Явка з повинною дерибанщиків (відео)

25.09.2020
Лекція Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля «Україна мрії» студентам Львівської політехніки


Валерій Прозапас

Після заявочки прем’єра про відміну пенсій за 15 років в будь-якій країні наступного дня розпочалася б урядова та парламентська криза, перезавантаження влади шляхом очищення її від подібних клоунів, які ставлять хрест на всіх, хто зараз працює і сплачує податки.

Бо це явка з повинною про тотальний дерибан ресурсів, некомпетентність та руйнування самих основ державності.

Звичайно, не буде пенсій, якщо Коломойські вигрібатимуть з банків мільярди, кєнти Зеленського дерибанитимуть антивірусні фонди, на податки утримуватимуться фсбшні контори типу ДБР, а посадовці рівня прем’єра мовчатимуть, типу ні при ділах.

І все до болю прогнозовано, як і попереджали до тих ідіотських голосувань в 2019: відмовитесь від гідності – заберуть хліб.

Вже прямим текстом про це кажуть, але чверть населення продовжує своє “вєрім, молімся”, а ще дві чверті шукають, хто б їх ще красивіше нагнув.


Елена Подгорная

Как замечательно выглядят сегодня заголовки новостной ленты. Читаешь и не устаёшь удивляться. Где бабушки с половиной пенсии? Или с половиной субсидии? Где учителя со своими 4000 долларов в месяц?

Ну вот, смотрите сами. Заголовки идут через один, но даже там никаких пандочек:

“Денис Шмыгаль заявил, что в Украине через 15 лет не будет денег на пенсии. По словам премьера, проблемы с выплатой пенсий возникнут из-за демографической ситуации в стране” ©

Именно поэтому, я так себе думаю, наше замечательное правительство ухайдокало медицину в корягу. Чтобы выжили пенсионеры сильнейшие. А остальные начали уже наконец-то сами заботится о своих пенсиях и не теребили правительство своими хотелками.

“Субсидии сокращены почти на 40%. На что ушли деньги, и к чему приведет опустошение субсидиарного фонда?”
Более 20 млрд грн пошли на другие цели! В этом году фонд госбюджета, из которого украинцам выплачиваются субсидии на услуги ЖКХ, превратился в кубышку, из которой власти достают средства и направляют их туда, где руководству, по мнению чиновников, нужнее. Эксперты констатируют, что опустошение субсидиарного фонда приняло хаотический характер. Впереди холода, а в суровую зиму оставшихся субсидий на выплаты украинцам может и не хватить. ©

Та ладно! Серьёзно? Ну что ж… Вместе сделали – вместе кушайте.

Но есть и хорошие новости. Не у всех нет денег. У кого-то они всё таки есть.

“На авиаперелеты Зеленского в прошлом месяце ушло около 3,5 млн грн. На перелеты президента Владимира Зеленского и его делегации во время визитов в Австрию и Словакию, а также для поездок по регионам в сентябре было потрачено 3,43 млн грн” ©

Наверное, поэтому учителям снова не хватило на зарплаты.
И правильно. ПреЗеденту важнее. Он же вам не лох какой-то.

“Кабмін знову “заморозив” підвищення зарплат учителям” ©

“Глава Офиса президента Украины Андрей Ермак рассказал, что рост количества новых случаев коронавируса в стране не станет причиной для переноса местных выборов, запланированных на 25 октября” ©

Потому что хоть тушкой, хоть чучелком, но зелень хочет и дальше во власть. Пока есть что дерибанить, а с учётом реформы децентрализации крысам будет что грызть, они с Украины не слезут.


Сергій Марченко

Пенсій не буде, – сказав Прем’єр.

Зараз всі репостять слова прем’єра і хейтять Шмигаля. Але проблема пенсій виникла не при Зеленському і його шмигалях. Проблему створили благообразні сиві дідусі Кравчук, Фокін і компанія, які втратили час і не реформували пенсійну систему у 90-і. Тоді був ідеальний шанс для змін: все лежало в руїнах, і однією проблемою менше або більше для українця із “кравчучкою” і з середньою зарплатою 3 долари на місяць було по-барабану. Але в 90-і дідусі Маш Фокіних були зайняті чимось важливішим за пенсійну реформу, і на виході пенсіонери отримали дулю з маком, а не пенсії.

Коротко про суть проблеми. З часів Радянського Союзу в Україні діє солідарна пенсійна система. Це значить, що з працюючих громадян утримують податки, а з цих податків платять пенсію пенсіонерам. Ця система просто прекрасна за умови, що кількість працюючих збільшується швидше ніж кількість пенсіонерів. Тоді податків збирають більше, і пенсії ростуть.

Але солідарна система абсолютно непридатна для країн, що втрачають населення. Коли кількість працюючих зменшується, а кількість пенсіонерів зростає, податків з працюючих вже не вистачає, щоб вистачило всім пенсіонерам. Тоді на допомогу приходить державний бюджет, що покриває дефіцит Пенсійного фонду з інших наших податків. У 2020 на дотації ПФ у держбюджеті заплановано 202 млрд грн. Це майже 20% (!!!) ВСІХ доходів бюджету! Замість того, щоб будувати дороги, надавати допомогу нужденним, купувати для армії нові літаки, Україна доплачує Пенсійному фонду, щоб він міг розрахуватися з пенсіонерами за своїми зобов’язаннями. І це ще один привіт із того світу тої чудесної країни, де була газована вода по 3 копійки та найкраще у світі морозиво.

Найгірше, що Шмигаль абсолютно правий. В Україні демографічна криза. Із 52 мільйонів нас залишилося ледве 40. Молодь виїжджає. Населення старішає. Економіка падає. Кількість тих, хто платить податки в Пенсійний фонд, зменшується. Крах солідарної пенсійної системи – питання часу.

І тоді ми побачимо грандіозне кидалово, якого ще не бачив світ. Солідарну систему змінить накопичувальна. Молоді люди замість державного ПФ будуть відраховувати частину зарплати в приватні пенсійні фонди. Це болючий, але правильний крок, альтернативи якому немає. Але людям, яким на той час буде 50-60 років, і які все своє життя кормили пенсіонерів попередніх поколінь, скажуть “Спасіба! Всє свабодни!” Те, що ви платили 30-40 років, вже не має значення. Пенсії вам не буде, грошей нема. Нате вам ось ці, красіві, од мертвого осла вуха і йдіть собі з богом!

Звичайно, будуть якісь 5 копійок компенсації на два піввареника і багато слів про попередників, що все вкрали. А Кравчук і Фокін, всі в шоколаді та зі все більш благородною сивиною, ходитимуть по ефірах і повчатимуть, як нам далі жити.


Елена Кудренко

Миф

“У нас на сьогодні всі пенсіонери, які отримують пенсію, або більшість з них, вважають, що вони її заробили. І мало хто готовий їм сказати, що це неправда. Це – міф. Тому що все, що вони заробили, було витрачено тоді, коли вони працювали. В цьому і є суть нинішньої солідарної системи. Тобто на сьогодні пенсії, які отримують українські пенсіонери, – це те, що заробляють люди, які працюють сьогодні. Це дуже важливо розуміти. Поки такого усвідомлення не буде, то не буде зрозуміло, чого це раптом через 15 років може так статися, що пенсій ніяких не буде…” © Віталій Сташук, депутат, політолог.

Первый нюанс: правительство Зеленского показало нам перспективу. И я, к примеру, платившая в Пенсионный фонд Украины все эти годы, вынуждена взваливать на себя дополнительную нагрузку.

К этой, первой части осмысления услышанного, есть вопрос:
– то есть правительство не планирует развивать инвестиции, повышать количество рабочих мест, работать на перспективу, чтобы наполнять Пенсионный Фонд? Ведь если сегодня заняться развитием экономики, а не переездом на государственные дачи и повышением себе зарплат, то эта экономика, разогнавшись, по инерции будет держать на плаву и будущих пенсионеров. Попросту их будет кому кормить.

Второй нюанс: что делать?
Можно вообще уйти в тень и ничего никому не платить. У нас есть 73%, которые именно так и сделают. Проще отдавать ЕСВ напрямую в руки родителям, а налоги менять в у.е. и откладывать на старость. И тогда мы, как страна, покатимся на дно еще быстрее. Хотя куда еще быстрее, да?
Субъективно, я давно считаю те отчисления, которые я делаю в бюджет, компенсацией за выплату пенсий моим родителям. И чтобы не сдохнуть с голоду в старости самой, надо зарабатывать сверх этого. Сейчас, пока не поздно. И по-человечески государство бы должно наоборот снизить нагрузку на бизнес, давая людям самим скопить на старость.

И тогда мы, получается, на самообеспечении. Как сами пошли защищать Донбасс, сами спасаемся от Ковида, сами же беспокоимся о своей старости. По-моему, европейская модель тоже предусматривает достаточную самостоятельность и осознание собственной ответственности – не позаботился о себе заранее, так и получай в старости минимум. Но постсоветская модель поведения – это полный улет. Отстегивай, оплачивай, пропускай кортежи и все делай сам.

Предполагаю, что тем, кто сегодня так рьяно тянет нас в Россию и совок, через 15 лет (дай, Бог, доживут), пенсии как минимум не будут индексировать, при возрастающих каждый год ценах. Но, знаете, есть масса наглядных примеров: “на мой век хватит, а вы там уже сами. Как-нибудь”.
Ну, если сами, то сами:
– оптимизируем свои расходы;
– найдем дополнительные источники дохода;
– откроем счета в негосударственных пенсионных фондах (у меня Австрия, Vienna Insurance Group, к примеру);
– вложимся посильно в золото и зеленые условные единицы;
– заставим недвижимость работать на себя;
– освоим новые возможности и возьмемся за новые проекты,
… и так далее, и так далее.

Есть еще варианты? Добавляйте.

 

Фото © КМУ

Автор