Революції та їх лідери
В хаосі рулять організаційні ресурси. Ресурси у Білорусі зараз на стороні влади. Навіть зі сторони протесту ресурс не у опозиції, а у РФ. РФ заздалегідь наситила натовп своїми провокаторами, щоб направляти небайдужих білорусів у вигідному собі напрямку, саме її підрозділи інформаційних операцій зараз тригерують білоруський народ фейками і відосіками, і саме її пропагандистські ресурси все детально показують.
А у народу тільки безстрашний героїзм і самопожертва. Ні Самооборони Майдану, ні Штабу Майдану, ні коменданта Майдану, ні політичного представництва в парламенті.
Ось тут ми і бачимо, ЩО в свій час здійснили Кличко, Яценюк, Тягнибок, Турчинов, Пашинський, Парубій і Порошенко. І за що так і не отримали заслуженої вдячності. Саме своїх Кличка, Яценюка, Турчинова і Парубія сьогодні бракує білорусам, коли їхня опозиціонерка вже втекла за кордон.
Втікши закордон, Тихановська нанесла удар по білоруському Майдану більший за будь-якого Лукашенка. Якщо ти оголошуєш невизнання результатів виборів, то вибухне революція. Ти маєш її очолити. Якщо ти тікаєш, прикрившись піклуванням про заручників, то, по-перше, ти прирікаєш народ стати їжею диктатора. А по-друге, ти повертаєш диктатору моральне право керувати, право, яке він втратив дві секунди назад.
Ось результат голосування по принципу “хуже не буде, аби не лукашенко”. Перша ж хуженебудька, за яку проголосували білоруси, злила протести.
В 2013-14 наші лідери опозиції залишались серед людей, організовували Сотні Самооборони, Штаб Майдану і фінансували всі господарські потреби. Вони надзусиллями стримали протест від тупої радикалізації, щоб не дозволити владі дискредитувати протестувальників і не дати моральне право владі його розігнати. За це кожен з них вигріб свою порцію негативу, Кличко взагалі отримав в обличчя з вогнегасника – фактично привселюдний плювок. Але коли настав час Ч, в день розстрілів фактор правоти перемістився на сторону народу. Влада втратила моральне право керувати, і далі стало лише справою техніки переграти її політично. До речі, і переграли легітимного у Верховній Раді. Його ж власна більшість констатувала його самоусунення і призначила Турчинова в.о. Президента.
Недалекоглядні люди вірили, що це Парасюк покричав зі сцени, і яник злякався та втік. В реалі революція – це вивіряння ходів і розумні голови в керівництві. Ось зараз можемо побачити в Білорусі: ану! як їхній Яник втече від якихось криків?
