Генератор конституційних криз
Президент відмінив указ про призначення Тупицького суддею.
Неоднозначне відчуття.
З одного боку, не маю анінайменшого співчуття до Тупицького, призначеного Януковичем, який легалізував незаконний розпуск ВР Зеленським.
З іншого боку, дурно стає від думки, до яких наслідків призведе прецедент, коли президент звільняє неугодного йому суддю, порушуючи зразу ДВІ статті Конституції України.
Ніколи тепер не повірю, що вони не можуть звільнити Ріффмастера та посадити Коломойського. Закон або є, або його нема.
Зеленський прикрився постановою ВР про визнання Революції Гідності державотворчою подією і засудження режиму Януковича… і звільнив суддю Конституційного суду Тупицького. Своїм указом. Прям сцарь, може Конституційний суд указами звільняти.
Звільнив через те, що “Деякі судді призначені Януковичем продовжують працювати в КС”.
Чекайте, а як же тоді бути з байкою, яку вони тиражували для одноклітинних про те, що це судді Порошенка? І як тоді бути з суддею Вовком, Татаровим, Єрмаком та іншими істотами, що мають пряме відношення до Януковича чи його режиму?
А мудрий нарід я вітаю. Сьогодні стався конституційний переворот і захоплення влади всупереч Конституції.
Таке враження, що оголошення про відсутність олії в Мівіні так вплинула на Президента, що він вирішив, що Конституція і правова держава – це просто карго-культ.
При всій нелюбові до когось, скасовувати Укази про призначення членів Конституційного Суду ще від 2013 року – це правовий вандалізм від Гаранта Конституції.
Але, згоріла хата – гори стодола…
Біда. Це повна біда з Конституцією і правовою державою. Можна вважати, що Зеленський повністю знищив правову державу як таку.
Справа не в Тупицькому, якого ми всі відверто зневажаємо. Справа у тому, ЩО робить «гарант Конституції», який повинен додержуватись Законів, а не кінцево знищувати підвалини законності.
Спочатку Зеленський незаконно розпустив парламент. Тупицький та решта суддів підтримали.
Потім при владі Зеленського головою КС роблять Тупицького. Людину Януковича, яка має нерухомість в Криму та масу зашкварів. Зеленського це влаштовує.
Потім Тупицький і Ко ламають антикорупційне законодавство, про що Зеленський знав заздалегідь. Влада мовчала, доки це не вилізло боком.
Зрештою, влада намагається через ВР знищити Конституційний Суд, що є апріорі неможливо згідно чинного законодавства.
Тепер Зеленський видає указ про звільнення двох суддів КС, термін яких ще не закінчився, що є за Законом НЕМОЖЛИВИМ.
Ви розумієте що відбувається?
Саме цей Суд розпустив ВР, саме цей суд привів до присяги Зеленського. І саме цих суддів звільняє Зеленський, не маючи на це права. З такими темпами тепер можна скасувати будь що: посаду президента, прем‘єр-міністра чи просто будь-який закон одним Указом Зеленського.
Знайдіть інший спосіб. Інакше ми перетворимось в антизаконне «Сомалі», де не діє нічого крім закону сили та «бєспрєдєлу».
В фейсбуке нынче популярный вопрос: кто за то, что бы отменить рождение Зеленского? Так вот, я против. Потому что Зеленский – это ох*енный опыт и пример, как не надо делать. Такого у нас реально ещё не было.
Но шутки шутками, а дело серьёзное.
Потому что указ про отмену указа – ничто иное, как узурпация власти и превышение конституционных полномочий. Так можно размахнуться и Конституцию отменить. Внизапна.
Я понимаю, что опыт есть, и в прошлый раз получилось. Например, вполне себе проканал указ про роспуск парламента прошлого созыва. И там рулила не норма закона, а ненависть к личностям.
И я понимаю, что велик соблазн продолжить. Указом отменить судью, депутата, министра, дождь и понедельник. Только я хочу напомнить Владимиру Ссанычу, что он возглавил парламентско-президентскую республику, а не империю или улус. Пардон за это разочарование, но уж лучше так, чем потом арматурина в сраке.
Наше Убожество и его маладая каманда системно уничтожают государственные институции, перечёркивая саму суть демократии и верховенства права. А так же здравого смысла и логики. Хотя о чём это я… Вава пришёл ломать систему – Вава ломает систему. Всю. Он же не разбирается, что можно ломать, а что лучше не трогать…
Кстати, с чем я поспорить не могу – так это с тем, что освежить состав Конституционного суда было бы полезно. Как иногда поменять носки. Только в этом случае носки меняются не на свежие, а на бутылку водки.
Фактически наше Приныжень пытается создать себе карманный Конституционный суд, не иначе.
А ведь можно пойти другим путём. Принять закон о новых принципах формирования КС, выбора судей при участии международных экспертов. Но это, во-первых, сложно, а во-вторых, предлагает ЕС. А назло ЕС Вава себе яйца отморозит с удовольствием.
Тому маємо те, що маємо.
Ця істота повністю знищує правову систему й владні інституції України. Фактично й державу доруйновує. Останній указ про скасування указів ще Януковича щодо призначення двох суддів КСУ – це апофеоз правового нігілізму.
Хоча купа короткозорих зараз заспівають: Осанна! Адже один із тих двох суддів – горезвісний Тупицький. До нього жодної поваги та підтримки. Я сам у 2013 році писав статтю та аналітичні довідки про неприпустимість призначення його до Конституційного Суду. Тупицький формально відповідав букві, але його кандидатура була плювком у сам дух закону. От тільки скасування указів про призначення, які є документами разової дії, це страшне потоптання конституційного права. Навіть якщо це стосується відвертих мерзотників. Бо повноваження президента, як і підстави для звільнення судді КСУ, визначені Конституцією. І те, що коїть зелене непорозуміння, – це антиконституційний заколот.
Це не перший випадок такого злочинного скасування указів і рішень виданих попередниками та й ним самим. Навіть свій указ президент не може відмінити. Ти призначив особу на якусь посаду згідно своїх повноважень, а потім раптом осінило, що помилився. Або навіть просто в текст указу закралася помилка, як недавно було звільнено голову якоїсь РДА “у зв’язку з закінченням терміну повноважень президента України”. Можеш з цим указом та призначенням робити що завгодно, хоч у туалеті ним підтиратися, доки не настала конституційна процедура оприлюднення акту. З тієї миті ти вже над ним не господар. Скасовувати чи вносити зміни й доповнення можеш лише в рамках визначених для тебе законом. Кадрові призначення, які визначаються Конституцією або законами України, є актами миттєвої дії. Після оприлюднення вони залишаються чинними назавжди, бо вже нічого більше не регулюють. Усі інші дії, наприклад, звільнення особи, описані в тих же Конституції та законах. Там є процедура й підстави. І якщо своїх радників та керівників ОПи воно має право міняти хоч тричі на день, якщо це не суперечить трудовому законодавству, то всіх інших лише за чіткою процедурою.
Конституція дає виключний перелік повноважень президента. Ніякого скасування указів там не передбачено. Бо в нас не абсолютна монархія, в якій володар заявляє: “Держава – це я!” І в нас не диктаторський Путіленд чи Лукашенія, в яких більше нема ні права, ні закону.
Що стосується Зеленського, то його ставлення до закону, права, Конституції все більш і більш зневажливе. І досі нема відпору. А від цього він лише з новою силою починає борзіти. Ця огидна субстанція боїться лише сили. Воно вже зрозуміло, що ватні, проросійські середовища не пасіонарні. Вони можуть мститися лише руками Путіна. А Путін убиває якихось далеких і чужих Зеленському бійців на сході, а не його особистих рідних чи друзів. А реальну загрозу він вбачає лише в дійсно пасіонарних, хоча й дуже поділених патріотичних силах.
І подивіться, як ця влада бавиться в неперервні розводи суспільства та робить саме патріотичну частину суспільства своїми співучасниками. Усі ці неперервні санкційні процедури, новий серіал у РНБО, черговий багатотомник стратегій і програм з патріотичними заголовками – усе це викликає замилування в легковірних та розгубленість у думаючих. Бо як виступити проти санкцій щодо Медведчука й закриття прорашистських каналів. Навіть коли закриття явно поза законними процедурами, а санкції завідомо недієві? А щодо “буйних” і принципових, яких Зеленський справді боїться, то тут же шикарно напрацьований сценарій. Там і розводи, й ізоляція небезпечніших, і дискредитація учасників протестних акцій.
Он, гляньте, як вони розіграли власну ж провокацію на Банковій. Підігріли радикалів, спровокували їх до розмальовки, підштовхнули злочинною бездіяльністю поліції. А далі взялися звинувачувати в “вандалізмі” не якихось маргінальних елементів, яких навіть під час тієї акції було не більше одного-двох відсотків, а лідерів опозиційного руху. І розкруточку в медіа відповідну розігнали, а потім хляп вам на стіл соціологію від усєгда готового “Рейтингу”, де абсолютна більшість населення невдоволені акціями протесту, а рейтинги зєпрідєнта раптом підтягнулися вгору.
Так і зараз, у випадку злочинного указу про відставку дійсно одіозного голови КСУ та ще одного судді. Як ви думаєте, ті всі шабуніни та численні їх союзники, які навіть шибеницю встановлювали біля дому Тупицького, як вони прореагують? Так, поморщать носики, що ми ж хотіли б жити в правовій державі… Але мета виправдовує заходи. Справді обуряться, коли вже прийдуть по них самих…
А все ж саме за таким сценарієм і починалося. Згадайте найперші злочинні акти Зеленського про скасування ряду кадрових указів Порошенка. Це стала практика, коли президент акумулює в своїй службі кращих, на свій погляд, спеціалістів, а під завісу своєї каденції в рамках власних конституційних повноважень призначає їх на відповідні посади в органах влади. Це може не подобатися наступнику, але він з часом отримає вакантні місця через завершення термінів перебування частини таких посадовців і заповнить їх своїми висуванцями, в тому числі як спадок своєму наступнику. Це і є механізм унезалежнення органів, до призначення яких має стосунок президент, від політичної кон’юнктури.
Але вперше в країні обрали гарантом Конституції істоту, яка цієї Конституції не відкривала й виконувати не планувала. Зеленський відразу скасував ряд таких указів Порошенка. А що численні борцуни за справедливість і законність? А вони були так отруєні ненавистю до Пороха, що не просто заковтнули цей антиконституційний злочин, а ще й вітали його оваціями й знаходили найабсурдніші виправдання абсолютно однозначному кримінальному діянню.
А саме так, через кон’юнктурне підігрування деструктивним і жлобським настроям у суспільстві, й формується вже реальний авторитаризм і диктатура. Кажете, що такий слабкодухий нікчема неспроможний на тоталітаризм і репресії? Підіть поділіться цим одкровенням з Антоненком чи зі Стерненком, кому хто ближчий… Зрештою, якщо й тут прозвучать голосочки схвалення антиконституційних дій і ще, і ще раз, то всі нинішні підспівувачі доволі скоро зможуть поспілкуватися з уже реальними політв’язнями самостійно в прогулянкових тюремних двориках.
Генератор конституційних криз знову у роботі.
Здається, йому знесли не лише двері, а й дах.
