Ті, хто пробиває дно
В френд-стрічці висвітлився пронизливий пост Олега Сенцова, він згадує, як рівно 6 років тому його затримали, і почалися тортури й катування… Арештували Олега в окупованому Криму, його справу всі ці роки особисто тримав на контролі Путін. Але виконувала всю брудну роботу, фальсифікувала справи проти українців і кримських татар манкуртка і злодійка Поклонська.
«Я вдячний вам за мужність», – починається інтерв’ю самозакоханого Гордона з цією потворою, яка знаходиться під санкціями в усьому цивілізованому світі. Це інтерв’ю – ляпас Україні. Кримським татарам, які сидять в тюрмах окупованого Криму. Звільненим з російських тюрем хлопцям. Ляпас всім нам.
Гордон рік тому рвав на собі сорочки за Зеленського, запускав брехню про замахи на найвеличнішого лідера сучасності з боку злобних опонентів і особисто Порошенка, й ця його брехня стала частиною брудної кампанії проти нашої команди, частиною кампанії брехні та формування викривленої громадської думки. Цей вправний містифікатор нічого не робить просто так.
Продовжується реванш і спецоперація повернення України в лоно Москви, в її інформаційне і пропагандистське поле. Де у ворога можна брати інтерв’ю і дякувати за катування наших. Не дивуйтеся, коли наступного року вся ця братія нап’ялить на себе колорадські стрічки. Зараз ще побоялися, але такими темпами «зшивання країни» до наступного соромитися вже буде нікого, а «буйних» вже почали втихомирювати і пакувати – через кримінальні справи і переслідування.
Мені скажуть зараз, що це інтерв’ю, мовляв, вийшло на YouTube, це приватний неконтрольований простір. Так і однокласники/вконтакті багато років парили мізки українцям в інтернеті неконтрольовано…
А перед цим «інтерв’ю» було победобесіє на 5 українських телеканалах – предтеча, пробні камені, наскільки ще можна зайти далі.
В мене окреме питання, де реакція профільного комітету ВР, міністерства, СБУ, ОГП, ОП і Нацради. Чи їм всім какаяразница? Про активістів, оптимістів, нацжон мовчу, вони теж були і залишаються (усвідомлено чи ні) частиною спецоперації.
Сушу собі голову, – може, я чогось не розумію?
Може, справді, від війни я тихо поїхав дахом?
Може, справді, то нормально, що на українському медіа беруть інтерв’ю з тілом, яке зрадило Україну і побігло служити ворогу?
Бо якщо це НЕнормально, я не розумію, де СБУ? Де держава? Де громадське суспільство, чорт забирай?
Я – учасник війни і волонтер, і я відчуваю, що мені просто плюнули в душу. Ні, так бути не мусить!