Про славнозвісне Державне оборонне замовлення – ДОЗ-2020. Частина друга

Вітаю, шановні друзі! Повернемось до “ракетного” питання. Отримую чимало відгуків про ускладнене для сприйняття викладення військово-технічних питань. Впевнений, по-іншому не можна. Як відомо, в сучасній війні спочатку воюють конструкторські бюро, заводи і банки, і лише потім – підрозділи і військові частини Збройних Сил. Отже, сьогоднішня розмова – про протикорабельну ракету “Нептун” в розрізі ДОЗу на 2020 рік.

ПКР “Нептун” є крилатою ракетою виробництва КБ “Луч”, яка здатна вражати морські цілі на відстані до 280 км. Комплекс проектувався як багатофункціональній, але на сьогодні представлений лише його береговий (“сухопутний”) варіант у складі бойової машини із чотирма пусковими контейнерами, командної машини і машин забезпечення. Тривають роботи по відпрацюванню модифікацій ракети для застосування з фронтових бомбардувальників Су-24 і, саме головне, для встановлення на ракетних кораблях та катерах Військово-морських Сил. Адже проектувався комплекс саме як сучасна вітчизняна відповідь на однозначно існуючу технічну і кількісну перевагу нашого противника на морі.

Додатково слід відмітити значну експортну перспективу ПКР “Нептун” (і, відповідно, потенційну можливість до валютних надходжень до оборонного, наприклад, бюджету), оскільки лише декілька країн світу мають власні технології з виробництва крилатих ракет.

Здавалося б, логіка державницького підходу і нагальна необхідність самі по собі мають вказувати на необхідність надійного фінансового забезпечення подальшого розвитку цього важливого в усіх відношеннях напрямку розвитку озброєння. Все так, але… не у випадку проекту ДОЗу на 2020 рік.

Закупівлю ПКР “Нептун” планується фінансувати шляхом надання, вже відомої вам, державної гарантії Міністерства фінансів та зобов’язання КБ “Луч” взяти кредит в одному із державних банків. Перш за все, таке рішення виглядає щонайменше нелогічно, враховуючи плани оборонного відомства щодо дострокового погашення живими грошима 2,8 млрд. грн за раніше наданими державними гарантіями (пам’ятаєте “гроші, які стріляють”?).

Крім того, як з’ясувалося, механізм надання державних гарантій передбачає серійне виробництво або ремонт зразків озброєння і військової техніки (в цьому випадку мова повинна йти про сотні або тисячі ракет). На жаль, ПКР “Нептун” на сьогодні не є серійним виробом. І у разі, наприклад, затримки поставки КБ “Луч” несерійних виробів, банк може просто заблокувати фінансову діяльність підприємства.

Наступна цікава деталь – підписання кредитної угоди, отримання Державної гарантії та початок фінансування тривають в середньому близько півроку і більше (до недавнього часу всі Державні гарантії надавалися щонайпізніше у грудні!). Таким чином виникає загроза втратити дорогоцінний час для поставки ракет.

І, на закінчення, не менш цікаве. Навіть за умови, коли КБ “Луч” отримає кошти на авансування і виробництво через механізм Державних гарантій, прибуток державне (!) підприємство буде отримувати протягом декількох років, на відміну від інших виконавців ДОЗу, розрахунок з якими здійснюється майже одразу після поставки продукції.

Що можна сказати?.. Здається, що гроші в ДОЗі знову готуються “вистрілити”, але, на жаль, не по морській цілі.

На фото: ПКР “Нептун” в польоті, яку супроводжує винищувач Су-27.