Порівняльний аналіз Державного бюджету-2020. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (продовження)
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Державне агентство резерву
Видатки на Держрезерв порівняно з попереднім роком зменшено на 570 млн грн (859,2 млн грн передбачено у державному бюджеті на 2020 рік).
Видатки на заробітні плати порівняно з 2019 роком збільшено на 15,4 млн грн (123,6 млн грн на заробітні плати передбачено бюджетом на 2020 рік).
Серед інших видатків звертаємо увагу на значне зменшення фінансування накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву, а саме – на 529 млн грн (державним бюджетом на 2020 рік передбачено 538 млн грн).
Державна служба з питань праці
Видатки на Держпраці порівняно з попереднім роком зменшено на 29 млн грн (586 млн грн передбачено у державному бюджеті на 2020 рік), видатки на заробітні плати порівняно з 2019 роком залишились без змін (461,6 млн грн на заробітні плати передбачено бюджетом на 2020 рік).
Державна служба експортного контролю
Видатки на Держекспортконтроль порівняно з попереднім роком зменшено на 1 млн грн (20,6 млн грн передбачено у державному бюджеті на 2020 рік), видатки на заробітні плати порівняно з 2019 роком зменшились на майже на 400 тис. грн (16,5 млн грн на заробітні плати передбачено бюджетом на 2020 рік).
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Видатки на Держпродспоживслужбу порівняно з попереднім роком збільшено на 583 млн грн (5,4 млрд грн передбачено у державному бюджеті на 2020 рік). Видатки на заробітні плати порівняно з 2019 роком збільшено на 388 тис. грн (3,1 млрд грн на заробітні плати передбачено бюджетом на 2020 рік).
Серед інших видатків зменшено на 100 млн грн фінансування протиепізоотичних заходів та участі у Міжнародному епізоотичному бюро. Підстави для зменшення не зрозумілі, оскільки 2020 року планується підтримка малого та середнього сільськогосподарського бізнесу, це повинно сприяти й збільшенню кількості худоби, а відтак і збільшенню проведення протиепізоотичних заходів.
Крім того, державним бюджетом на 2020 рік передбачається новий видаток для Держпродспоживслужби в розмірі 75,5 млн грн на заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків.
Підсумовуючи видатки на Мінекономіки
У цілому, аналізуючи видатки у зоні відповідальності Мінекономіки, слід констатувати, що бюджет передбачає декілька сумнівних реформ:
• Виділення 4 млрд грн для кредитування малого бізнесу для придбання земель сільськогосподарського призначення – за цим заходом слід окремо слідкувати, оскільки чітко не зрозуміло, на яких умовах будуть надаватись кредити і за якими критеріями.
Крім того, за інформацією Мінекономіки, цей кредит направлений на дрібні господарства, а максимальний кредит буде у розмірі 5 млн грн, та дозволить придбати близько 1,8 млн га.
Враховуючи всі наявні дані, земельна реформа не направлена на простих громадян та на малий бізнес, а 4 млрд грн – це крапля в морі в рамках цієї реформи.
Так, кредит у максимальному розмірі у 2020 році зможуть отримати лише 800 громадян, що приблизно становить 0,002% від населення України, слід також зазначити, що для деяких господарів важливо отримати кредит не лише на придбання земельної ділянки, а й на відповідне обладнання, що фактично робить непідйомним цей бізнес для рядових громадян.
Крім того, викликає занепокоєння заявлена кількість землі, а саме 1,8 млн га, що може бути придбана в рамках кредитування за зазначені 4 млрд грн. Враховуючи відсутність інформації щодо кредиту (який відсоток договору купівлі продажу буде покривати кредит), можливі ризики, що вартість гектара розглядається у розмірі близько 2 тис грн за гектар, що є неприпустимим. З огляду на реальну ринкову вартість земельних ділянок, цифри щодо кількості придбаної землі будуть значно скромнішими. Враховуючи адекватну ціну за земельну ділянку сільськогосподарського призначення у розмірі 50 тис. грн за гектар, кредиту вистачить лише на придбання 80 тис. га, що навіть у межах однієї області не є значним (0,2% від об’єму земель сільськогосподарського призначення України).
Також слід враховувати витрати на оформлення кредиту. Чим дорожче кредит, тим малоімовірніше, що його оформлятимуть представники малого бізнесу (нотаріальні, страхові витрати тощо), тому навіть 3-5% річних виглядає не дуже привабливим саме для малого бізнесу;
- Створення Фонду національного багатства, якій здійснюватиме управління державними стратегічними підприємствами. Слід зазначити, що на сьогодні вдало проведено реформу з впровадження наглядових рад на особливо важливих для економіки державних підприємствах, основною ідеєю якої було впровадження дійсно незалежного контролю та управління від держави на таких підприємствах. Тому виникає питання взагалі доцільності такої реформи.
Крім того, існують великі ризики, що призначення керівництва цього фонду відбуватиметься не за фахом і кваліфікованістю, а за політичною приналежністю (лояльністю) до відповідної політичної сили, а може й навіть за вказівкою впливових (на діючу політичну силу) олігархів;
- Створення Фонду часткового гарантування кредитів – основне питання щодо реалізації цієї реформи. Маючи під собою гарну ідею, вона може бути погано реалізована, беручи до уваги схожу реформу часів Януковича – Державний земельний банк.
Загальнодержавні видатки для Мінекономіки збільшено на 21 млн грн та передбачені у розмірі майже 78,4 млн грн. Зазначені кошти направлені на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки України.
