Про споконвічне неуцтво російських лібералів

Дмитро Вовнянко

Вчора мережею поширювали висловлювання фаната Навального, мовляв, те, що він фанат Навального, не означає, що Крим вони віддадуть Україні.

Пост – свідчення шизофренії, що панує в голові пересічного російського ліберала. Будь-який ліберальний кандидат в РФ, крім призначених путінською партією “Єдина Росія”, до влади прийти може тільки як анти-Путін, тобто як такий, який дасть молочні ріки-кисільні береги, яких Путін більше не дасть, бо “Акєла промахнувся”. Інших анти-Путіних за поребриком бути просто не може.

Від нього чекатимуть не роботи, запнувши рукави – від нього чекатимуть халяви. А халяви бути не може, вже просто тому, що дорога нафта – фсьо, а чогось іще конкурентного масово, запоребрик просто не виробляє.

А отже, навіть обравши гіпотетичного Навального, пацаки стрімко в ньому розчаруються і власними руками організують реванш путіністів.

Єдиний шанс гіпотетичного Навального цього не допустити – набратися кредитів. А для цього треба добитися зняття санкцій. А для цього – як раз таки повернути Крим.

За нинішньої української влади – так з гарантією.

Якщо російські ліберали цього не розуміють – мої їм співчуття. 100 років тому неуцтво тодішніх російських лібералів завершилося розколом країни і громадянською війною.

Чому я пишу “гіпотетичного Навального”? Бо, по-перше, мої слова стосуються виключно самостійних лідерів російських лібералів, незалежно від того, Навальним їх кличуть, чи якось іще.

Автор