Подаруй «Ковток повітря», подаруй життя!

Гліб Бабіч
Гліб Бабіч

Дуже важливий пост. Для небайдужих і впертих. Знову.

Добрі справи завжди легше робити імпульсивно. Стрибком. Ти щиро піддаєшся пориву і готовий внести свою лепту. Раз – і справу зроблено. І це добре.

Але коли обсяг дупи, в яку все летить, набирає космічних масштабів, добра справа вимагає адекватних масштабів. І її потрібно робити напружуючись – постійно і планомірно. Як важливу і важку роботу.



Дивлячись на те, як на тлі переможних реляцій влади стрімко погіршується ситуація із забезпеченням киснем хворих на COVID-19 (і всіх, хто потребує кисню), ми розуміємо, що мета нашого першого етапу в 100 концентраторів гранично мала для проблеми. І потрібно буде ще і ще. Але для процесу збору коштів на все це 3 500 000 грн – це реально багато і не просто.

Вже чимало добрих людей взяли участь в цій спільній операції порятунку. І ми вже зібрали 300 000 гривень. Що одночасно і багато, і мало.

Але тут нас підтримав фонд Петра Порошенка, який подвоїв суму на нашому рахунку, і тепер там 600 000. Дякуємо Петру Олексійовичу, що підтримує і допомагає нам паралельно з реалізацією власної масштабної програми по концентраторам. Але це все одно тільки 17% від необхідного.

Так, ми не відступимо. Так, передоплата вже внесена в рахунок всієї партії. Так, ми разом з вами завжди добивалися наміченого результату. Так, ми навіть, перебуваючи на початку шляху, вже передали 4 концентратора “користувачам”. Тільки чотири. Але ВЖЕ чотири. Але реальність є реальністю. Потрібно ще й ще.

Коли “тягнеш” подібний процес, він стає монотонним і не таким цікавим як на початку. Чортик за лівим плечем говорить “Та не парся. Ти вже допоміг. Ти не можеш завжди робити все за всіх. Розслабся і йди далі!”. А ангел за правим тільки зітхає і розводить руками. А потім киває – Вперед! Тобі туди.

І тоді ти згадуєш, що в цей самий момент хтось задихається. У буквальному сенсі слова. І ти знаєш, як це. І ти знаєш, що в цю мить підступає безнадія, і ти бажаєш, щоб все це нарешті закінчилося. Як завгодно. І воно, на жаль, закінчується. Важкою смертю або ускладненням, що скорочує життя на величезний шматок.

Я прошу вас. Не втомлюйтесь робити добро. Не будьте розчаровані. Ми вже робили подібні речі. Всю війну. Ми тягли її на собі та ми її витягли. На фронті та в тилу. І ці врятувало безліч життів.

Це теж війна. І нам знову потрібно рятувати людей. Продовжуйте допомагати. Будь ласка. Ми знову потрібні людям. Ми знову потрібні Україні.

З тих, хто мав у руках можливості та гроші з наших податків, але пустив все на вітер і в кишеню, ми ще запитаємо. А зараз треба рятувати тих, кого прирекли на смерть.

Я пишаюсь вами. Я знаю скільки, ви зробили. Я знаю, що ми ще багато зробимо.
А зараз потрібно крапля за краплею наповнювати цей океан порятунку.
Будь який внесок, будь яка відмова від малого на користь тих, кому погано, – шанс на їх порятунок.
Ми не запитуємо “Чому знову я?” Ми не запитуємо “Навіщо?”
Ми знаємо відповіді на ці питання. Вони не веселі. Але вони дозволяють відчувати себе людьми.
Продовжуємо тягнути цей тягар в гору. У нас вийде.
І ДЯКУЮ ВАМ!

Приватбанк (картка ГО “Справа Громад”)
5169 3305 2043 6350
У призначенні платежу, будь ласка, – “благодійна безповоротна допомога на користь ГО від П.І.Б”

На рахунок:
Найменування отримувача: ГО СОЛIДАРНА СПРАВА ГРОМАД
IBAN рахунок: UA183052990000026003046205728
Код ЄДРПОУ/ІПН: 42992954
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Призначення платежу: благодійна безповоротна допомога на користь ГО від (П.І.Б, або організація)

Дуже прошу про максимальне поширення. Зробіть репост. У себе і в доступних групах. Поставте “+” в коментарях.
Це називається інформаційною підтримкою – нам потрібні нові сили і нові резерви.
Це називається інформаційною війною. Тільки не “проти”. А “за”!
І це правильно.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії