Світ 28 квітня. Результати дня

Візит Папи Римського до Єгипту, закон про шельфове буріння у США, загальнонаціональний страйк у Бразилії, новий анти іммігрантський паркан в Угорщині, історичне голосування парламенту Чорногорії, новий президент Албанії, міжусобні бої в Сирії та багато іншого.

Африка:

– Папа Римський Франциск прибув з офіційним візитом до Єгипту. В аеропорту Каїра його зустріч особисто президент Абдель Фаттах Ас-Сісі. З історичною промовою понтифік виступив в Університеті Аль-Азхар – головному центрі сунітських мусульман. Він також зустрівся із представниками усіх релігійних громад країни, в тому числі й з керівництвом Коптської православної церкви. Папа також відвідав місце, де нещодавно стався теракт проти коптських християн, в якому загинули 45 людей. За словами понтифіка, його місія є «миротворчою».

– Спеціальний трибунал у Дакарі в Сенегалі підтвердив законність судового вироку у справі проти колишнього диктатора Чаду Хіссена Хабре, якого засудили до довічного ув’язнення за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людства. Це рішення трибуналу є остаточним і завершує 17-річну боротьбу правозахисників за притягнення Хабре до відповідальності за вбивства людей під час його 8-річного правління у Чаді з 1983 по 1990 роки.

Америка:

– Конгрес США ухвалив тимчасовий короткостроковий бюджет до 5 травня, щоб уникнути «шатдауна» – призупинення роботи державних органів через недостатність фінансування. Цей тиждень дасть можливість розробити новий бюджет на весь рік. «Шатдауни» та бюджетні кризи часто траплялися під час президентства Барака Обами, оскільки у демократів не було більшості у Конгресі і вони не могли вчасно ухвалювати бюджети. Зараз, республіканцям не вистачає кількох голосів у Сенаті США.

– Президент США Дональд Трамп підписав закон, який скасовує мораторій на шельфове буріння. Відтепер, компаніям дозволено видобувати нафту та газ у низці шельфових родовищ біля берегів США в Атлантичному океані, Тихому океані, у Мексиканській затоці та в Арктиці. Це відкриє шлях до підвищення видобутку нафти та газу. Нині, рівень споживання цих ресурсів у США на найнижчому за всі роки рівні. Трамп заявив, що цей закон створить нові робочі місця. Заборона на шельфове буріння була запроваджена Бараком Обамою для запобігання таких екологічних катастроф, як розлив нафти у Мексиканській затоці 2010 року.

– У Бразилії розпочався загальнонаціональний страйк. Мільйони робітників не вийшли на роботу. Це призвело до транспортного колапсу. Чимало людей не змогли потрапити на роботу, оскільки громадський транспорт був паралізований. Мітинги організували проти урядових реформ, які ініціював президент Мішель Темер. Зокрема, вони виступають проти пенсійної реформи та реформи трудового кодексу. Напередодні, бразильська влада ухвалила закон, який обмежує діяльність профспілок. Це найбільший національний страйк за останні 20 років.

– У США в штаті Арканзас стратили четвертого за останній тиждень в`язня. Вперше за останні 20 років, у штаті так швидко страчують засуджених. Це пов’язано із тим, що 30 квітня завершується строк придатності медичного препарату, який використовують для створення смертельної ін’єкції. Правозахисники таку поведінку судів та прокуратури засуджують та вимагають призупинити страти. Останнім часом, Сполучені штати потерпають від нестачі препаратів для смертельних ін’єкцій, оскільки європейські компанії, які його виробляють, відмовляються доставляти його в США, тому що виступають проти смертної кари.

Азія:

– В Індонезії духовенство видало фетву про заборону шлюбів з дівчатами молодше 18 років. Відповідний документ ухвалили на Конгресі мусульманських жінок-священнослужителів. Вони вимагають від уряду законодавчо підвищити шлюбний вік з 16 до 18 років. Фетва – це ісламська правова позиція з певного питання. Вона не має юридичної сили, втім користується великою довірою серед мусульман. Також конгрес видав фетви щодо забруднення довкілля та проти насилля над жінками.

– Рада Безпеки ООН провела засідання щодо ситуації на Корейському півострові. Його скликали США, які представляв особисто держсекретар Рекс Тіллерсон. Він заявив, що Вашингтон готовий до дипломатичних переговорів для ліквідації ядерної загрози з боку КНДР, але у разі їхнього провалу може застосувати силу. Втім, представник КНР виступив проти силових методів розв’язання конфлікту. Також Тіллерсон закликав міжнародну спільноту запровадити санкції та ізолювати КНДР для посилення тиску на Пхеньян з тим, щоб змусити його сісти за стіл переговорів та призупинити свої ракетну та ядерну програми.

Європа:

– Український державний банк «Ощадбанк» ухвалив рішення конфіскувати 1,5 млрд. доларів, які належать екс-президенту країни Віктору Януковичу та його соратникам. Ці гроші переведуть до бюджету України. Кошти були заблоковані на рахунках Януковича ще у 2015 році.

– Угорщина завершила будівництво другого паркану проти біженців на кордоні із Сербією. Новий паркан заввишки 3 метри та має протяжність 155 кілометрів. За словами представників влади, цей паркан «стримає будь-який натовп мігрантів». Перший паркан був збудований ще у 2015 році на кордоні з Хорватією. Тоді угорські прикордонники активно розганяли мігрантів з Близького Сходу, які намагалися проникнути на територію країни. Прем`єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є активним противником міграції та політики «відкритих дверей» для біженців.

– Голова ПАРЄ Педро Аграмунт не прийшов на засідання організації, де від нього чекали заяви про відставку. Напередодні, парламентська асамблея позбавила Аграмунта права представляти організацію через його скандальну поїздку до Сирії. На засіданні він мав прокоментувати свій візит, або оголосити про відставку. Втім, він просто не з`явився. У березні Аграмунт із делегацією російських депутатів несподівано для всіх відвідав Сирію та зустрівся з президентом Башаром Асадом, всупереч офіційній позиції ПАРЄ.

– Тимчасовий лідер французької ультраправої партії «Національний фронт» Жан-Франсуа Жальк пішов у відставку через скандал навколо його заяв про Голокост. Журналісти знайшли його інтерв`ю від 2000 року, в якому він сумнівається у застосуванні нацистами отруйного газу «Циклон Б» для знищення євреїв у концтаборах у роки Другої Світової війни. Жан-Франсуа Жальк став лідером партії після того, як з цієї посади пішла кандидат у президенти Франції Марін ле Пен. Його відставка вдарить по її рейтингу напередодні другого туру президентських виборів.

– Росія направила запит до Інтерпола з вимогою оголосити у міжнародний розшук колишнього прем`єр-міністра України Арсенія Яценюка. Його підозрюють в участі у війні в Чечні на боці антиурядових сил у 1990-х роках.

– Надзвичайний стан оголосила російська влада на території Сибіру через масштабні лісові пожежі. Вогонь охопив Красноярську та Іркутську області. Поліція затримала кількох підозрюваних у підпалі. Саме їхні дії стали причиною займання, як кажуть слідчі. Це найбільша пожежа за останні роки.

– Парламент Чорногорії ухвалив рішення про вступ до НАТО. За ратифікацію відповідної угоди проголосувало 46 з 81 депутата. Опозиційна партія «Демократичний фронт» бойкотувала засідання та влаштувала протест біля парламенту. Вони виступають проти Альянсу та вимагають переглянути рішення та винести його на референдум. Втім, прем`єр-міністр Чорногорії Душко Маркович назвав голосування «історичним» та заявив, що це правильне рішення. Проти вступу Чорногорії до НАТО виступає й Росія. У жовтні минулого року в столиці країни навіть затримали групу бойовиків, які планували теракт та вбивство тодішнього прем`єра Міло Джукановича. Цю справу пов`язують саме з намаганнями РФ завадити країні вступити до НАТО. Переговори про вступ Чорногорії до Північно-атлантичного Альянсу триває з 2015 року.

– Президент Македонії Георге Іванов запросив лідерів політичних сил в країні обговорити ситуацію в парламенті. Напередодні, активісти партії «За єдину Македонію» штурмом взяли під контроль будівлю парламенту та побили кількох депутатів. Вони протестували проти обрання спікера парламенту в обхід регламенту – етнічного албанця Талаата Джафарі. Під час сутичок між поліцією та протестувальниками постраждали 109 осіб. Правоохоронці затримали вісьмох людей за підозрою в організації заворушень. Поліція розігнала активістів та заблокувала доступ до парламенту.

– Парламент Албанії обрав новим президентом країни свого спікера Іліра Мету. Голосування відбулося попри бойкот з боку опозиції. Раніше, парламент тричі збирався для обрання глави держави, однак ці спроби були невдалими. За нового президента проголосували 87 депутатів з 84 необхідних. Більшість із них – члени керівної Албанської соціалістичної партії на чолі з прем’єр-міністром Елі Рамою. Ілір Мета є лідером партії «Соціалістичний рух за інтеграцію», яка є союзницею партії прем’єра у парламенті. Опозиційна Демократична партія Албанії звинувачує владу в корупції та вимагає відставки.

Близький Схід:

– Генеральний секретар ООН Антоніу Гутьєрреш призначив новим головою Спільного механізму ООН та Організації заборони хімічної зброї з розслідування фактів застосування отруйних речовин у Сирії гватемальця Едмона Муле. Ця комісія була створена у 2015 році для розслідування фактів застосування хімічної зброї.

– В Ірані пройшли перші телевізійні дебати між кандидатами у президенти країни. У них взяли участь всі шестеро кандидатів. Це чинний президент Ірану Хасан Роухані, лідер консервативного крила та колишній генпрокурор Ібрагім Раїсі, колишній віце-президент Есхак Джаганхірі, мер Тегерана Мухаммед Багер Галібаф, екс-міністр культури та ісламської орієнтації Мустафа Ага Мірсалім та екс-міністр промисловості Мустафа Хашем Таба. Темою цих дебатів стала соціальна політика. Другий раунд теледебатів відбудеться 5 травня і стосуватиметься економічною політики.

– Понад 90 ісламістів були вбиті внаслідок спалаху міжусобних зіткнень у регіоні східна Гута під Дамаском у Сирії. Збройний конфлікт виник між терористичною коаліцією «Тахрір Аш-Шям» (відділення «Аль-Каїди») та ісламістським антиурядовим угрупованням «Файлак Аш-Шям» («Легіон Леванту»). Останніх звинуватили у провалі наступальних операцій бойовиків у східних передмістях Дамаска у березні цього року. Також, у конфлікт включилася й третя сторона – ісламістська коаліція «Армія Ісламу», яка грає домінуючу роль у східній Гуті. Їхні підрозділи захопили в інших угруповань склади з продовольством та зброєю. На тлі міжусобних війн, сирійська армія, яка тримає регіон в облозі, розпочала підготовку до наступу, користуючись хаосом у лавах бойовиків.

– Арабсько-курдські збройні формування «Сирійські Демократичні Сили» зачистили від терористів «Ісламської держави» ще два квартали у місті Ат-Табка в провінції Ракка на півночі Сирії. Зокрема, курдам вдалося зайняти квартали Набабіль та Аз-Захра. Битва за місто триває з 24 квітня. Ат-Табка – ключовий населений пункт, підконтрольний терористам «Ісламської держави». Він є головним форпостом бойовиків поблизу їхньої так званої «столиці» – міста Ракка. Захоплення останнього є кінцевою метою наступальної операції курдів, яка називається «Гнів Євфрату».

На фото: Папа Римський Франциск та Великий імам мечеті «Аль-Азхар» в Каїрі Ахмед Ат-Тайєб