Антиконституційний переворот імені Зеленського
Сумнівний розпуск ВР > сумнівне « опитування» > сумнівні законопроекти – це шлях, який обрав Зеленський.
Скандальне рішення КС викликало справедливе обурення суспільства і наших міжнародних партнерів. Таке стало можливим виключно через слабкість держави, інституції якої щодня деградують.
Наша фракція, усвідомлюючи ризики, що виникли як всередині, так і назовні, вже напрацювала законопроекти, які вирішують правову колізію у зв’язку з рішенням КС. Ми проаналізували всі європейські практики декларування чиновників і сьогодні реєструємо законопроект, який пропонуємо прийняти як невідкладний. Він врегульовує питання відповідальності за недостовірність (враховуючи світові норми). Впевнена, ми знайдемо компроміс і порозуміння щодо необхідності негайного приведення антикорупційного законодавства до європейських стандартів, виходячи з рішення суду.
Зеленський продовжує жити в неконституційному полі, на хайпі гнатися за дешевою популярністю, рятуючи ґлупо розтриньканий рейтинг. Він в неконституційний спосіб розпустив парламент, тоді КС підіграв цьому, і суспільство, на жаль, аплодувало. Безкарно пройшло і псевдоопитування. Зараз в неконституційний сумнівний спосіб він хоче вирішити проблему, що виникла після рішення КСУ. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство. Примітно, що в в своїй інфантильності та небажанні брати на себе будь-яку відповідальність він навіть не спромігся вийти до народу з відосиком і пояснити, що ж за законопроект подав у ВР, і які його наслідки для держави. Поштовими голубами вночі надіслав в Раду папірець, яким системно продовжує знищувати державні інститути (я зараз точно не про прізвища суддів і їх постаті, там є багато питань. Я про інституції). Завтра в такий спосіб він ліквідує парламент як непопулярний, а потім закриє за непотрібністю державу Україна.
Зеленський як гарант Конституції має сприяти виходу з конституційної кризи, а не поглиблювати її. Україна надто дорого платить за незалежність і суверенітет, не потрібно перетворювати її на фейк стейт.
* * *
Гарант Конституції вирішив знищити Конституцію.
На хайпі, під крики про зачистку скандального КС.
Сім кроків проти сваволі президента та суддів
Україна – за крок до колапсу конституційного ладу. Сваволя суддів і ще зухваліша сваволя президента штовхають нас у прірву правового хаосу і руйнації державності.
У нас ніколи не було справжнього правосуддя, але те, що твориться останні півтора року руками зеленських, коломойських, портнових, медведчуків і єрмаків – просто за межею.
Дії деяких суддів, перш за все Окружного адміністративного суду Києва, а все частіше – і Конституційного Суду, руйнують правове поле держави і нищать здобутки важливих реформ.
Рішення КС про закриття реєстру електронних декларацій, скасування повноважень НАЗК і відповідальності за приховування статків поставило під загрозу антикорупційну реформу, безвіз і взагалі європейський вибір України. І це потребує негайної реакції президента й парламенту.
Але те, що ми бачимо у внесеному Зеленським законопроєкті №4288, значно гірше за найгірші рішення КС. Це відвертий замах на конституційний лад і спроба встановити безконтрольну диктатуру.
Замість того, щоб ухвалити закони, які нейтралізують ключові небезпеки рішення КС, Зеленський просто пропонує не визнавати цих рішень. Хоча Конституція (стаття 151-2) визначає, шо рішення КС «є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені».
Замість того, щоб розслідувати дії суддів і оновлювати склад суду в чіткій відповідності до Конституції, Зеленський пропонує протиправно звільнити весь склад КС, залишивши країну без єдиного органу, який може зупинити (і не раз зупиняв) неконституційні дії влади. Такого права ні президент, ні ВР не мають. Судді КС призначаються на 9 років і достроково можуть бути звільнені лише з підстав, визначених статтею 149-1 Конституції, найреальнішою з яких є вирок за вчинення злочину.
Те, що пропонує Зеленський, – це державний переворот, після якого в Україні буде або диктатура, або Сомалі.
Розігнавши КС, президент, а за ним і будь-хто, взагалі перестануть звертати увагу на Конституцію і зможуть творити все, що заманеться. Якщо можна в свавільний спосіб звільнити всіх суддів КС, чому не можна указами президента позбавляти повноважень депутатів чи мерів? Або ухвалювати закони «опитуваннями» виборців. Зупинити і без того схильну до постійних порушень Конституції владу буде просто нікому. Бо Конституційного Суду не буде взагалі, або буде сформовано слухняний склад КС, який покриватиме будь-яку сваволю Банкової.
До того ж сам КС неминуче визнає свавільний закон антиконституційним. І що далі: лукашенківщина, підтримка перевороту силовими діями поліції? Чи кілька паралельних законодавств і конституційних судів? Це шлях до перетворення України на failed state в умовах триваючою російської агресії.
Що робити?
1. Верховна Рада має дати відсіч спробам Зеленського зруйнувати конституційний лад. Кожен депутат, який проголосує за законопроєкт №4288, стане співучасником спроби державного перевороту, не менш небезпечної, ніж диктаторські закони 16 січня 2014 року.
2. Відповідальні громадяни не мають вестися на цю примітивну двоходівку влади. Треба захистити Україну і від знахабнілих суддів, і від Зеленського, а не відігравати роль масовки у діях Банкової з руйнації державності.
3. Парламент має невідкладно ухвалити зміни до антикорупційного законодавства, які максимально нейтралізують згубні наслідки рішення Конституційного Суду.
4. Президент має припинити саботаж очищення судової влади та спільно з громадянським суспільством і парламентом замінити в усіх органах, що відповідають за призначення і контроль діяльності суддів, людей з сумнівною репутацією на незалежних доброчесних фахівців. Не «своїх», а саме незалежних і доброчесних.
5. Президент має негайно внести, а ВР ухвалити закон про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва.
6. На три вакансії в Конституційному Суді мають бути так само призначені не ручні судді президента, кланів чи партій, а люди, у порядності й незалежності яких нема сумніву. І надалі робити так само з кожною вакансією, яка з’являється після завершення 9-річного терміну конкретного судді.
7. Всі дії суддів ОАСК і КС, що містять склад злочину, мають бути розслідувані, справи доведені до вироків суду. Замість звільнених після вироку суду суддів КС – призначення нових, гідних.
Так, це складніший і довший шлях, зате правовий. Як і має бути в європейській демократичній державі.
Тепер серйозно. Хочеться порвати Конституційний Суд? Ще й як! Це зрозумілі емоції. Чи ми у Верховній Раді маємо право на юридично нікчемне рішення КС відповідати антиконституційними діями, як пропонує Зеленський? Хочеться, але не повинні ні в якому разі! Євросоюз це не оцінить – раз, правові основи держави остаточно підірвемо – два, failed state, про який мріють Путін з Медведчуком отримаємо – три. Наслідки уявіть.
Зверніть увагу: медведчуківська ОПЗЖ робить подання в КС, Конституційний Суд ухвалює ганебне рішення на користь медведчуківців, і тепер медведчуківські канали підігрівають ситуацію, критикуючи рішення КС!
Тому, єдиний вихід: терміново повернути е-декларування і перевірку в законодавство, відновити можливість призначення у виконавчій вертикалі та вступу на посаду міських голів та очільників районних і обласних рад. І саме від цього, єдино правильного шляху нас намагаються відвернути офіс президента і деякі антикор-активісти. А щодо повноважень і порядку формування Конституційного Суду – треба спочатку Конституцію змінити. Це довгий, однак необхідний шлях. Але в «опитуванні» Зеленського цього питання не було.
Зеленський готує справжній антиконституційний переворот: чому «законопроект» про розпуск КС – це правова катастрофа для України.
1. Судді КС прийняли абсолютно антидержавне рішення щодо скасування декларування та відповідальності за брехню в деклараціях. По суті, кради скільки хочеш. Проте основними бенефіціаріями цього дійства є Коломойський та Медведчук, депутати яких і були ініціаторами подання. Запам‘ятайте це.
2. Зеленський вночі подав свій «законопроект» про «відновлення довіри до конституційного судочинства», яким передбачає «визнати рішення КС «нікчемним» та фактично розпустити КС.
От тільки таких повноважень Рада НЕ МАЄ!
Рада не може скасовувати рішення КС і не може нікого розпускати. Таке рішення буде суперечити Конституції та взагалі розумінні правової держави.
3. Тобто таким чином Зеленський, замість того щоб зайнятися прямими замовниками розвалу держави – Коломойським та Медведчуком, фактично намагається зламати конституційний лад та створити повністю новий – РУЧНИЙ Конституційний Суд. Ви ж розумієте, що будуть звільнені всі судді, навіть ті, хто не голосував за це антизаконне рішення. Тобто «новий» суд буде повністю набраний з представників Зеленського та «слуг народу». Хочете такого? А так буде. Зате ЖОДНОГО депутата ОПЗЖ чи «За майбутнє» не викликали на допит.
4. Вся ця ситуація насправді дуже погано смердить. Враження, ніби все це було давно продуманим планом з перетворення країни в повний хаос та безвладдя, адже виграють від цього виключно олігархи та кремлівські сили:
– Україна остаточно стає антиправовою державою;
– КС повністю контролюється Зеленським та групами впливу (а це відомо хто);
– Відбувається остаточна узурпація влади в країні.
Хто сьогодні біжить пікетувати Конституційний Суд? Люди Коломойського – Парасюк, Семенченко та інші, які півтора роки зникли і сиділи як миші. Отже, депутати Коломойського-Медведчука протиснули антидержавне рішення, а тепер люди Коломойського пікетують КС та вимагають його розпустити. Вам теж здається, що тут щось не сходиться?
Україна впевнено рухається до fail state. І локомотивом цього руху є Зеленський, його команда, Коломойський та Медведчук.
Мудрі судді Конституційного Суду України (це просто так абсолютно випадково співпало, що по декому з них ведеться антикорупційне розслідування) одним рішенням знищили всі ці злі порошенківські антикорупційні органи, котрі нормальним медведчукам жити не давали.
Попутно зарубали можливість зайняти свої місця обраним депутатам і головам місцевого самоврядування та фактично скасували безвіз для українців (вангую, що карта поляка стане ще бажанішою).
Тимчасово виконуючий обовʼязки президента (на якого, як виявилося, всім начхати: від Медведчука, котрий чомусь не сидить, до суддів і простого нароту) видав указ, котрим цитую: “Увів у дію рішення РНБО щодо відновлення довіри до конституційного судочинства”. Іншими словами, схотів розігнати КС.
Я вже не можу жерти попкорн.
Цікаво, як швидко мудрі та незалежні судді із КСУ відмінять своїм рішенням цей указ найвеличнішого.
А як скоро вони відмінять самого найвеличнішого?
І саме цікаве, коли найвеличнішого відмінять, йому про це хто-небудь скаже?
Ітогі подвєдьом, як казав класик.
Увесь цінний вихлоп з такого шумного дня лише у фразі “Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яка є простим набором букв. Бо що писати в цей закон не розуміє поки ніхто.
КСУ – це не простий тобі суд, який можна розігнати чи перевантажити законом. Він досить ретельно прописаний у Конституції. І щоб там щось поковирятись, це треба міняти щось у Конституції. А це довго. І для цього треба 300 голосів, які вже виглядають міфічними. Ну і якщо вони знайдуться, ця історія має пролізти через… увага!.. алє-оооп!… Конституційний суд! Та-дааам! Який такий дурний, щоб своїми руками укоротити собі віку, ага. Навіть якщо на те будуть віддалені законні підстави. Бачили ми їхню принципову законність уже…
Тому поки єдина законна тактика – дозаповнити 3 вакантних місця. І чекати, коли вийде термін перебування даних судей на троні. Звалити їх достроково – тупо нема законних підстав. Одним словом, юристам, які тушитимуть істерику Зеленського, краще не заздрити. І якщо вони знайдуть хоч якийсь законний із цього цугцвангу вихід, їм треба буде пам’ятника поставити. Судова система, яка таки отримала нехілу незалежність і конкретно в ній окопалась, свого віддавати просто так не буде. Зламати їх можна тільки незаконно. Але це відкрити ящик Пандори, який ми ще закривати толком не навчились.
Дивіться.
З одного боку, розігнати цей, конкретний, Конституційний суд сепарів і чмошників – діло потрібне та корисне.
З іншого боку, якщо президент може розігнати незалежну гілку влади, це уже не республіка Україна, а монархія. І Зеленський вже не президент, а князь Владімір Красівий, віконт Криворіжський і сюзерен земель за канавою.
І я, правда, не знаю, що гірше: Конституційний суд чмошників чи монархія на 30-му році незалежності.
Зараз влада робить вигляд, що була не в курсі рішення КСУ, що готувалося. Отак готуються якісь рішення у Конституційному суді, а тому ж голові Одміністрації Президента Зеленського не донесли. Може ж таке бути.
Звісно, ні.
Голова Офісу має знати все, що діється в країні.
Як мінімум декілька суддів не голосували за цей досвідос. Але засланий Єрмачок мовчав.
Бо засланий Єрмачок діє так само, як діяв Портнов у часи Яника.
Трошечки хронології.
– Монобільшість у ВР зелені отримали завдяки рішенню Конституційного суду.
– У серпні НАБУ провело обшуки в Окружному апеляційному суді та намагалася вручити підозру судді Вовку.
– На записах, оприлюднених НАБУ, суддя Вовк розповідає про вплив на Конституційний суд і про те, що відміна КС закону про незаконне збагачення в останні місяці президенства Порошенка була провокацією проти Порошенка, здійсненою бандою судді Вовка.
– Справа по судді Вовку і його банді в ОАСК розвалилася тому, що генпрокурор Венедиктова поховала проект постанови в себе на столі та відсторонила прокурора, який підписав підозру.
– Конституційний суд відміняє е-декларування і повноваження НАЗК, а ОАСК остаточно звільняє директора НАБУ Ситника – вушка судді Вовка стирчать на кілометр.
– Зеленський подає повністю неконституційний законопроект про звільнення суддів КС.
В задачі запитується.
Чи існують три хороші докази того, що все це – не операція Офісу президента з перетворення руками судді Вовка Конституційного суду на повністю ручний, аби раптом КС не затвердив конституційність дострокових парламентських виборів, наприклад?
Я спромоглася на великий текст, навіть попри листопадовий сплін. Бо коли я вчора побачила, як баба Бєня витягнув зі скрині і обтрусив від павутиння та нафталіну своїх козирних ліваруціонерів Парасюка з ногою і Соболєва з мохеровою жилеткою, щоб вони робили двіж під Конституційним Судом, я нашорошила вуха. І зрозуміла, що рішення КС щодо скасування деяких елементів системи електронного декларування — це гівно альбатроса на верхівці айсберга, тому треба пірнати на глибину і дивитись, з чого, власне, все починалось. І звідки йде хвиля.
А почалося все ще на початку серпня, коли фракція баби Бєні «За майбутнє» та група депутатів з ОПЗЖ, підконтрольних Медведчуку, в кількості 47 голів крупної рогатої худоби подала в КС депутатське звернення, в якому оскаржувала положення законів України Про запобігання корупції, Про прокуратуру, Про Національне антикорупційне бюро України, Про Державне бюро розслідувань, Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
І це депутатське звернення лежало собі тихесенько з серпня, закопане в мох і пожовкле листя, аж до моменту Х. Цей момент настав акуратненько одразу після місцевих виборів, бо країна достатньо збурена (а тут ще й стрімке зростання ковідних цифр і тарифів) для того, аби хитнути ситуацію ще сильніше. І в цей крихкий момент КС бере і скасовує чинність двох елементів системи електронного декларування: статтю 366-1 Кримінального кодексу, що встановлювала відповідальність за завідомо недостовірне декларування, та частину закону про запобігання корупції, яка встановлювала контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.
Що в результаті? А в результаті НАЗК втратило доступ до всіх реєстрів з інформацією про топ-чиновників. Так, і до реєстрів про нерухомість в тому числі. Ну і напевно так співпало (насправді ні), що по декотрим з суддів як раз ведеться розслідування стосовно їх декларацій і майна. От як, наприклад, по нерухомості в Криму, що її голова КС Олександр Тупицький придбав за російським законодавством в 2018 році. Ну і ще там троє геніїв судочинства з рилом в пуху.
Тепер ми маємо повну сраку з тим, що:
— відомство не може виписувати адміністративні протоколи за порушення антикорупційного законодавства;
— не може оскаржити в судах закони та інші акти, прийняті з порушенням антикорупційного законодавства;
— мусить закрити вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків etc;
— не може перевіряти, чи вчасно подані декларації, чи правильно заповнені і чи правдива в них інформація;
— немає можливості моніторити спосіб життя декларантів і зʼясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не повинні подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.
Аргументований весь цей трешак був тим, що кримінальна відповідальність за корупцію і незаконне збагачення – це too much, треба щось інше, наприклад, папопі відшмагати мокрими трусами, а для суддів взагалі необхідно створити окрему систему декларування і перевірки декларацій, до якої мали би доступ тільки всередині судової гілки влади, і не мало би доступ НАЗК. Ну тобто судді самі собі контролери, ага.
Ну і фактично паітогу ми маємо під виглядом захисту суддів та незалежності судової гілки влади виведення з-під моніторингу і поза закон абсолютно всіх суб’єктів декларування.
В результаті всі в ах*ї, включно з Європою, і, здається, навіть для нашої влади це стало несподіванкою, так всі заметушилися і забігали, розсипаючи іскри, почали надувати щоки, і навіть був скликаний Радбез.
Але тут починається найцікавіше. Бо рішення Конституційного суду є остаточними і оскарженню не підлягають. Як мені пояснили юристи, будь-яка спроба відновити скасовані цим рішенням норми теж буде скасована.
Тобто, наскільки я зрозуміла, тепер можливі лише два шляхи: або піти ох*ївшим судєйським на поступки і запровадити для них окрему систему декларування, або щось пекельне зробити з самим Конституційним Судом. Наприклад, розігнати підсрачниками і закидати кізяками, а його повноваження передати Верховному Суду.
Зеленський вже виступив із гучною заявою, що доступ до декларацій має бути поновлений в найкоротші терміни і навіть видав президентський законопроект, його вже внесли в Раду як невідкладний; на вулиці Вова Нога і Єгорка в парадній жилетці; активісти палять шини, а Вакарчук навіть зробив селфі; судді ліниво колупають в носі, бо знають, що в будь-якому випадку не існує суто юридичного шляху для того, щоб прибрати їх з суду навіть у випадку кричущих порушень та відвертої роботи проти держави.
Бо судді до КС призначаються на 9 років. Та за нормами Конституції можуть бути звільнені лише за рішенням самих же суддів. Щоб звільнити суддю, потрібне рішення двох третин від конституційного складу Конституційного суду. Зрозуміло, що судді не дадуть звільнити одне одного, вони будуть захищати себе. Такий собі злочинний суддівський Уроборос.
Це буде дуже цікавий кейс. Тепер, як я розумію, дія перейде до Верховної Ради, з якої, власне, все і почалося. Тож спостерігаємо.
Законопроект президента “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” не вирішить проблему з Констиційним судом та його останнім рішенням №13-р/2020, а тільки наламає ще більше дрів. Як би багатьом не хотілось вірити у зворотнє.
Нормальна реакція президента виглядала би умовно так: зібрати конституціоналістів, фахових юристів, експертів і напрацювати нові законопроекти, які б повернули статтю про незаконне збагачення (звісно про всі провадження по цій статті до рішення КСУ можна забути, на жаль) і уможливили нормальну роботу НАЗК та реєстру декларацій. Такі тексти законів, до яких в КСУ було б мінімум шансів докопатись.
Паралельно напрацювати зміни до Розділу XII Конституції та закон про КСУ. Поступово і головне законно перезавантажити судову гілку влади, включно з ВРП і рештою органів. Це складно, марудно, але можливо.
Але це довгий шлях, який мало хто помітить, зрозуміє та оцінить. Натомість суспільство любить таке “махання шашкою” і розгін усього складу КСУ зустріне з радістю. Що там широкі верстви населення, багато хто з нашого кола аплодують цьому кроку.
Куди швидше й простіше продавити через Раду написаний на коліні законопроект, ніж системно підійти до судів. І не треба сьогодні згадувати 2014-й рік, народ. Контексти і ситуація в державі непорівнювані попри все, що наламала зекоманда за ці півтора роки.
Парламент не має повноважень ухвалити такий закон. І це не той випадок, де швидка непродумана реакція принесе користь. Тут же нас чекає банальна узурпація КСУ з боку ОПУ.
Розумію, що всім хочеться щось зробити з суддями, але запропронований ОПУ крок – це великий крок до хаосу та конституційної кризи.
На неправове рішення КОнституційного суду, яке руйнує антикорупційну реформу, Президент відповів неправовим проектом закону, який руйнує Конституцію.
Правда ж, символічно, що усе це відбувається на Хеллоуін?
А ящик Пандори насправді вже давно відкрили.
Нагадайте Президенту, як він радів, коли його неправовий указ про розпуск парламенту минулоріч цей же склад КС визнав конституційним.
Отак за кожним прийдуть. Хто ще досі вважає себе на коні.
* * *
Той випадок, коли на неправові рішення також відповідають неправовими рішеннями.
Хаос впевнено набирає обертів.
Бадабумс буде гучним.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №477/2020
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства»
Проект Закону №4288 Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства
Судя по всему законопроект Зе мертворожденный.
Естественно, Коломойского и Медведчука КСУ устраивает, и никому разгонять они его не дадут.
Внутри фракции СН всякие Дубинские и Бужанские заняли позицию против любых действий по КСУ (они уже сколотили в СН группу из 40 человек примерно).
ОПЗЖ против (разве что увидят возможность увеличения хаоса и сманеврируют).
За Майбах против.
Порошенко защищает своих судей, потому ЕС тоже против.
Батькивщина против.
Возможно, голоса даст Голос, но это тоже вопрос.
Плюс к тому закон откровенно раковый, так что даже независимые депутаты из СН или не ориентированные на каких-то решал не факт что будут за него голосовать.
Плюс явно ж сами судьи будут противодействовать. Так что голоса какой-нибудь Довиры тоже можно не получить.
Короче, я хз, как они собираются это одоробло голосовать.
Мастерски себя Зе растянул. В любую сторону вилы теперь.
* * *
Всім, хто питає про правовий спосіб вирішення проблем, нагадую, наприклад, про Комісію з питань доброчесноті та етики при ВРП.
Її ніяк не можуть сформувати. Там потрібно три людини від ВРП та три людини від міжнародників. Не треба навіть одного суддю норм, бо якщо голоси поровну, то перевага у міжнародників. Далі можна трусити ВРП та ВККС. Та обирати нових представників у ВРП. Через ту ж саму комісію.
Потім нова ВРП может трусити КСУ – людину банально можна позбавити суддівського статусу, так зробили з минулим головою КСУ, до речі 😉, коли Богдан робив переворот у КСУ.
Той же Тупицький чорний як смерть, там тупо нема де бірки клеїти.
Звісно, це буде ДУЖЕ не просто і не швидко, та потрібна буде увага всього громадянського суспільства.
Але це абсолютно законний шлях. Вимоги до ВРП створити комісію абсолютно законні. Вимоги прийняти до уваги її висновки абсолютно законні. Вимоги звільнити суддів, які мають негативний висновок, абсолютно законні. Порядок функціонування комісія створює самостійно.
І голоси у ВР непотрібні.
В его голове закончилась война, полностью искоренена коррупция, в Украине лучшая в мире медицина, вот-вот изобретут вакцину от ковида и улетят бороздить просторы вселенной, той, которая в оперном театре, на новых космолётах…
Бля, товарищ Шмыгаль, да первое, что вы должны сделать в своём Кабмине – это полностью легализовать все те вещества, которые употребляет Зеленский. Иначе мы с ним не в потоке. И не нужно мне рассказывать, что где легализуют. Полномочия до жопы. Уже можно всё. Я так понимаю, что мы решением любого суда можем разрешить шо хош. И запретить шо не хош.
Я посмотрела сегодня, что там отменил Конституционный суд. Хорошо отменил. Замечательно. Закрыли реестр электронных деклараций, потому что нефиг холопам к величайшим лидорам в декларации заглядывать. Это слишком интимные вещи, эти декларации. Скромнее нужно быть, товарищи.
Заодно забрали у НАЗК полномочия по контролю деклараций и уголовную ответственность за незаконное обогащение. Если точнее, то в Законе “Про предотвращение коррупции” упраздняются часть 2 статьи 13 – “Повноваження уповноважених осіб НАЗК”, часть 2 статьи 47 – “Оприлюднення декларацій”.
У НАЗК отобрали статью 48 – это “Функція контролю і перевірки електронної декларації” и статью 49 – “Встановлення своєчасності подання декларацій”. Отменено полномочие проводить проверку деклараций (это статья 50), НАЗК больше не может проводить мониторинг жизни чиновников, которые подают декларации (статья 51).
“Власне, після цього скасування ст. 366-1 КК України про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення – вже дрібниця.” – написала Зоя Ярош в своём фейсбуке и тут я с ней полностью согласна.
Теперь все эти сборы и посиделки с кодовым названием СНБО уже до спины, ВладимирСсаныч. Это имитация бурной деятельности, потому что нужно что-то делать, но ты в душе не е*ёшь, что именно. Помнится мне, что когда ты Парламент распускал в прошлом году, то СНБО был не нужен. Вы с ИгорьВалеричем в этом же самом Конституционном суде быстро всё порешали. А теперь нескладушки, да? ИгорьВалерич не по сценарию играет. В свою, непонятную тебе, игру.
Уволить судей у тебя не получится. Ростом не вышел.
Никаких особых последствий ваше собрание нам не явит.
Не, ты конечно можешь внести в парламент закон, который возобновит вот это вот всё, судом отменённое. Но что-то мне подсказывает, что монобольшинством в турборежиме вы теперь можете только снять табу с анала. Ну и айкосы покурить возле корабельной сосны.
На КСУ при таких раскладах даже и замахиваться не стоит. Не допрыгнете.
И теперь сидим мы такие все красивые, любуемся на горстку лидоров, которые не хотят светить свои миллионы. От сглаза, от порчи прячут. Заодно здоровье наше берегут, что бы мы от зависти не нервничали.
Мы же теперь понимаем, что о кредите МВФ можно просто забыть, да? Никто нам в конце года денег не даст, это уже факт, а не предположение. Хотя, почему никто? Судя по развитию событий, денег может дать россия. Мы ведь в последнее время снова тип адиннарот. Санкции друг с друга снимаем, вакциной с нами делятся.
Ну и безвиз теперь у нас будет в Ханты-Мансийский автономный округ, например. Или по золотому кольцу Колымы. Курорты Баренцева моря и моря Лаптевых всегда доступны для турЫстов.
Я, конечно, шучу. Но это такие себе шутки. Со слезой на глазах.
Этими своими решениями Конституционный суд серьёзно подорвал доверие к себе. Теперь это не независимый институт, а такой же странный орган в услужении Медведчука и Коломойского, как многие другие. В которых чтобы судьёй работать, фамилиё меняют. Потому что, если судья – то Вовк.
Не стоило КСУ ломиться в политику. Иногда лучше быть сдержанным, можно за умного сойти.
Я помню, кто инициировал весь этот баттхёрт. Это ОПЖЗ и ЗаМайбутне. Но ответственность вся на тебе, Володя. Именно при тебе эти шавки не только лают, а ещё и кусаются. Именно ты допустил эту всю вакханалию, которая происходит в стране.
Что говоришь, пожизненный срок коррупционерам, да? А где они? В домике?
Угу. Когда их нет, ты можешь их даже расстреливать…
Всё через жопу.
Выборы вот тоже пострадали. Решение КС прибило не только доступ к декларациям. Теперь нереально проверить кандидатов на должности. Это паралич исполнительной власти, потому что назначать на должности чиновников без проверки нельзя. Главы будущих облсоветов, вам тоже большой привет. У вас та же проблема с вступлением в должности.
В общем, товарищ Зеленский, ты там в своей голове наведи порядок. Конституционный и вообще. Я не знаю, как вы это всё будете разруливать свой ОПошечкой, но разрулить это нужно всё. И быстро. Чтобы в Европах могли сделать вид, что ничего не заметили. Чтобы не успели высказать глубокую обеспокоенность, а обошлись лайт вариантом.
Бо народ у нас терпеливый, конечно. Но непредсказуемый.
Может так обидеться, что и карантин не поможет.
Итоги подведьом.
Творцы нынешнего конституционного кризиса – Коломойский и Медведчук. Цель – разрушение Украины. Медведчуку понятно для чего, а для Коломойского это единственный шанс на стабильное убежище. Нигде в мире для него места нет, после смены власти не будет для него места и в Украине, а грядущая смена власти после местных выборов уже носится в воздухе.
Поэтому выход для Коломойского остался один – превращение Украины в Сомали, где нет законов, где нет центральной власти, где “страна” представляет из себя просто набор зон, контролируемых бандами. Крупными бандами вроде Днепропетровского олигархического клана и мелкими бандами вроде батальона Спарта в процветающе1 ДНР. Где нет ничего – ни закона, ни институций, ни медицины, ни социальных программ, ни полиции, ни армии, ни свободного бизнеса, где нет даже граждан, а есть бароны, их подручные и бесправные рабочие особи.
Коломойскому хорошо жилось в Женеве, но хорошо ему жилось именно потому, что крал он много и тупо. Вот из-за этой тупизны пришлось съехать из Женевы, потом съехать из Израиля. Но чтобы было куда съехать из Израиля, пришлось в Украине устанавливать квартальную власть. Но квартальная власть после местных выборов стала хромой уткой, а из Днепра съезжать Игорю Валерьевичу уже некуда. И остаться в украинском Днепре не выйдет. Что делать?
А выход вот он – за речкой. Был украинский Донецк, стал столицей бандитской ДНР. Вот и видит Беня для себя свободу и невозбранное поле для грабежа в превращении Украины в конгломерат бандитских анклавов.
Именно над этим сейчас работает говорящая собачка Коломойского – Зеленский. Именно для этого прискакали парасюки и зимины. Именно это взбодрило заскучавшего Бутусова. И вся эта мишпуха будет прыгать, крутить жопами, мамой клясться, заматываться в три слоя вышиванок и уничтожать, уничтожать, уничтожать законность, Конституцию, Украину.
Я во вчерашнем посте вспоминала прошлогодний диалог, а сегодня он еще более кстати. Процитирую абзац:
К еще большему сожалению это касается не только 73%. Я отчетливо помню комментарий одной дамы из 25% под моим прошлогодним постом о беззаконности решения КС о роспуске Рады, о неконституционности перевыборов. “А что,” – писала дама, – “надо еще погода Шуфрича в Раде терпеть?! Пусть распускают”. “Подождите,” – возразила я, – “Шуфрич никуда не денется, шуфричей станет в два раза больше”. “Может, станет, может, не станет”, – ответила дама.
Мы в эти дни увидим много такого. “А что же, терпеть беспредел судей?!”, “А что же, ждать месяцами, пока они Конституцию поменяют?!”, “А что же, пусть и дальше такое продолжается?!”.
Скажу просто: если старна пойет путем беззакония, то это и будет “пусть и дальше такое продолжается”. Потому что этим путем мы идет уже полтора года. Полтора года беззакония, полтора года исполнения хотелок Коломойского, полтора года безграничного и бесстыдного грабежа, полтора года дичайшей некомпетентности, тупости, идиотизма, приведших к жесткому конституционному кризису. Хотите еще большего беззакония? Считаете, что Зеленский недостаточно много раз возлагал свою пупырку, измученную роялем, на Конституцию? Пускай еще возложет, а вы похлопаете? Ну-ну. Ну-ну.
Продолжение беззакония – продолжение пути, которым Коломойский ведет Украину уже полтора года. И этот путь не ведет к концу эпохи бедности, если кто этого еще не понял. А тот, кто понял, не может поддерживать продолжение издевательств Зеленского над Конституцией. Просто не может. Кто поддерживает – тот поддерживает разрушение Украины. Вне зависимости от мотивации. Мотивация вообще не важна. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал за Зеленского. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал на референдуме ДНР. Ты или поддерживаешь будущее Украины, или поддерживаешь разрушение Украины. Третьего варианта нет.
Вспомните, как сразу после Майдана, после бегства Януковича, бывшая оппозиция скурпулезно, до буквы соблюдала законы. Как собирала Раду, как правдами и неправдами обеспечивала явку депутатов, в том числе рыгов, чтобы голоса были. Как голосовалось все-все-все, до последней буквы, как соблюдались сроки и этапы внеочередных выборов. Помните? А помните, скольких это бесило? Как тот же Парасюк, кстати, штурмовал Раду, когда там проходили назначения министров, помните? И тогда тварь коломойская что-то ж мутила для хозяина.
Законность или крах. Третьего варианта нет. “Поддерживаю, конечно, будущее Украины, но нельзя же терпеть такой беспредел, поэтому надо еще разок положить болт на законность” = “Поддерживаю разрушение Украины”. Всё просто.
Позиція «Демократичної Сокири» з приводу спроби державного перевороту в Україні.
«Демократична Сокира» засуджує обидві сторони, дії яких неймовірно нашкодили Україні, згорнули антикорупційні реформи та критично загрожують відносинам України з США, країнами ЄС та цивілізованим світом.
Перша сторона – Президент України Володимир Зеленський. Він саботував реформу судів весь час свого перебування при владі. Він також користувався допомогою корумпованих суддів та їх неправосудними рішеннями – згадати хоча б розгін Верховної Ради, коли політична доцільність перемогла правосуддя, Конституційний суд виніс рішення про розгін Ради, і Зеленський цьому рукоплескав. Згадаємо і справу судді Вовка і інших корумпованих суддів, які були корисні для влади, і їх не чіпали. Зеленський і зараз намагається скористатися публічним обуренням діями Конституційного суду, щоб провести його розпуск та поставити своїх людей у КСУ. А скоріше, людей Єрмака та Портнова. Цей злочинний план є очевидним і публічно підтримується і Єрмаком, і Портновим. Він також будується на дуже характерній для Зеленського рисі «відповідати на порушення закону ще більшим та ще гіршим порушенням закону». Результати такої політики наочні.
Друга сторона – сам Конституційний суд на чолі з Олександром Тупицьким, покарання якого ми вимагаємо вже півроку. На нашу думку, у складі суду діє організована злочинна група, яка має на меті зірвати альянс України з західними союзниками, щоб кинути нашу країну під танки Росії. Саме тому судді заблокували електронне декларування, фактично заблокували діяльність НАЗК та створили умови, щоб крадії та корупціонери не мали відповідальності перед законом. Це пряма державна зрада і заколот проти України. Вона має бути покарана, і вона буде покарана. Великим щастям для суддів буде, якщо їм доведеться відповідати перед законом, а не перед розлюченими українцями зі зброєю в руках. Але зло, яке зробили судді, треба виправити, і одне покарання проблеми не вирішить. Оскільки рішення Конституційного суду оскарженню не підлягають, то виправити його вчинок буде важко.
Що ж робити?
«Демократична Сокира» пропонує системний план дій, який буде виконувати і сама, але для якого треба об’єднатися всім патріотичним силам. Це:
1. Очищення КСУ замість розпуску. Перш ніж виправляти ситуацію з рішеннями КСУ, треба усунути звідти злочинців, щоб зламати плани учасників заколоту та нейтралізувати їх. Замість дурнуватого і непрацюючого «закону про розпуск КСУ» ми пропонуємо інший шлях. Цей шлях – поетапне усунення суддів КСУ, причому не всіх, а саме тих, хто є учасником «заколоту Тупицького».
Як відомо, повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:
1) закінчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сімдесяти років;
3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, що встановлено в порядку, визначеному законом;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смерті.
(Закон України про Конституційний суд України, гл. 3, ст. 20)
Таким чином, треба ініціювати, швидко розслідувати, подати до суду та винести вердикт з приводу злочинів та зловживань суддів КСУ. Зловживань безліч. Навіть якщо не брати саму справу про державну зраду, суддя Тупицький, наприклад, звинувачується у ЗМІ в тому, що у 2018 році купив землю в окупованому Криму. Взагалі, все голосування відбувалося в умовах прямого конфлікту інтересів з боку його та інших суддів, які мухлювали з деклараціями, а отже, ухвалюючи це рішення, уникали відповідальності перед законом. І таких злочинів суддів КСУ безліч, і не тільки по Тупицькому. Треба розслідувати їх, домогтися обвинувального вироку і відсторонити всіх таких суддів згідно пункту 5 статті 20 закону про КСУ. За нормальних обставин це дуже не швидко, але обставини не нормальні і треба діяти екстремально. І це буде найкращим виходом для самих суддів, адже якщо не спрацює пункт 5, то залишається тільки стаття 6 (смерть), бо ж чекати досягнення суддями віку 70 років ніхто не буде.
2. Виправлення шкоди. Верховна Рада України мусить переглянути деякі положення антикорупційного законодавства та під пильним наглядом світової спільноти внести зміни до законів, які збережуть основні механізми антикорупційного контролю. А може, навіть зроблять ці механізми більш потужними. Водночас ми звертаємо увагу, що внесення цих змін має відбуватися не в рамках «кон’юнктурного рішення для вирішення сьогоднішньої кризи», а дійсно будуватися на правових засадах та узгодженості законодавства, які б унеможливлювали повторення ситуації, у якій ми опинилися зараз. За умови оновленого складу КСУ та належної якості нового закону він буде працювати і поверне надбання реформ. Дуже неприємно, що весь цей час антикорупційна робота буде заблокована. Але іншого виходу немає, адже ухвалене КСУ рішення дуже важко скасувати так, щоб не похитнулася вся держава та її легітимність.
3. Судова реформа. В рамках термінового повідомлення про партійну позицію неможливо розкрити всі складові судової реформи, за яку ми послідовно виступаємо. Але ми нагадаємо, що вона була підготовлена, обговорена, просаботована і так ніколи і не була проведена. Катастрофа з КСУ має стати для нас, українців, тим самим життєдайним рятівним копняком, щоб провести системні зміни в судах. Саме суди є на сьогодні головною перепоною України і для розвитку економіки, і для забезпечення прав людини, і для повернення державі престижу, без якого ми не виграємо війну за Незалежність.
Окрім цього партія пропонує всім проукраїнським силам визнати, що дії Володимира Зеленського несуть катастрофічну шкоду для всієї країни і наражають на небезпеку всі без виключення здобутки Революції Гідності. Ще три з половиною роки так тривати не може. Всі проукраїнські сили мають поєднати зусилля заради дострокової відставки президента Зеленського і суду над ним і його єрмаками. Ми бачимо, що проукраїнські сили, і наша сила також, вміють поєднувати свої зусилля на місцевих виборах і на вуличних акціях. Сподіваємося, ця синергія спрацює і на шляху до відставки Зеленського і призведе його на лаву підсудних.
Вже недостатньо просто критикувати. Настав час поєднувати зусилля у парламенті та на вулиці заради спільної мети – врятувати Україну від президента Зеленського.
Слава Україні!
1. Створили масовку для мотивації внесення зелею антиконституційного закону.
2. Попри те, що антиконституційй закон на момент проведення мітингу вже був внесений, чомусь на Банкову ніхто не йшов. Ні під офіс Медведчука. Ні під офіс Бені.
3. Ті, хто кричав і розказував про узурпацію влади Порошенком (хз в чому вона полягала), зараз потурають перевороту. Хочу нагадати, що публічні заклики до перевороту прирівнюються до участі в ньому. Прівєт, Аталотій. Потім не ховайся під спідницю.
4. Маніпуляціями і брехнею блазнів знову ставлять суспільство перед штучним вибором: або неконституційне рішення Конституційного суду, або неконституційне рішення Зелі. Насправді, вибір не такий. Проблему можна вирішити змінами до законів в частині декларування і в частині відповідальності судів, але не демонтажем державності та закону, власлідок чого завтра Імператор Єрмак, опираючичь на двох парасюків, буде видавати укази про розстріл.
5. Худоба нам знову розказує про “швидкі рішення”. Треба лиш відправити суд у відставку. А далі хуже не будет, прідут новиє літса. Я вже нажерся тих нових літса з бенями, медведчуками і портновими. Досить.
Впевнений, що більшість тих, хто вийшов сьогодні під КС, вийшли щиро, за ідею. Що це світлі, добрі люди.
Але вас сьогодні знову на*пав клоун і його ручна худоба, що косить під антикорупціонерів і патріотів.
Не робіть так більше.
Причина проблеми не в КС. Причина проблеми на Банковій. Саме вона принесла ті проблеми. Саме вона має піти.
Я не маю права дорікати нікому з тих, хто вийшов під КСУ. Я поважаю рішення кожного з них.
Я знаю, що більшість з них там абсолютно щиро. Там багато моїх друзів, там сотні тих, кого я знаю і поважаю.
Просто так буває. Коли ти говориш, що по цій дорозі йти не можна. Там міни. Тому що такі у тебе невтішні результати аналізу ситуації, помножені на інформацію.
Але всім дуже хочеться йти. І від тебе вимагають незаперечних доказів і карти мінних полів. Ім’я та послужний список того, хто дав тобі інформацію. Тобі кажуть, що ту немає табличок «Міни», а значить, все добре.
Потім махають на тебе рукою, дивляться презирливо, як на боягуза або зрадника. І гордо йдуть по цій самій чортової дорозі.
Ти ще щось кричиш їм услід. А потім сідаєш на узбіччя та приречено чекаєш серії характерних хлопків .
Сюжет з кошмарного сну, звичайно.
Сьогодні так і вийшло. Все відбувається всупереч нашим спробам попередити, що тут щось не так. Ця дорога теж замінована. Люди, яких я знаю і поважаю, зараз під КСУ, разом з ручними бунтарями Коломойського, на тлі швидких подій підготовленого владою сценарію. Вони браво штурмують ворожі позиції. Але не розуміють, що після там піднімуть зовсім чужий прапор. Тріумфуючий Єрмак вустами надягнутого на руку Зе озвучує закон про остаточну узурпацію влади. Тому що коли вони зжеруть Конституційний суд, вони зжеруть все і всіх.
І все це благословляє аплодуючий Портнов.
Але цього ніхто не хоче бачити.
Теж сюжет з кошмарного сну. А ні. Прямо тут і зараз. Сюрреалізм.
Мене немає під судом. І я вчора пояснив чому.
Але там багато людей таких же як я. З одного боку барикади. Тому я не можу взяти і відокремити себе від всіх, хто бився разом зі мною за загальне.
Тому я не кажу «ви». Я кажу «Схоже, що МИ в перший раз «робимо це разом з ними».
І коли (дуже скоро) реальність розставить все по своїх жорстких місцях, і стане зрозуміло, хто кого зіграв, боюся, буде як завжди.
Визнавати свою помилку буде соромно. Тому всі щось придумають. Не як виправити. Як обгрунтувати.
У цьому ми всі досягли успіху. Але тільки заднім числом, на жаль.
Був би я зовсім цинічної потворою, я б взяв попкорну.
Але мені хочеться стакан горілки. Щоб хоч трохи приглушити сором.
Буду радий помилятися. Буває ж чудо?
