Заявляючи про підвищення прожиткового мінімуму, «слуги» насправді його суттєво знижують
Ухвалений «слугами» у першому читанні законопроект №3515 подається суспільству як такий, який має на меті створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму.
Однак насправді це черговий крок нинішньої влади в ланцюжку рішень до різкого зниження соціальних стандартів в країні для найменш захищених верств населення.
Методика розрахунку прожиткового мінімуму, яка запропонована у законопроекті, передбачає, що розмір прожиткового мінімуму на наступний рік буде визначатися як відсоток від середньої заробітної платні минулого року, збільшений на очікувану в поточному році прогнозовану інфляцію.
Наприклад, якщо середня зарплата у 2019 році становила 10,5 тис грн. Тож минулого року під час підготовки бюджету на 2021 рік мав бути закладений розмір прожиткового мінімуму на рівні 40% від 10,5 тис грн (тобто 4 200 грн) і збільшений на рівень інфляції 2020-го року (5%). У результаті прожитковий мінімуму на 2021 рік становив би 4 410 грн.
Натомість за чинної методики визначення фактичного розміру прожиткового мінімуму, який давно і щомісяця розраховується Міністерством соціальної політики, уже в цінах квітня 2021 року прожитковий мінімум з урахуванням обов’язкових платежів становив 4 880 грн. Тобто майже на 12% вищим, аніж передбачала б пропонована «слугами» методика.
Не кажучи уже про те, що за нинішньої методики розрахунку Мінсоцполітики щомісяця індексує прожитковий мінімум на рівень зростання цін. А запропонована «слугами» нова методика не лише визначатиме його на основі застарілих даних середньої заробітної платні ще за позаминулий рік, але й не передбачатиме його щомісячної індексації.
Замість шукати шляхів знизити соціальні стандарти для українців, слугами досить було б просто почати виконувати уже чинні – встановлюючи прожитковий мінімум на основі розрахунків, які щомісячно формуються Мінсоцполітики уже багато років. А не вигадувати хитромудрі формули «підвищення», які насправді означатимуть навпаки зниження соціального стандарту.
Карикатура © Ігор Кійко