися із працівників “кримського міністерства надзвичайних ситуацій”, які пливли за човном Діда Мазая-Аксьонова у Керчі все ж не варто. Нагадаю, що їх багаторічний керманич, “кримський міністр усього надзвичайного” у 2020 році “не поділився” із власних оборудок, які зокрема стосувалися й протиповеневих робіт. Після чого “міністр” перед новорічними святами та в стані “втрати свідомості” був шпиталізований у “військовий шпиталь”, де швидко помер “від ускладнень коронавірусу”.

“АРК” тоді прогнозувала, що такий цікавий гамбіт був спрямований конкуруючим кланом проти Аксьонова. Але наразі пліткують, що згоду на “трагічну загибель від жахливого вірусу” свого підлеглого у гауляйтера Криму ФСБ таки завчасно отримала.

Якщо таке про свого померлого “міністра” знати, то не лише за човником плистимеш, але й на руках добами ходитимеш – лише б до шпиталю не потрапити…

Картинку маленької повені з Євпаторії додаю для пригортання уваги. Там також окупантами через “будівництво набережної” було знищено ливневі системи, але через те, що місто тотально горизонтальне, такої великої повені як в Ялті чи Керчі фізично статися там наразі не могло.

До речі, такий жахливий стан даху та мінаретів Джума-Джамі, як на фотці, я бачу уперше в житті. Також мабуть тепер “об’єкт федерального значення”, де не можна дах чинити та навіть підфарбувати стіни без відкату в Москву…

Фото наслідків повені у Ялті з відкритих джерел.

Ай–Василь (з грецької – святий Василій) – стара назва колишнього села, а тепер північного мікрорайону Ялти Василівка, що розкинувся в ущелині по правому берегу річки Бала. На думку істориків, в Середні століття Ай–Василь та Дерекой становили одне велике грецьке селище, яке входило до складу князівства Феодоро.