Діти Кучерявої Кукурудзи

Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

#ДітиКучерявоїКукурудзи

Як стверджує колишній міністр фінансів Уманський, щомісяця платники податків втрачають близько 5 млрд грн на скрутках ПДВ, які покриває ДФС. Це близько 60 млрд грн на рік. І ми ж розуміємо, що це не єдиний «бізнес» фіскалів.

Митниця «не додає» в бюджет держави 3-5 млрд доларів США за рік. Візьмемо середню цифру – 100 млрд грн/рік.



«Рентабельність» Великого Будівництва сягає 30-40%. Від 120 млрд грн у 2020 – це 36-48 млрд грн. І це лише дороги. Декілька мільярдів ще точно «капне» з садочків, шкіл, лікарень.

На енергоринку «крутиться» декілька десятків мільярдів гривень щорічно.
Нехай, скромно, 30 млрд грн/рік.

Державні компанії «раптом» одночасно показали велику збитковість. Спишемо на коронавірус 2/3, залишиться близько 50 млрд грн/рік, які течуть в декілька кишень. Лише з однієї Укрзалізниці навіть у нинішні темні часи «витягнули» не менше 15 млрд грн.

Про корупцію в ДАБІ ходять легенди. Хто з цією корупцією тільки не боровся, і хто її не очолював. У 2019 році введено 11 млн кв м житла, це без офісів і промислових об’єктів. Візьмемо скромно 5 дол/кв м. У 2020 вже дорожче – 10 дол.
15 млрд грн/рік!

Бурштин, ліс – це ще понад мін 10 млрд грн «доходу» на рік.

Кажуть, якщо перевірити ліквідність державних банків, нас чекатимуть «сюрпризи» на десятки мільярдів гривень недостачі.

Це я навіть не запитую, скільки коштує подача «Божого духу» у вілли нечесних правоохоронців і суддів, депутатів і політиків. Все це – додаткове навантаження на кволий український бізнес, який повинен щоразу платити окрім прямих податків ще значний корупційний оброк просто за те, «що ми є».

Нещодавно багато пліткували, як два народні депутати привселюдно побилися через те, що один партнер іншому «забув» віддати 25 млн дол прибутку з нафтогазової компанії в Україні. А як ця державна компанія стала приватною, можна запитати? І чому її доходи скеровуються не в державний бюджет, а в парламентський «бійцівський клуб»?

На шляху до 1 трильйону доларів нереалізованого потенціалу України можна знайти ще багато чого цікавого.
Але, половина ВВП України в тіні.
Щорічно через пряму корупцію держава втрачає мінімум понад 300 млрд грн!
Як Ви думаєте, можна переганяти воду чи нафту трубою як решето?
Як кредити врятують таку економіку?

300 млрд грн помножити на 5 років правління парламенту і президента.
1,5 трлн грн «гарантованого кешу»!

Як Ви гадаєте, складно одному-двом багатим цинічним людям витягнути з кишені 100 млн дол і оплатити передвиборчу компанію будь-якому гарантованому і контрольованому переможцю, якщо «приз» – 50 млрд дол за 5 років?!

За ці гроші безпринципний Зеленський не те що буде писати про кучеряву кукурудзу чи двопалатну підтримку, він голяка на Єрмаку танцювати буде.
І Єрмак буде не проти.

Він буде писати і говорити про все що завгодно, щоб ми сміялися і думали, що Президент – просто недалека людина. «Дурачок якийсь, поверхня-людина!». І точно не краде!
Бо в цей самий момент «хтось» стає багатшим на 1 млрд грн.
Щодня!
Їх може бути двоє-троє-десять-двадцять. Не важливо.
Поки ми сміємося і приймаємо ці правила гри – вони стають багатші на 1 млрд грн/добу.

Багата бідна Україна…

І це просто елементарні підрахунки, базові. Втрачається набагато більше!
Знищується перспектива і шанс на нормальне майбутнє.
Бо більша частина вкрадених грошей піде в пісок, їх вже не вернеш.
Їх буде витрачено на безглузді межигір‘я, незрозумілі колекції «матрьошок», машини, літаки і яхти.
І, найгірше, ми всі втрачаємо час і знову відстаємо, вмираємо у своєму розвитку.
Усі разом як нація і кожен персонально.

Що таке 300 млрд грн/рік?
Для більшості українців – це абстрактна цифра, адже вони ледь годні зібрати декілька тисяч гривень докупи в кращому випадку.
На похорони, на жаль…

300 млрд грн/рік – це високошвидкісна залізниця з Києва до Одеси, Львова і Харкова. І тоді Ви витрачаєте не 6-8 годин на подорож, а домчите за 2 години. А решта 4-6 годин витратите на пляжі, милуючись Ратушею чи захоплюючись Харковом, проведете успішні переговори, погуляєте за рукою з коханою/коханим зайві декілька годин Вашого власного життя.

300 млрд грн/рік – і за рік відбудовані всі дороги державного значення в Україні. Ви летите авто з півночі на південь за декілька годин на автопілоті, насолоджуючись краєвидами (дотримуючись ПДР).

300 млрд грн/рік – і Україна вривається в клуб сучасних держав: добуває літій, виробляє батареї, продає сотні тисяч електрокарів Тесла та інших виробників по всьому світу. Південмаш запускає виробництво ракет і десь тихо на експериментальному заводі відбувається перший у світі заїзд Гіперлупу. Президент перерізає стрічку, його показують сотні світових телеканалів, включно з CNN і 1+1.

300 млрд грн/рік – будуємо заводи, і українські міста отримують комфортні нові трамваї, тролейбуси, електробуси. «Раптом» стає зручно, швидко їздити містом і повітря в ньому стає чистим!

Так, неможливо це все створити за один рік.
Але, якщо розпочати в 2021, це цілком можливо зробити за 5 років.
Бо 2020 ми вже просрали.
Змарнували його на поп-корн з кучерявої кукурудзи бездарних блазнів, які вперто не розуміють: капіталізація їх бізнесу = капіталізації України.


Alexandr Noinets
Alex Noinets

Україну не можна уявити без полів зеленого Коломойського, жовтогарячого Ахметова, круглолицього Медведчука і кучерявого Новінського. Це облгази, над якими, як відомо, гудуть фірташі. Це поважні череди депутатів від Слуги Народу, які переходять у За Майбутнє, та отари сепарів у кожній міськраді, від степів Миколаївщини до карпатських полонин. Це буханець свіжого хабаря та запашний підпис секретаря на довідці про довідку. Все це дарує нам вже цілий рік ваша зелена влада. А піклуються про неї дбайливі руки мусорів, депутатів, сбушників і суддів. Про яких, в свою чергу, піклуєтесь ви, Володимире Олександровичу.

Тому хворієте – ото лягте там у Феофанії і не 3,14діть. Насолоджуйтесь тим, що нюх пропав, і Київ не пахне ректальною шаурмою.


Тамара Горіха Зерня
Тамара Горіха Зерня

Мудре правління Зе певною мірою спричинило те, що я тепер теж представник аграріїв. Вже восьмий місяць як, з першого карантину.

Тому дозволю собі прокоментувати як аграрій аграрію.

Відвезіть цього агронома у поля і прикопайте там до весни, хай колоситься.

Кукурудза йому кучерява.


Антон Швец
Антон Швец

Одного разу, я рано встав попрацювати у сільському господарстві та зауважив, що жито було не золоте, а зелене. Коли ж я повертався близько полудня додому, пшениця була знову вся жовтогаряча. Я став спостерігати. До вечора луг знову позеленів, і там були череди корів та отари овечок. Тоді я пішов, знайшов круглолицього соняшника, і виявилося, що, мать твою, Джонні, там сидів чортів гук! Ці сучі сини навчилися ховатися навіть там! Я покликав аграріїв, і ми почали палити зо всіх дбайливих рук по цьому чортовому полю, мені навіть прострелили комбайн, Джонні Дір, це було просто пекло, а не сумлінна праця! Нашого агронома поранили, ми відтягнули його в полонину і перев’язали там же.

– Хлопці, передайте моїй матері… – почав агроном Лейнісон.
– Ти сам їй все передаси, чортів камікадзе!

І тоді ми викликали наших працівників сільського господарства, наших славних досвічених соколів, які скинули на цих гуків буханець свіжоспеченого хліба та чашку парного молока. Ти б бачив це, хлопче! Коли я приходив на це поле, воно було то зелене, то жовтогаряче, а тепер воно ще довго буде золотим і лише потім почорніє, як родюча українська земля, поглинувши своєю чорнотою гуків.

Я люблю запах продовольчої незалежності вранці. Весь пагорб був їм просочений. Це був запах… перемоги!

Коли-небудь ця війна закінчиться.


Віктор Трегубов
Віктор Трегубов

Некоторые мальчики так хорошо рассказывали стишок со стульчика, что больше так ничего и не научились делать.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії