Наближення економічної бурі
Економіка України хитається мов старий хиткий сарай. Писати про економічну ситуацію в нашій країні останнім часом – справа невдячна. Той, хто слідкує за подіями і розуміє наслідки поточних подій і дій уряду, ніяк не хоче псувати собі настрій ще дужче. Пересічний читач заглиблюватися в нюанси економічних трендів просто не має часу. До того, попри всі апокаліптичні прогнози, що лунали досі, ситуація у країні погіршується доводі повільно, не викликаючи ані економічних провалів, ані якогось масових протестів. Проти волі складається враження, що експерти з економіки згущують фарби.
Правда ж така, що коли в економіці справді стаються катаклізми (як стрибок інфляції у 2008 р. через неадекватну підготовку до світової кризи прем’єром Тимошенко) – боржомі пити стає пізно. Назад – не повернеш. Найбільш постраждалими тоді стають якраз ті, хто нехтував економічними новинами і думками експертів. Тому й доводиться писати знову і знову про гіркий стан, у який занурюється Україна – аби читачі усвідомили міру загрози і зробили адекватні висновки.
Аналітики Національного банку України визнали, що реальне падіння економіки України може бути більшим за раніше прогнозовані 5%. Що це означає? Те, що реальна ситуація в економіці країні виявилася гіршою за всі прогнози. Вже за перший квартал 2020 року реальний ВВП України зменшився на 1,5%, при тому, що за президента Порошенка від І кварталу 2016 р. ВВП постійно зростав і сягнув піку у ІІ кварталі 2019 р. (якраз на президентські вибори), +4,7%. НБУ у квітні 2020 р. оголосив прогноз річного падіння ВВП у 5%. МВФ тоді ж віщував падіння значно більше – мінус 8,2%.
Нині аналітики НБУ заявляють, що за результатами ІІ кварталу очікується поглиблення падіння реального ВВП і збільшення падіння ВВП річного. Враховуючи те, що ще у квітні НБУ оцінював падіння ВВП у 11% з подальшим відновленням у ІІІ та IV кварталах, що на нас чекає реально, можна тільки здогадуватися. Але гарантовано – нічого гарного.
Споживчий та інвестиційний попит зростає набагато повільніше, ніж очікувалося. Обсяги інвестицій скорочуються шалено. Валове нагромадження основного капіталу скоротилося на 21,4% в річному вимірі. Щось подібне відбувалося в Україні у 2014-2015 рр. – під час гарячої фази війни, коли інвестувати в Україну ділки просто боялися.
Великі й середні підприємства у І кварталі поточного року вперше від 2016 р. заявили про чистий збиток у 4,9 млрд грн. Частина збиткових підприємств зросла до 41% проти 27% роком раніше.
Водночас із прогнозами падіння ВВП українські банки за результатами травня отримали 3,759 млрд грн чистого прибутку, що на 29,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,313 млрд грн.). Ця новина ідеально збігається з широко розпіареним владою зменшенням облікової ставки НБУ до 6% і повідомленням, що індекс споживчих цін у травні до попереднього місяця зріс всього лише на 0,3%. Звісно, на тлі цін на полуницю і черешню показник виглядає фантастикою, але це – «середня температура по лікарні» і свідчить вона, що чимало виробників змушені скидати ціну і жертвувати прибутками аби здобути бодай якісь оборотні кошти. Бо впала купівельна спроможність громадян. А це в свою чергу означає зменшення обсягів кредитування – і це підтверджують чимало підприємців. Які вже тут прибутки?
До всього цього треба додати жахливу наповнюваність Державного бюджету. На 17 червня надходження до загального фонду склали 21,6 млрд грн, що становило 20,3% від плану. Порівняно з попереднім роком обсяг надходжень впав на 12,68 млрд грн, тобто на 36,9%. Характерно, що надходження від податкових органів порівняно з аналогічним періодом минулого року упали на 52,9%, тобто скоротилися більш ніж удвічі.
Тощо й тощо. Падіння іде по всіх галузях економіки. Шахтарі уже стукають касками під ОПУ. Енергетики погрожують віяльними відключеннями. Економічна буря насувається невідворотно. На жаль, уникнути її неможливо. Можна лише до неї приготуватися. Час ще є. Небагато часу.
