Про “блокаду”

Дмитро Вовнянко

Ну ніяк я цього не збагну. Українські шахтарі видобувають вугілля на українських шахтах, що належать українським власникам, громадянам України, чиї офіси розташовані на території України, чиї компанії платять податки в бюджет України, і які продають це вугілля українським ТЕЦ. Для того аби громадяни України мали в оселях тепло і електрику. За це українські власники українських шахт платять українським шахтарям зарплатню – при чому таку, за яку на «материковій Україні» ви не те що шахтаря – прибиральницю не знайдете (під окупацією і така з/п вважається вельми нічого).

Скажіть мені на якому етапові весь цей процес стає «торгівлею з ворогом»?

В ім’я чого ми мусимо самі відмовитися від вугілля з українських шахт і почати збагачувати не українських шахтарів, а голландських, австралійських чи південноамериканських, купуючи у них вугілля дорожче ніж у українських власників українських шахт?

Ви можете збагнути таку круту бухгалтерію? Я – ні.

Зате я уявляю, що станеться з моєю країною, якщо владою в ній стануть адепти отакого стилю ведення бізнесу.

Автор