Гримаси народовладдя

Віктор Федорончук

В основі будь-якого рішення завжди лежить інформація і здібності по її обробці.

Відповідно, чим правдивіша і реальніша інформація – тим вищий шанс того, що рішення буде прийняте максимально раціональним.

Що ми бачимо на виборах до державних органів влади?

Інформація, яку надають електорату стосовно програми дій, здібностей і моральних цінностей кандидатів і партій, максимально неправдива, брехлива, абсолютно далека від дійсності. А в більшості випадків прямо протилежна щодо справжніх намірів кандидатів на владу.

Це “інформація”, яку придумують політтехнологи, щоб згодувати пересічному виборцю, абсолютна більшість яких навіть не родились із здібностями обробляти інформацію.

Мало того, пересічний громадянин в більшості випадків будь-якій правді – що гарній, що поганій – завжди надасть перевагу солодкій брехні. Тому що немає такої хорошої правди, яку би не переплюнула ще “краща” брехлива обіцянка.

Маленька людина критично залежна від уваги до неї, і коли таку увагу отримує та відчуває, що звертаються “прямо до неї, що її чують, що її цінять”, коли “підтверджують” її думки про те, що наявна/минула влада винувата в тому, що їй живеться не так добре, як хочеться (незалежно від того, як вона живе насправді), то розум затьмарюється, і вона автоматично вибирає того, хто обіцяє наказати винуватого і зробити її життя кращим. Наслідки такого вибору і причини подальших страждань, як правило, така людина неспроможна зробити, тому такий деструктивний цикл прийняття рішення буде повторювати знову і знову.

Працювати з інформацією, відфільтровувати неправду, збирати по крихтах правду і створювати більш-менш цілісну картину справжньої реальності у власній свідомості – на це спроможний тільки досить невеликий відсоток людей.

І маємо ситуацію – якої якості може бути рішення пересічного виборця стосовно вибору кандидата/партії до влади, якщо вся інформація, якою в більшості керується такий виборець, – це спеціально сформована брехня, оброблена спеціалістами по впливу на людську свідомість, і несе в собі скриті смисли, які можуть побачити тільки спеціалісти?

А “простому народу” ця брехня заходить в мізки як по вазеліну, без будь-якого спротиву зі сторони інтелекту і критичного мислення. Тим більше, якщо виборець тільки й хоче таке чути і автоматично закривається від будь-якої правди. Мало того, частина зусиль технологій впливу на свідомість якраз і направлена на те, щоб рівень інтелекту і критичного мислення понизити до максимально низького рівня. Цей ефект посилюється тим, що якраз цей аспект впливу – знищення свідомості та аналітичних здібностей – однаково використовують практично всі кандидати і партії.

Проблема зараз не тільки в тому, що народ тупий чи не бажає думати, а більше в тому, що принципи “народовладдя і прямої демократії” виродились і працюють уже проти націй і суспільства. До влади все частіше приходять самі звичайні бандюгани, аферисти і фріки, які не обтяжені нормами моралі та можуть брехати як завгодно, і обіцяти все, що завгодно, і що хоче почути лохотрат – все рівно нічого із обіцяного вони не будуть виконувати, а совість за обман мучити не буде.

 

Карикатура © Олексій Кустовський / Радіо Свобода
«Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Автор