Брехня як зброя

31 серпня 2015 року для мене стало переломною датою.
Думаю, що коли українська нація очиститься від інформаційного бруду, цю подію зможуть оцінити по-іншому.

Саме в цей день чотири “політичні сили” (Свобода, Самопоміч, Украл (Укроп – ред.) і Ляшко), керуючись дрібними політичними мотивами, що полягали в недопущенні до корита, і використовуючи брехню як зброю, біля будівлі ВР вбили чотирьох нацгвардійців і ще кілька десятків поранили.

Тепер, через 5 років, завдяки їх зусиллям ми маємо і Моторолу в Раді (і не одного), і Моторолу на Банковій, і Моторол в Кабміні і в усіх інших органах влади.
І тепер, через 5 років, після їхньої брехні старі комуністичні шалави розказують про амністію.
Їхня тодішня брехня стала правдою. І їм на це наплювати.

Але тоді, керуючись дрібними інтересами і використовуючи брехню як зброю, вони вбивали українців в тилу.
З цього моменту для мене всі члени вищеперелічених “партій” є лайном.
І я їм ніколи цього не вибачу.
Впевнений, що їм ніколи не вибачать це і нащадки.