Зарплатня порохобота
“Я отримував зарплатню “бджілками”.
“А я – “Червоним маком”!”
Порохоботи у мережі діляться сокровенним – в кого який був “пайок” 🙂 .
Особисто я у якості “пайка” отримувала багато чого.
Україномовний контент на радіо, який відкрив безліч крутецьких – наших! – нікому не відомих груп. Бомбічєскіє український дубляж та адаптації у кіно. Нескінчену кількість свіжих – українських! – книжок та перекладів світової класики. Повний календар подій – фестивалів, форумів, арсеналів чи просто активностей.
Отримувала безвіз, який розправив плечі та надав впевненості, що на кордоні не треба буде принижуватися та вимолювати дозвіл на перетин.
Отримувала лоукости, які, звісно, вносили певний безлад у заплановані вихідні (ну як інакше? коли ти запланувала лежати під серіальчик на дивані, а тут вже летиш на Кіпр?) але із цим можна було міритися.
Отримувала “зірочки за збиті” – за відвідані країни та отримані враження. Отримувала почуття гордості, коли на мою відповідь на питання “Where`re you from?” – “Ukraine” співрозмовник казав “Oh, you`re so brave! Ukraine is coooool!”.
Отримувала почуття безпеки, коли ходила вулицями Києва (нехай навіть не всі вони були заасфальтовані), була впевнена, що моя поліція мене оберігає, що люди навколо не на 73% гівно, а на дещицю.
Отримувала сльози радості, коли моя Армія потроху, по крупиці, по дещиці, але наступала та повертала під наш – МІЙ! – синьо-жовтий прапор нашу, українську – МОЮ! – землю.
Отримувала гордість за нові відкриті виробництва, за круті стартапи, за залучені інвестиції, за те, що все більше й більше містечок та сіл завдяки децентралізації повертають собі відчуття “це – моя земля, це – мої податки, це – моя відповідальність!”
Я навіть отримувала задоволення від нашої Церкви, нехай дотично, не за себе особисто, а за тих, кому це надзвичайно важливо.
Так, я отримувала багато. Можливо, навіть побільше інших. А можливо й менше. Але мені вистачало.
А зараз… Ну що ж, зараз я просто працюю у борг. Який мені обов’язкового повернуть, як тільки справжній Президент повернеться і нарешті закінчиться ця зелена мара.
