Перетворення України на Малоросію триває за планом
При Порошенку в Нормандському форматі на рівні радників президентів вів переговори Костянтин Єлісєєв – зовнішньополітичний радник, кадровий дипломат, наш Посол в ЄС, жорсткий переговорник, людина з чіткими євроатлантичними переконаннями. До делегації також час від часу долучалися учасники мінських груп, експерти. Літали до Берліну та Парижа виключно рейсовими літаками, економ-класом. І я навіть не уявляю, який справедливий скандал влаштували б антикорупціонери, якщо б відбувалося нецільове використання борту номер один.
Але головне, це позиція, яку відстоювала наша група, чи в Мінську, чи в Берліні, чи в Парижі:
1. Дорожня карта, яка передбачає почерговість виконання угод. Спочатку безпековий блок, і це не кілька тижнів тиші, повної та безумовної, а не з тисячами порушень і скинутими з дронів мінами. Але й виведення зброї та техніки.
2. Розведення важкої техніки поблизу лінії зіткнення, а не відведення наших військ вглиб.
3. Виконання гуманітарного блоку, звільнення всіх утримуваних і допуск МКЧХ до тюрем.
І тільки після цього можна переходити до політичного блоку.
Офіс Зеленського забув про дорожню карту і ставить воза попереду коня.
Нечувано набирати на Україну все нові й нові зобов’язання і виводити за рамки відповідальність РФ.
Нечувано, щоб РФ диктувала ВР України, що і в якій редакції нам приймати. І все це нахабно озвучували представники вбивці-Путіна.
Ще більш нечуваною є мовчанка керівництва ВР. Щебетун Разумков, який був говорящою головою Зеленського під час виборчої кампанії, раптом і різко замовк. Відмовчатися не вийде. ВР не прийматиме законів під диктовку Кремля, в інакшому випадку ця ВР піде геть.
Наша політична команда ставила питання про миротворчу місію ООН, в складі якої не буде росіян. Ми зробили все, аби до мінімуму зменшити присутність росіян в СММ ОБСЄ. А зараз росіянам на блюдечку все приносить Банкова.
Всі канали, які попередні 5 років роздирали нас по темі Мінська, і всі ми щотижня звітували, відповідали, пояснювали, зараз замовкли. Будь яка спроба задати владі питання про вагнерівців, ТКГ, спільним з бойовиками патрулям відразу коригується і піддається маніпуляціям. Відчула це на Плюсах, де навіть не мала 5 хвилин біля мікрофону. Зникли всі «комбати», «торгівля на крові».
Але є українська Армія. І ми не дамо жодного шансу її зрадити в парламенті. Ніякі закони не будуть відкореговані на угоду Кремлю. «Європейська Солідарність» цього не допустить.
Нарешті офіційний прес-реліз Банкової щодо перемовин в Берліні у нормандському форматі на рівні радників Президентів.
Якщо коротко – це провал Єрмака, українська делегація повернулася ні з чим!
Запитання: в якій тональності, з якими наслідками для російської сторони обговорювалися постійні обстріли українських позицій, вбивство і поранення наших військових?
Коли нам видадуть російських вбивць для подальшого суду в Україні?
Чи це питання взагалі не розглядалося?!
Лавров трубку підняв?
Коли Зеленський зустрічається з Путіним у рамках Нормандського формату для підписання всеосяжного вічного миру тривалістю у декілька тижнів?
Рік завершився – де план Б?
Може 95 квартал на фронт поїде?
Якщо стріляти бояться, то нехай російські міни знімають.
Красти навчилися – тепер пора вчитися розміновувати.
Команда цинічних аферистів і брехунів!
Про зустріч Єрмака і Козака в Берліні. Результат.
Все лишається як було – перемир’я з порушеннями. Але Єрмак погодився внести зміни у постанову Верховної Ради про місцеві вибори, прийняту 15 липня. Тобто Москва таки добивається виконання свого ультиматуму про проведення місцевих виборів синхронно – в ОРДЛО і у всій України.
Новину першим повідомив Козак, потім її підтвердив представник України в Мінську Андрій Костін. І, звісно, сказав сакраментальне – про відповідність Мінським угодам.
Наступна серія визнання російської агресії проти України громадянською війною всередині України.
Перетворення України на Малоросію триває за планом. Під невиразне мукання шанувальників ЗЕ і задоволений лемент ботів-єрмакодявок.
В міжнародній політиці Україна втратила ініціативу. Якщо раніше умови виставлялись Росії, то тепер — Україні.
Вчора Путін вирішив не брати участь в зустрічі в «Нормандському форматі», а тому збиралися тільки радники президентів. Після цієї зустрічі представник Кремля Дмітрій Козак заявив, що українська сторона погодилась винести на розгляд Верховної Ради «перегляд постанови про місцеві вибори».
Мається на увазі, що Офіс президента Зеленського погодився провести вибори під дулами автоматів на території ОРДЛО. В такому випадку Росія буде обіцяти «продовження перемир‘я». При цьому Єрмак під час переговорів не зміг скористатися несприятливою ситуацією для Кремля та згадати отруєння Навального та втручання Росії у внутрішні справи Білорусі.
Констатуємо, що через непрофесіоналізм влади Україна втратила міжнародну суб’єктність, яку вдалося вибороти за президента Порошенка, а Зеленський одночасно боїться образити Росію та отримати революцію. Як результат, ми бачимо державну зраду, чуємо брехню та відчуваємо, що сучасна влада втрачає останні залишки довіри.
Гібрид свині та собаки з прізвищем козак за результатами якихось там зрадницьких договорняків з русскім єрмаком каже, що той погодився переголосувати постанову парламенту про проведення місцевих виборів 25 жовтня і внести до неї якісь надиктовані кремлем зміни.
Не те щоб я вірив свиням і собакам, але русскім єрмакам я теж не вірю. От в чім вопріс.
Так що зовсім скоро побачимо.
А, і так… пам’ятаєте, як уйо*іщний клоун розказує про необхідність поваги до нашого суверенітету, коли черговий раз його корупціонери шкваряться, а ЄС і США б’ють по попі?
Окупант хоче перенести наші вибори.
Суверенітет? Не чули? Не ох*їли?
Итак. Ермак летал на переговоры в Берлин. Хотя он звенящее никто. Президентский завхоз, чья должность не описана в Конституции, и которому не предоставлена функция представительства Украины в международной политике.
Летал он исключительно для того, чтобы предложить россиянам изменить украинский закон о выборах, исключающий выборы на оккупированных территориях до деоккупации. То есть то, что они требовали изначально. В обмен на… ничего.
Что ж. Вопрос “ти чий кум – мій чи того ведмедя?” больше не стоит даже для самых наивных.
Саме ведмедя.
І саме того.
Додатково: Указ Президента України “Про Положення про Офіс Президента України”
Ермак ездил в Берлин, чтобы, по его словам, – “главным результатам переговоров договоренность о продлении режима тишины на Донбассе”.
То есть они там наобещали что угодно, чтобы россияне не начали обострение на фронте до выборов.
Чтобы СН шли на выборы как «миротворцы».
Иначе просто хвастаться нечем, и будет вообще полный провал на местных. Ни о чем больше речь и не шла.
Нынешняя власть живет по принципу – “нам бы день простоять, да ночь продержаться”.
– Владимир Ссаныч, я не могу так работать!
– О, Андрей, ты уже вернулся из Германии! Как прошла запланированная сдача Украины ?
– Я не могу сливать Украину в своем статусе главного канцеляриста Вашего офиса! Это несерьезно! Мои подписи на бумаге не стоят ничего!
– Что ты предлагаешь?
– Наделите меня статусом Государственного секретаря с сответствующими полномочиями или вице-президента!
Щось я не зрозумів.
Найвеличнійший бідоносець катається по областях і навіщось вдає з себе прем’єра, якщо не голову ОДА на побігеньках.
Між тим президент передусім має займатися обороною і зовнішньою політикою.
Про керівництво обороною краще не казати. Якщо це мається на увазі скорочення армії під час війни на 20%, або ж вичерпування солдатами калюж перед приїздом потерпілєра, то хай може краще і не керує. Досить просто нічого не чіпати.
А як щодо зовнішньої політики? Складається враження, що тут усім рулить туловіще, тобто якийсь єрмак.
Звісно, ніхто не заважає керівникові допоміжного органу обговорювати з іноземними представниками якісь технічні питання. Але я щось ніде в Конституції не бачив, що зовнішньою політикою у нас має займатися завгосп – голова допоміжного органу. Також ніде в Конституції я не бачив, що президент може хоч комусь передавати свої повноваження.
Ба більше. Я чомусь бачив у Конституції абсолютно протилежне.
Розкажіть уже хоч хтось великому туловіщу, що у президента є офіційний сайт, на якому до речі є текст Конституції України – тієї, яку президент повинен захищати, а замість цього систематично і системно порушує.
P.S. До речі, як там зебіцянка піти у відставку, якщо порушить закон, га? Тут не просто закон порушується, як у випадку з неподанням даних у НАЗК, а ціла Конституція.
Зустріч Нормандської Четвірки на рівні політичних радників закінчилася повним провалом для України. На жаль. Краще б хоч чогось досягнули, навіть якби після цього Зеленський розквоктався перед виборами, як курка, яка щойно знесла яйце. Але там пшик.
Натяки й півнатяки РФії, відверті шантажі, гра в батога й пряника – однозначно свідчать, що Зеленський щось уже встиг Путіну наобіцяти, й той вимагає виконання обіцяного. А коли бачить, що Зеленський через страх перед своїм власним народом не поспішає віддавати обіцяне, то починає погрожувати сам і надсилати своїх колекторів із так званих ДНР/ЛНР.
Я можу припустити, що на переговорах члени української делегації спробували заговорити про те, що анонсували в Києві: припинення обстрілів, відповідальність РФ за зрив перемир’я, повернення незаконно утримуваних українських громадян. Що спробували, можу повірити, що договорили хоч фразу до кінця, дуже сумніваюся…
На жаль, ще в Парижі Зеленський не лише дав Путіну свої обіцянки й запевнення. Він у присутності Меркель і Макрона повторно, після Кучми в Мінську, підписав так звану формулу Штайнмайєра (насправді, формулу Лаврова, трошки причесану Штайнмайєром). А там усе чітко й ясно: вибори мають пройти в першу чергу, без виконання всіх без винятку безпекових пунктів (Штайнмайєр виторгував тоді лише збереження першого положення про припинення обстрілів упродовж 72 годин до старту виборчого процесу). А присутність російських окупаційних військ, всевладдя і свавілля бойовиків, відсутність будь-яких впливів української влади на ці території… значення не мають. Як і те, що ці вибори мали б пройти не за українським законодавством. Усе це Зеленський підписав разом з Путіним, Меркель і Макроном. Останнім двом: баба з воза – кобилі легше.
Але угоди мають виконуватися. І тепер уже після 5 років, коли в хвіст і гриву за невиконання угод грали Путіна, тикають мордою у свої ж какашки представників України. І німці з французами спокійно спостерігають, як Дмітрій Козак припиняє всю правильну риторику про порушення, загиблих, полонених і вимагає прямі переговори з бойовиками, вибори на Донбасі, особливий статус, вода в Крим… І всі тихі натяки Єрмака Козаку без свідків: “Я ж вам операцію з вагнерівцями здав, я ж вам усе, що міг і не міг, я ж… а ти мене так… мені ж хоч щось привезти додому треба…” – залишаються без реагування. Бо зрадників тільки використовують, але не цінують.
І на останок – чисто технічне. Хоча не зовсім… В Нормандській четвірці переговори на рівні радників відбувалися й раніше. Це був первинний переговорний формат, на якому напрацьовували проекти рішень, але нічого не ухвалювали. Частіше навіть тільки попередньо узгоджували порядок денний і зондували позиції інших сторін. Щось реальне починалося вже на рівні міністрів закордонних справ, а реальна й відповідальна робота розпочиналася на найвищому рівні. Тому ми добре пам’ятаємо кожен саміт глав держав. можемо відшукати в пресі доволі скупі повідомлення про зустрічі на рівні міністрів. І лише особливо скрупульозні редакції щось трохи писали про засідання політичних радників.
Чи могли ми собі уявити, що рядову робочу зустріч будуть десятки разів анонсувати, як неймовірний прорив, сам глава держави й цілий пул його штатних і позаштатних пропагандистів. Раніше така увага була лише до зустрічей найвищого рівня. Зараз усі розуміють, що завдяки Зеленському Україна більше не суб’єкт світової політики. І рівень переговорів неймовірно знизився. І навіть за такі технічні й безрезультативні зустрічі доводиться платити найвищу політичну ціну…
І зовсім на завершення: а де це записано, що Єрмак – радник з політичних питань? Він керівник президентської канцелярії. Там абсолютно інші повноваження й напрями діяльності. При Порошенкові їхав на переговори Райнін чи Ложкін? Звісно ні, бо це було б порушення їхнього функціоналу. Їхав Костянтин Єлісєєв, який дійсно виконував функціонал радника з міжнародних питань. У офісі Зеленського чіткого розподілу повноважень між заступниками й радниками переважно нема. Але найбільше відповідають функціоналу радника з зовнішньо-політичних питань повноваження заступника керівника офісу Ігоря Жовкви. Саме він міг би їхати на переговори в Нормандському Форматі. А участь Єрмака абсолютно незаконна, оскільки не передбачена положенням про Офіс президента. Звісно, Зеленський міг би добавити до назви його посади ще й іншу – радника з міжнародних питань. Це, можливо, було б законно. Але цього зроблено не було.
А про те, що Єрмак запідозрений у державній зраді на користь РФ і він же їде на переговори з РФ, щоб там “представляти інтереси України” – це вже такий треш, про який навіть писати годі!
Партія “Голос” вимагає від президента Володимира Зеленського негайно визнати неприпустимою заяву української делегації на зустрічі радників лідерів “Нормандської четвірки”.
Можливість проведення імітації місцевих виборів на окупованих територіях територіях Донецької та Луганської областей до закінчення процесу повної деокупації та реінтеграції суперечить здоровому глузду, національним інтересам і територіальній цілісності України.
Будь-яка позиція, яка передбачає можливість проведення виборів на окупованих територіях до повного закінчення процесу реінтеграції, суперечить Конституції України.
Будь які подібні заяви потребують негайних дій від людини, яку українці обрали як гаранта прав і свобод громадян, територіальної цілісності та державного суверенітету.
Відсутність такої реакції партія “Голос” розцінюватиме як зраду національних інтересів України. Ми закликаємо Володимира Зеленського вивчити досвід декого зі своїх попередників на посаді, які робили спроби зрадити українців в інтересах Кремля.
Партія “Голос” вкотре закликає кожного депутата тверезо оцінити наслідки, до яких може призвести навіть не прийняття, а лише розгляд зареєстрованого проекту постанови, якою терористичним організаціям буде дозволено легітимізуватись і провести імітацію місцевих вибори.
Це буде крок до повної втрати великої частини української території. І цього не можна допустити.
