Не його війна
Певною мірою підсумкове, бо горить уже другу добу.
От ми довго аналізували сказане і зроблене президентом Зеленським у сфері війни, щоби бути об’єктивними. Тільки тут із самих початків усе було ясно. А в інтерв’ю для “The Guardian” він остаточно задекларував свою позицію – і йому на фронтове протистояння з росіянами реально пох*й. Інакше цю єресь витрактувати не можна:
“Я досі вважаю, що заморожений конфлікт — це зараз. Там стріляють, ну, пострілюють. На жаль, гинуть, але так скрізь (де є конфлікти). У Грузії, Абхазії теж стріляють. Буває. Просто більше часу минуло, менша межа, менша територія, інший рельєф. Тобто інші умови. Люди все одно втомлюються воювати. З роками, звісно, кількість жертв зменшуватиметься. Але наше завдання — це закінчити”.
Було важко підступитись прокоментувати цей шматок абсолютного нерозуміння подій. Що зробив би нормальний Верховний Головнокомандувач ЗСУ, розповідаючи про війну британським журналістам?
Нагадав би про російську агресію, останні втрати армійців; серйозні бої 18 лютого неподалік ділянки розведення в Золотому і загибель Максима Хітайлова на СП “Баня”; загибель Клавдії Ситник із 93 омбр (13-та жінка-військовослужбовець, яка загинула за роки війни); зрив росіянами усіх домовленостей, досягнутих у Парижі… і так далі. Список величезний.
Це я не беру останні новини типу трьох випадків обстрілів наших транспортних засобів із ПТУРів, бо просто не знаю, коли саме записувалось інтерв’ю. Але і так матеріалу достатньо. Нормальний президент підготувався б і видав на гора щось подібне.
А що робить наше інфантильне безвідповідальне чудо? Розказує про якийсь “заморожений конфлікт” типу ГРУЗІЇ та втому від війни. Гррр. Неймовірно, він натурально не знає навіть базових фактів про лінію зіткнення. Ну або ж тупо спеціально применшує для іноземних журналістів, що ще гірше, набагато гірше.
“БУВАЄ. ПОСТРІЛЮЮТЬ. ГИНУТЬ, АЛЕ ТАК СКРІЗЬ”.
Та по цимбалах йому на втрати, пофіг на війну, армію та її проблеми. Говорить про це так, ніби там дійсно тіш да блаж, кілька загиблих на рік, і вже всі втомились каву хлєбать на опорниках. Лишилось тільки порішать із росіянами за вибори у жовтні, й все буде ок.
Після брифінгу в ОП по боях в районі Хутора Вільного (де Зеленський за секунду з’їхав на тему коронавірусу), заміни міністрів оборони та ветеранів, коментарів по справі Рифа і решти, останнього інтерв’ю “The Guardian” – у мене до цього персонажа не лишилось жодних питань. Його відношення до сектору безпеки та оборони, армії – категорично зрозуміле.
Коли у зведенні Штабу ООС немає слова “загиблі”, то виглядає так, ніби все ок.
Насправді ні хріна не ок.
Сухі слова про “отримали поранення” насправді виглядають так:
“Доставлен с контузией, акубаротравмой, разрывом слухового прохода”.
“Осколок пробил глаз, ранение грудной клетки, живота, левого плеча, предплечья, кисти, бедра”.
Зато всьому світу найвеличніший доповідає “стрєляют-пострєлівают, биваєт”.
Подумаєшь, не вийшло “договоріться посрєдінє”, це ж вже інша війна, не то що при мародьорах.
Ну, і відповідно, втомлений нарід теж в своїй голові її припинив, так спокійніше. І жре заклики про “посєтіть і провесті парад побєди раді памяті дідов”, покірно проігнорувавши відміну параду своїх воюючих дітей.
Задзеркалля.
