Рада провела сьогодні два позачергових засідання, попереду ще третє пленарне (відео)

Перше позачергове засідання Верховної Ради України

Для участі у позачерговому засіданні зареєструвалося 292 народних депутатів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив позачергове засідання. Головуючий повідомив, що позачергове засідання проводиться у зв’язку з вимогою Президента України. Д. Разумков зазначив, що Верховна Рада працює і буде працювати й далі. Головуючий також повідомив, що прийняття рішень на цьому пленарному засіданні буде відбуватися без обговорення.

1. До порядку денного було включено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) №3268.
312 голосами «за» законопроект прийнято за основу та в цілому.



Законом дозволено застосування незареєстрованих в Україні лікарських засобів, які рекомендовані офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн – членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Австралії, Ізраїлю, Канади, Китайської народної республіки, Японії для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні, а також зареєстрованих лікарських засобів за показаннями, які не визначені інструкцією для медичного застосування, за умови наявності доведеної ефективності щодо лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) та/або, якщо ці лікарські засоби рекомендовані офіційним органом однієї із зазначених вище країн для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні.

Відповідні зміни внесено до ст. 44 Основ законодавства України про охорону здоров’я та ч. 8 ст. 7 Закону України «Про лікарські засоби».

Прикінцевими положеннями Закону Кабінету Міністрів України доручено забезпечити:

у тижневий строк розроблення та затвердження Міністерством охорони здоров’я України нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

проведення експертизи реєстраційних матеріалів та матеріалів щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), за умови подання реєстраційних матеріалів та матеріалів щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів, викладених українською чи англійською мовою, у строк до 5 календарних днів, а також прийняття рішень про державну реєстрацію або про відмову у державній реєстрації таких лікарських засобів, рішення про внесення змін до реєстраційних матеріалів або про відмову у внесенні змін до реєстраційних матеріалів у строк, що не перевищує 2 робочих днів з дати надходження до Міністерства охорони здоров’я України висновків щодо якості, безпеки та ефективності лікарських засобів, складених Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» за результатами експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє), проведеної в п’ятиденний строк в установленому порядку;

проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), та суттєвих поправок до них, за умови подання таких матеріалів, викладених українською чи англійською мовою, у строк до 5 календарних днів;

здійснення Міністерством охорони здоров’я України невідкладного та постійного оновлення протоколів надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) в установленому ним порядку;

здійснення Міністерством охорони здоров’я України моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) в установленому ним порядку.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє протягом трьох місяців з дня опублікування.

2. До порядку денного 317 голосами «за» було включено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) №3275.
312 голосами «за» законопроект прийнято в цілому.

Законом передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19».

Відповідні внесено зміни до: Податкового, Митного, Цивільного кодексів, Кодексу законів України про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про зайнятість населення», «Про банки і банківську діяльність», «Про освіту», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та деяких інших законодавчих актів.

Цими змінами, зокрема: запроваджується підтримка для працівників та роботодавців в умовах поширення коронавірусу COVID-19; розширено підстави для продовження процесуальних строків, встановлених судом або законом; спрощується виробництво продукції, необхідної для протидії поширенню коронавірусу COVID-19; забезпечується здійснення виплат соціальної допомоги, продовжено строк звернення за соціальною допомогою та строки виплат соціальної допомоги; відтерміновано подання звітів, статистичної інформації до контролюючих органів тощо.

3. До порядку денного голосами «за» було включено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації вивезення (пересилання) через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення №3271.
274 голосами «за» законопроект прийнято в цілому.

Законопроект спрямований на запобігання незаконному вивезенню (пересиланню) через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Проектом пропонується:

доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2012 та встановити кримінальну відповідальність за вивезення (пересилання) у значному або великому розмірах через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів протиепідемічного призначення, експорт яких підлягає ліцензуванню, або вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається;

змінами до абзацу першого частини другої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України здійснення досудового розслідування злочину, передбаченого статтею 2012 КК в редакції проекту Закону, віднести до компетенції слідчих органів безпеки.

4. Верховна Рада включила до порядку денного та 274 голосами «за» прийняла за основу проект Закону про внесення зміни до розділу XI “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19) №3276.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Законопроектом для цього передбачається Розділ XI “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України доповнити пунктом 205 , що передбачає:

– у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів;

– у разі неможливості суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду), воно може бути передано на розгляд до іншого судді або розглянуто головуючим чи іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду (визначеного судом апеляційної інстанції або головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду);

– судове засідання на досудовій і судовій стадії кримінального провадження за рішенням суду може проходити у режимі відеоконференції (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).
Між тим, клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції може бути розглянуто слідчим суддею (судом), виключно якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме;

– сторону обвинувачення зобов’язано клопотання про продовження строку тримання під вартою подавати не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Участь захисника у судовому засіданні на час карантину забезпечується відповідно до вимог чинного КПК.

 5. До порядку денного засідання було включено проект Закону про внесення змін до Закону України “Про комітети Верховної Ради України” №3277.
320 голосами законопроект прийнято за основу і 319 голосами в цілому.

Закон передбачає особливості організації роботи органів Верховної Ради України в умовах встановлення карантину на території України шляхом проведення засідань комітетів Верховної Ради України в режимі відеоконференції.

Законом внесено відповідні змін до Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якими передбачається створити законодавчу основу для забезпечення можливості проведення засідань комітетів Верховної Ради України в режимі відеоконференції.

Положеннями Закону передбачено, що вони мають тимчасовий характер та діють «впродовж встановленого Кабінетом Міністрів України згідно з Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантину для здійснення заходів, спрямованих на запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

6. Народні депутати 320 голосами «за» прийняли проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України на період дії карантину в Україні” №3278.

Постановою внесено зміни до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 16 січня 2020 року № 462-IX, передбачивши, що впродовж дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, і до його відміни Верховна Рада України працює у режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах).

7. Верховна Рада розглянула кадрові питання.

Прийнято Постанову ” Постанови про звільнення Уманського І. І. з посади Міністра фінансів України” №3281. За це рішення проголосували 249 народних депутатів.

За постанову «Про звільнення Ємця І. М. з посади Міністра охорони здоров’я України» (№3283) проголосував 271 народний депутат.

Водночас, проекти постанов «Про призначення Марченка С. М. Міністром фінансів України» (№3282) і «Про призначення Степанова М. В. Міністром охорони здоров’я України» (№3284) не набрали необхідної кількості голосів.

Проекту Постанови «Про призначення Буславець О. А. Міністром енергетики та захисту довкілля України» (№3280) було знято з розгляду на прохання Президента України.

8. Народні депутати включили до порядку денного засідання проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” №3279.

Головуючий надав слово для доповіді Прем’єр-міністру України Денис Шмигалю.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту №3279.

Законопроект не набрав необхідної кількості голосів (223 «за») і наступним голосуванням був направлений на доопрацювання у профільний комітет. Народні депутати прийняли рішення удвічі скоротити термін подачі альтернативних законопроектів.

Депутати Верховної Ради 271 голосом підтримали рішення про скорочення терміну подачі альтернативних законопроектів до проекту Закону “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№3260)

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков закрив позачергове засідання.

Джерело

Друге позачергове засідання Верховної Ради України

Для участі у другому позачерговому засіданні зареєструвалося 326  народних депутатів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив позачергове засідання Верховної Ради.

До порядку денного включено один проект Закону «Про внесення зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців» (№3254).

Законом доповнено Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» новою статтею 27, якою дозволено Міністерству оборони України та Міністерству внутрішніх справ України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31 грудня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міноборони та МВС строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 році.

Законопроект 300 голосами був ухвалений у першому читанні за основу, і 302 народних депутати підтримали його в цілому.

Також було прийнято рішення про негайне підписання ухвалених сьогодні законів Головою Верховної Ради. Дане рішення підтримали 328 народних депутатів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков закрив друге позачергове засідання Верховної Ради.

Джерело

Голова Верховної Ради України підписав Розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання

У зв’язку з вимогою Президента України про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання (лист № 01-01/230 від 30 березня 2020 року) та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України:

1. Скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання на 16 годину 30 хвилин 30 березня 2020 року, на якому розглянути такі питання:

1) про призначення Степанова М.В. Міністром охорони здоров’я України;

2) про призначення Марченка С.М. Міністром фінансів України;

3) проекти законів України, подані як альтернативні до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи (реєстр. №2571):

Проект Закону №2571-2 (альтернативний) О. Дубінського,
Проект Закону №2571-3 (альтернативний) І. Палиці,
Проект Закону №2571-д (основний) Д. Гетманцева;

4) проект Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр.  №2178-10).

2. Керівнику Апарату Верховної Ради України В.ШТУЧНОМУ забезпечити підготовку і проведення позачергового пленарного засідання Верховної Ради України 30 березня 2020 року та поінформувати народних депутатів України про питання, розгляд яких заплановано на ньому.

Голова Верховної Ради України
Д. РАЗУМКОВ

Позачергове пленарне засідання Верховної Ради України

Для участі у позачерговому засіданні зареєструвалося 314 народних депутатів.

Позачергове засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Головуючий повідомив, що позачергове засідання проводиться у зв’язку з вимогою Президента України. Головуючий також поінформував про перелік питань, які пропонуються для розгляду на позачерговому засіданні.

1. Р.Стефанчук оголосив до розгляду проект Постанови про призначення Марченка С. М. Міністром фінансів України №3289.
256 голосами «за» Постанову було прийнято.

2. Наступним до розгляду було оголошено проект Постанови про призначення Степанова М. В. Міністром охорони здоров’я України №3290.
246 голосами «за» Постанову було прийнято в цілому.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков повідомив, що на позачерговому засіданні присутній Президент України Володимир Зеленський.

Новопризначені члени Кабінету Міністрів склали присягу перед Верховною Радою.

Голова Верховної Ради запросив до слова Президента України Володимира Зеленського.

Глава Держави звернувся до народних депутатів з проханням підтримати важливі для країни законопроекти щодо окремих питань функціонування банківської системи та щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

3. До порядку денного засідання було включено три законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи за №№2571-2, 2571-3 і 2571-д.

Головуючий надав слово для виступу представникам депутатських фракцій і груп.

4. Головуючий поставив на голосування для прийняття за основу Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності №2571-д.
267 голосами «за» народні депутати підтримали законопроект за основу.

Законопроектом пропонується унормувати питання у сфері банківської діяльності, здійснити та удосконалити регулювання діяльності банків, зокрема шляхом надання Національному банку необхідних інструментів впливу у цій сфері.

Проектом також пропонується встановити особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень, прийнятих на його виконання, а також рішень щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також встановлено чіткі законодавчі приписи щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур.

Проектом Закону пропонується удосконалити регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди ) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширення та удосконалення механізмів участі держави у виведення банку з ринку.

Наступним голосуванням народні депутати підтримали пропозицію про скорочення на половину строків підготовки законопроекту до другого читання.

5. Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук оголосив до розгляду у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10.

Народні депутати продовжили розглядати правки до законопроекту з правки №2178-10.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який веде засідання, о 19:30. оголосив перерву на 30 хвилин для проведення дезінфекції та кварцування приміщення.

Після закінчення перерви народні депутати продовжили розглядати правки до законопроекту №2178-10.

Народні депутати закінчили розгляд правок в 0 годин 29 хвилини. Жодна з розглянутих правок законопроекту не була підтримана.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков повідомив, що на засіданні присутній Президент України Володимир Зеленський.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук поставив на підтвердження деякі правки, на яких наполягали їх автори.

За результатами голосування були підтримані правки за №№4, 2590, 2689, 2885, 3382, 3525, 3937.

Головуючий надав слово для виступу Голові Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколі Сольському.

У заключному слові Голова Комітету поінформував про ті пропозиції, які були враховані у законопроекті, і звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект в цілому.

Головуючий поставив на голосування для прийняття у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10.
259 голосами «за» законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Законом з 1 липня 2021 року вводиться ринок землі в Україні.

Законом статті 130 і 131 Земельного кодексу України викладено у новій редакції.

1. Згідно з новою редакцією статті 130 набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;

4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;

5) юридичними особами, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);

6) юридичними особами, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів України;

7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;

8) юридичними особами, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

2. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

3. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

4. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.

6. Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

7. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.

Законом у статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод» Земельного кодексу встановлено, що:

    1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
    2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки».

Законом у статті 145 Земельного кодексу визначено припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності та/або у зв’язку із з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом встановленого законом строку.

Законом розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу доповнено пунктом 6-1 такого змісту:

«6-1. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не розповсюджуються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.»

Законом також доповнено розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу пунктом 141 такого змісту:

«Забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, в частині їх купівлі-продажу, та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)».

Законом встановлено, що до 1 січня 2024 року:

а) громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим абзацом;

б) забороняється купівля-продаж або іншим способом відчуження на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів) є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)».

Згідно із Законом, «До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку».

Законом встановлено, що «Програмне забезпечення Державного земельного кадастру забезпечує інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з метою одержання інформації про загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності фізичної особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є».

Відповідні зміни внесено до статті 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук закрив позачергове пленарне засідання.

Джерело

Поділитися:
Share

Усі відео