Шмигаль готовий дати воду в Крим хоч завтра (документ)
Дуже і дуже сумна, чорна новина з Грушевського.
На жаль.
Як кажуть дельфінятки, уряд пана Шмигаля, успішного менеджера середньої руки у Ріната Леонідовича, нібито терміново готує передачу цілісних майнових меліоративних комплексів, таких як Північнокримський канал, з відання Держводагентства до… Держрибагентства.
Того самого, “мого улюбленого”.
Передача, кажуть, нібито відбудеться під парасолькою “утворення спільного органу” з двох агентств, але саме на базі Держриби. Нібито планують на найближчому засіданні Уряду в середу, 21 квітня, терміново та невідкладно.
Задам одне риторичне питання – навіщо Північно-Кримський канал пан Шмигаль терміново хоче передати людям, які по макушку макнуті у “плідну співпрацю з російськими колегами на Азові”?
Може, тому, що у нинішньому Держводагентстві ніхто просто не хоче виконувати істеричні антидержавницькі вказівки, бо розуміє про майбутні наслідки особисто для себе? Тому варто терміново змінити підпорядкування органу та його підприємств на іншого міністра?
А для декого – просто вже давно нема що втрачати. Для таких, як нібито вже узгоджений в.о. нового агентства пан Б. Бо нове агентство – це за визначенням “ручний” “в.о.” на чолі. Та дехто буде робити усе, що завгодно, по дзвінку навіть не з Москви чи з Ростову, а з окупованого Новоазовську.
Нагадаю, що коли замість війни обираєш ганьбу – отримаєш і війну, і ганьбу.
Прошу поширення.
Ні, це навряд чи можна зупинити.
Але потім ці альтернативно обдаровані посіпаки ніде та ніколи не скажуть що “не розуміли що відбувається”.
* * *
А ось і “визнання прийшло” щодо планів подачі води в Крим.
Буквально “явка з повинною”, я б казав.
Не встиг написати вчора вечором (див. вище – ред.) про плани подати воду в Крим через зграю зрадників у Держрибагентстві, то вже сьогодні зранку “робоча група парламенту Криму передала до слідчого комітету (СК) РФ матеріали по водній блокаді півострову”.
Як терміново каже гауляйтер Константінов, “перед судом будуть відповідати… підбурювачі кримофобії накшталт Кравчука або фейкового постійного представника президента України в АРК Бабіна”.
До 20 квітня мене у список “терористів-блокадників” агресори не включали. А зараз мабуть прислухалися до наполегливих прохань своїх “рибних бізнес-колег” з Києва. Кажуть серед іншого, двісті мільярдів рублів буде сума позову. Оновлене – вже півтори трильйони.
Що ж. Трибунал так трибунал ;-). Мені таке від руського миру “прилітає” вже не вперше.
Але коли робите Бабіна “учасником процесу”, то не дивуйтеся, що потім “процес”, навіть фейковий, “не йде за розкладом”. Могли б поцікавитися у власних друзів та бізнес-партнерів у Києві, зокрема з Держрибагентства, як це принизливо – програвати суди Бабіну.
Та сьогоднішні термінові й хворобливі заяви окупантів щодо мене означають, що злочинні плани колаборантів на київських пагорбах я висвітлюю правильно та вкрай болюче для агресора.
Та, зважаючи на те, що у 2014 році до 80 % співробітників кримського СБУ в Криму радісно стали співробітниками ФСБ, і розуміючи нинішню сумну реальність, цим офіційно інформую, що в РФ та взагалі за кордон я не збираюся, та що окуповані території відвідувати, зокрема й у багажнику службового автотранспорту, жодного бажання не маю.
Наша сила – лише правда, тому буду безмежно вдячним за поширення цієї інформації.
Як я вже писав у подібній ситуації – смерть російським окупантам!
