Дивні дискусії на восьмому році війни

Валерій Прозапас
Валерій Прозапас

Цікава дискусія “нападе РФ чи не нападе”, особливо для країни на восьмому році війни, яка втратила 7% території та тисячі життів військових і цивільних внаслідок бойових дій.

Кремль колись чекав 23 роки перед тим, як напасти, поки до нього літала наша грязь Москви “домовлятися” за газ та отримувати ярлики на правління, – і от тепер, після кінця епохі “договориться посередине”, знову постає це питання.

Яке насправді має звучати інакше – а чи готова наша держава до нового протистояння, яке все одно відбудеться як не зараз, так за 23 роки?

Чи готова з головнокомандувачем Хомчаком, який про загибель бійців каже, що “они не туда полезли”, та несе маячню про “неприцільні обстріли”, примудрився освятити на фронті відмову від спостережних пунктів, контрснайперів, аеророзвідки?

З Портновим в державному організмі, який через підконтрольні суди і “правоохоронців” дискредитував реформи в армії та посадив військових на лави підсудних.

З сержантом Антоненком півтора року в клітці, з багаторічною хвилею у ЗМІ про “войовничу меншість”, яка “не хоче миру”.

З парламентом, не здатним за півроку організувати ТСК через ганебний зрив операції наших та союзних спецслужб із затримання путінських вбивць.

З офіційними спікерами, які спочатку запевняють, що “открывать огонь – не вариант”, а за кілька днів годують хомячків ідіотськими погрозами армії РФ про “мало не покажется”.

З проваленим оборонним замовленням, з закупівлями списаних боєприпасів по задвоєній ціні, з паркетом в штабах замість бойових офіцерів, з відтоком кадрів, з загальним падінням престижу військової служби.

Врешті решт з “верховним головнокомандувачем”, який після загибелі двох бійців на фронті, доведеної інформації про стягування військ противника до кордонів, дзвінків вищих військових командирів союзників як ні в чому не бувало летить на вихідний в якийсь черговий сонячний емірат.

Тому готові до війни ті, хто і був готовий до неї раніше, а не ці уклоністи, які знову хочуть проїхатися на чужій спині та відбутися “мобілізацією резерву”.

Біда в тому, що вони тепер влада, яка в рази знизила рівень обороноздатності та мотивації – і краще це розуміти, без шапкозакидування.

Звідси ще гірше питання – чи здатне суспільство усвідомити, як йому брехали про “небажання закінчувати війну”, “мародерів” і “просто перестать стрелять”, побачити реальний стан речей та знову згуртуватися навколо своїх державників?

Без відповіді на нього “нападе чи не нападе” не має значення – програш гарантований до бою, а точніше без бою.

Поділитися:
Share
Усі відео