Офіційний Пекін закликав «не політизувати». Почалася гра м’язами
У 2020, як і в 2019, Китай був найбільшим торгівельним партнером України. 8,3 млрд дол імпорту з Китаю і на 7,1 експорту з України. Відносини між обома державами суттєво погіршила ситуація навколо Мотор-Січі, новини щодо якої китайці переважно отримували зі ЗМІ.
Це КНР запам’ятала, і відповідь не забарилася. Окрім судових позовів щодо цієї української компанії, офіційний Пекін дозволив візит китайського бізнесу в анексований Крим.
У понеділок, 15 березня, у відповідь на обурення Києва візит прокоментував офіційний представник МЗС КНР Чжао Ліцзяні:
“Китайські компанії підтримують контакти з Кримом і співпрацюють з ним відповідно до принципів ринку. Не можна політизувати цю взаємодію в комерційній сфері”.
Гра м’язами почалася.
Якщо ми хочемо перемогти, то всі подальші кроки ми повинні детально синхронізувати із західними союзниками. Врешті-решт, ідея з Мотор-Січчю була їх, та й Китай більше залежний від західних ринків збуту, аніж від українського.
Не слід також забувати, що багато запитань, відповідь на які ми традиційно шукали в Москві, вже треба вирішувати в Пекіні.
Безумовно, українські бізнесмени можуть теж поїхати з ознайомчим візитом в Тайвань, чи хтось може запросити Далай-Ламу відвідати Україну. І ми теж попросимо «не політизувати комерційну чи культурну взаємодію».
Можна замість Китаю потоваришувати з Індією. Щонайменше, Степанов вже знає туди дорогу і наступного разу здатен захопити з собою Зеленського в його азійському турне.
Або спільно з китайцями зайнятися розвитком Укрзалізниці.
Але це вже гра в шахи, яка потребує великої підготовки і сильних тренерів.
Імпровізація не пройде.
Як і промовчати не вдасться.
До речі, гарна стаття про «український Китай» Євгена Солонини. Там коротко проговорили про переваги і небезпеку китайських інвестицій.
На фото: Члени делегації під час дегустації вина в окупованому Криму (скриншот)
