Порошенки разом з депутатами «ЄвроСолідарності» вшанували пам’ять жертв політичних репресій (фото, відео)
Хай трагедії, подібні Великому терору, не повторяться ніколи – Петро Порошенко
У Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» депутати «Європейської Солідарності», волонтери, громадські активісти, учасники війни проти російської агресії разом із сотнями українців вшанували пам’ять жертв політичних репресій.
Священники ПЦУ та УГКЦ відправили спільну поминальну молитву за невинно убієнних.
Учасники вшанування поклали квіти до Братської могили та до Пам’ятного знаку польських поховань, встановили лампади біля Центрального монументу Меморіалу.
Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб.
Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.
Кожен рік у ці травневі дні велика кількість українців приходить на Биківнянські могили. У цей сосновий бір, який зберігає пам’ять про українців, закатованих радянською владою.
Наш північний сусід сотні років — від мазепинських часів до агресії проти України в Криму і на сході — знищує український народ. І це дуже потужне щеплення для тих, хто і зараз не розуміє, чому рівно шість років тому, 15 травня 2015 року я, як п’ятий Президент України, підписав закон про декомунізацію.
Тоді дехто виступав проти декомунізації. Тим, хто виступав, пропоную приїхати сюди, у Биківню. Постояти пару годин, почитати, що тут відбувалося. І вам набагато краще буде зрозуміло, чому такою важливою була декомунізація.
У нас, на жаль, багато, у тому числі і серед старшого покоління, є людей, які аналізують «плюси і мінуси» Радянського Союзу. І ви теж приїдьте сюди, у Биківню. Побудьте пару годин. І кожен хрест серед десятків тисяч хрестів тут буде відповіддю вам на «потужні плюси СРСР».
Тут розумієш, чому так важливий фундамент української державності. Чому так важлива мова. Бо за мову катували українців тут в НКВСні часи. І зараз нам її все ще потрібно захищати. І я вітаю всіх, що рівно два роки тому був прийнятий закон про мову. І ми не дамо його саботувати.
Тут розумієш, чому так важлива наша армія. І тому сьогодні тут величезна кількість ветеранів, які своїм здоров’ям, своєю кров’ю, а інколи і своїм життям дали право на майбутнє суверенній незалежній Україні.
І чому так важлива віра. Бо сьогодні представники об’єднаної Православної Церкви України і Греко-Католицької Церкви разом помолилися тут за упокій мучеників тоталітарного режиму.
Вічна пам’ять жертвам репресій…
* * *
Сьогодні у Биківнянському лісі пролунав наш спільний Молебень за упокій душ тих мучеників, які були закатовані у цих місцях тоталітарною владою у 30-ті роки XX століття.
З пам’яті починається майбутнє України. Ми пам’ятаємо і розуміємо, яких ризиків маємо уникнути. Це потужний засіб для протидії російській пропаганді, фейковим новинам та іншій брехні «п’ятої колони».
Звідси, у тому числі, починається державність. І таких місць по Україні десятки. Від Франківська і Львова — до Донецька і Полтави. І дуже важливо, щоб кожен травневий день на місцях масових поховань жертв тоталітарного режиму були молоді українці. Важливо, щоб це було потужне щеплення від Російської імперії та потужний стимул для нашого повернення у Європу, для нашого руху у Європейський Союз, у НАТО.
Ніхто нас не зіб’є з цього шляху.
