Бізнес поліпшень не очікує

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Трошки погружу вас цифрами про економіку.

Один мій знайомий, дуже успішний менеджер проектів, дуже любить повторювати фразу: «порушувати можна будь-які закони, крім закону всесвітнього тяжіння, закону сексуальної привабливості та законів економіки». Щодо перших двох – якось іншим разом. А от щодо законів економіки – вся світова історія свідчить, що на бажалки громадян і на силування урядів Її Високість економіка чхати хотіли. Грубощів вона не любить. Придушите там – матимете інфляцію, придушите тут – матимете пустий бюджет. Тощо й тощо. Ґвалтувати економіку – собі дорожче, Її як чарівну пані можна тільки облещувати.

З облещуванням проблеми були в Україні у всіх урядів. Але чинний уряд тут просто вражає уяву. Його неоковирні потуги все більше примушують згадати давно забуті приваби юності, тобто про шалені 90-і. Що я маю на увазі?

Одним із інструментів прогнозування економічної ситуації є опитування осіб, які власне економіку створюють, – керівників підприємств, підприємців, аналітиків ринків тощо. Умовно, перспективи, які бачать ці люди, покладаючись на свої досвід, знання і бізнесову чуйку, втілюються в цілком конкретні показники – індикатори та індекси. Яке ж майбутнє бачить для себе в 2020 р. наш пересічний підприємець?

Кисле майбутнє він бачить, скажемо прямо. Індикатор економічних настроїв (Держстат) у першому кварталі 2020 р. склав 103% порівняно з 113,4% та 105,9% відповідно у першому та четвертому кварталах 2019 р. Погіршилися всі чотири індикатори ділової активності: в будівництві (від -18,9% в IV кварталі 2019 р., до -21,7%), у переробній промисловості (від -5,5% до -6,4%), у сфері послуг (від +1,6% до -3%) та у роздрібній торгівлі (від +13,7% до +3,7%). Услід за індикаторами ділової активності просів індикатор споживчої впевненості – від -5,8% до -11,4%, відповідно.

В унісон з індикаторами Держстату знижуються індикатори НБУ – падають ділові очікування підприємств. Щодо економічного становища у наступні 12 місяців – показник зростання обсягів товарів і послуг бахнувся до 21,9% (проти 30,5% у ІІІ кварталі 2019 р.), індекс ділових очікувань – до 112% (проти 115,3%). Бізнес чекає зростання споживчих цін на 7% (у ІІІ кварталі 2019 р. чекав на 6,9%). Зросли очікування респондентів щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Водночас частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зменшилася.

Індекс очікувань ділової активності у грудні 2019 р. знизився до показника 48,6 (у листопаді був 49,1). Економічні результати грудня всі опитані респонденти оцінили песимістично і висловили побоювання, що доведеться зменшувати чисельність зайнятих працівників на своїх підприємствах. Підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікують зменшення обсягів замовлень.

Що все це означає в перекладі з економічної на українську? Це означає, що доведеться затягнути паски. Безробіття побільшає. Ціни зростатимуть далі. Підприємці набагато обережніше вкладатимуть гроші та закладатимуть ризики у ціни. Відтак, ФОПів давитимуть сильніше – і вони уходитимуть в тінь. Збори до бюджету впадуть ще дужче. Власне, скорочення і затримку зарплатень ми маємо вже зараз – і цьому кінця-краю не видно.

Чому так? Та тому, що економічна політика уряду Гончарука-Зеленського непередбачувана так само, як не передбачувана траєкторія руху алкоголіка. З одного боку уряд дає нові й нові популістичні обіцянки, з іншого – обіцяє поліпшення для бізнесу. А це речі принципово несумісні, неможливо водночас збільшувати витрати бюджету і зменшувати доходи. Це прямий шлях до розорення та дефолту країни. Як виправляє свої проколи уряд? Він збільшує побори з бізнесу. А відтак…

А відтак повертаємося до банального постулату – економікою керувати треба вміти. Гарно критикувати когось за те, що він не збудував економічний рай, набагато складніше відзначитися успіхами самому. Нинішня влада владою стала на безмежній критиці команди президента Порошенка. Нині ж до результатів часів Порошенка команді Зеленського як до неба пішки.

Автор