«Христос – мой нотариус, и ангелы – мои свидетели» © св. Франциск
Я немного попытался разобраться в уголовном деле по Томосу.
Ничего не понял, если честно.
Но давайте по порядку.
Президент Украины Петр Порошенко перед вчерашним судом заявляет, что ему вручено подозрение про разжигание то ли межконфессиональной, то ли межрелигиозной вражды в связи с получением ПЦУ Томоса. На что прогрессивная православная общественность сразу же взрывается и начинает интересоваться, в качестве кого по делу проходят Патриарх Варфоломей и киевский князь Владимир Святославович. То, что Иисус Христос – соучастник Петра Алексеевича, ни у кого сомнений не вызывает.
Мой телефон разрывается от звонков журналистов с просьбой прокомментировать, а отцы священнослужители настойчиво звонят и требуют возглавить клерикальный крестовый поход против зеленой нечисти, посмевшей замахнуться на святое. Журналистам отмалчиваюсь, организацию крестового похода держу в уме и планирую начать со всеукраинского молебна “За знищення мерзенної, безбожної, богохульної влади”. При этом все же пытаюсь разобраться, то ли действительно в Офисе Зеленского открылся портал в ад, то ли просто идиотизм ненавистников Пороха дошел до ручки.
Официальных заявлений от ГБР и Генпрокуратуры ровно ноль, ну, впрочем, вчера вообще был день их страха, скукоженого под вонючей половой тряпкой у плинтуса. Вчера они вообще исчезли, удалились, попрятались.
Потом появилось заявление от представителей “Одесской епархии УПЦ КП”, мол, это они накатали телегу на Порошенко, митрополита Епифания и Евгена Нищука, и по заявлению сих представителей фейковой организации открыто дело. Зеленский, вроде как, ни при чем. Немного погодя выскочил из кустов, размахивая соломинкой, еще один фрик – Допа и закричал: “Отсиди за Томос, Петя!!!”. Оказывается, он тоже писал оперу в ГБР. В общем, все прояснилось, хотя нет. Но я все равно расскажу то, как я это вижу.
Множество маргиналов, раскольников и просто дураков действительно ненавидят Президента Порошенко и все его деяния. Не удивлюсь, что где-то есть заявления про разжигание межтуристической вражды путем получения безвиза. К этим ненавистникам Алексеевича присоединяется и Офис Зеленского, где, наверняка, при приеме на работу нужно сдать тест на градус ненависти к Порошенко. Этот самый Офис поощряет любую ненависть и чушь по отношению к человеку, добившемуся для нас Томоса. Соответственно Генпрокуратура и ГБР, которые за наши деньги занимаются выполнением прихотей четырежды потерпевшего, с радостью открывают любые бессмысленные дела на Президента Порошенко. Как-то так.
Что из этого следует? Ну как бы ничего нового. Эта власть была задумана как ликвидационная комиссия украинского проекта. А у нас, как у украинского проекта, стоит задание ликвидировать эту ликвидационную комиссию. Такое вот очень маленькое пространство для компромисса.
Но нам проще. У нас в соучастниках Иисус Христос обретается. Поэтому я продолжу возглашать на службах:
“Господи! Мерзенну, безбожну, богохульну владу скорени, а правовірну утверди, силу християнську піднеси, і милості Твої багаті нам пошли!”
Аминь.
В Україні з’явилася помісна Православна церква, пов’язана з Константинопольською патріархією та визнана іноземними православними патріархіями, – питання Благодаті Божої для віруючих дуже болісне.
Ця церква об’єднала віруючих УПЦ-КП, УАПЦ тощо.
Все це названо релігійним розколом, і ДБР відкрила справу.
Вже цікаво, а за опір збройній агресії Росії ДБР проти керівників України коли справу порушить? Там теж Москва сильно незадоволена.
Заява Київської Митрополії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
18 червня 2020 р. із повідомлень засобів масової інформації нам стало відомо про офіційне підтвердження існування розслідування, розпочатого ще 6 листопада минулого року нібито з причини «розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ».
Те, що таке «розслідування» було офіційно розпочате і досі (понад вісім місяців) проводиться, не може бути оцінене Київською Митрополією Православної Церкви України ніяк інакше, як приклад використання супротивниками незалежності УПЦ юридичної системи, правоохоронних та судових органів України з метою перешкоджання розбудові та розвитку Православної Церкви України, процесу її міжнародного визнання, свободі волевиявлення релігійних громад.
Це «розслідування» стоїть у ряду цілої низки подібних заяв і дій, вчинених за останні півтора роки для переслідування духовенства та активних парафіян ПЦУ, для тиску на сумлінних представників органів місцевої влади і самоврядування. Про таку ганебну практику Київська Митрополія УПЦ (ПЦУ) робила заяву тиждень тому.
Особливо ж ганебним і цинічним виглядає використання у нинішній кампанії імені та авторитету Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка рішенням свого Помісного Собору 15 грудня 2018 р. припинила окреме існування як релігійне об’єднання, склавши разом з іншими гілками Українського Православ’я єдину Помісну Православну Церкву України. Слід нагадати, що УПЦ (ПЦУ) є єдиним правонаступником УПЦ КП та УАПЦ, які об’єдналися, а особи, які намагаються надалі діяти від імені УПЦ КП як нібито від окремого релігійного об’єднання, не мають на це ані канонічного, ані юридичного права.
Держава законом зобов’язана поважати традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, не втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій. Вважаємо, що і сам факт початку слідства з надуманого приводу, і особливо те, що воно не було закрите, а нібито триває вже понад 8 місяців, ставши публічно відомим лише зараз, є ганебною і абсурдною спробою тиску на Православну Церкву України, здійснюваною в інтересах противників її становлення і розвитку, в тому числі тих, хто має свій керівний центр у сусідній країні-агресорі.
Тому закликаємо тих, кого залучають до політично мотивованого переслідування, пам’ятати про особисту відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями. А ініціаторів таких дій хочемо попередити словами Священного Писання, як це було зроблено 23 листопада 2004 року зі сцени на Майдані Незалежності у заяві низки українських конфесій: «Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується» (Книга Притч, 19:5).
«Яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Євангеліє від Матфея, 7:2).
19 червня 2020 р.
Укрінформ: У ДБР підтверджують існування справи через Томос
