Шоста річниця Майдану

Гліб Бабіч
Гліб Бабіч

Увага! Дуже важливо, щоб ти це прочитав.

Сьогодні, 20 лютого, весь день присвячений пам’яті Небесної Сотні.
Заходів буде багато. І твій вибір – на який з них приходити.
Але думаю, що на головний захід о 19:00 на Майдані мають прийти всі.

Хоча головне не в часі. Просто це той самий момент, та сама подія, і пам’ять про тих самих людей, з яких все починалося.
Починалося для тих, для кого Україна стала понад усе. Без пафосу. Дуже просто і реально.
Як палаючі шини. Як приречена і непримиренна завзятість. Як дерев’яний щит проти кулі. Як бруківка проти озброєного натовпу. Як коктейль Молотова проти БТР.



Саме цей початок зробив можливим все, що було далі.
Відбиття агресії, добровольців, шість хвиль мобілізації, шалений опір ворогові, який розраховував на швидку і просту перемогу.
Саме на Майдані комусь довелося загинути, щоб народилося і стало природним “Україна понад усе!”. Та зі старого девізу стало правилом життя для багатьох.

Нашу пам’ять вже намагаються змінити і вихолостити.
Ті, у кого так і не було ані Майдану, ані війни, ані України.
Хтось із них прийде сьогодні та буде говорити фальшиві слова з траурним обличчям.
Але там потрібен саме ти. Як частина загальної пам’яті. Як частина загальної сили.
Тому що ще нічого не закінчилося.
Бо якщо нас намагаються розтягнути по кутах, саме час знову збиратися разом.

Ось посилання. По ньому ти знайдеш програму всього дня пам’яті.

Але о 19:00 постарайся бути обов’язково. На Майдані.
Сьогодні у тебе буде можливість перевірити – що залишилося від тебе колишнього.

Роби репост, став «+» в коммент – допоможи нагадати кожному, що сьогодні за день.
І приходь.

Ілюстрація © Oleg Kharchenko

Шоста річниця Майдану


Шоста річниця Майдану
Володимир В’ятрович

За гарним поетичним визначенням «Небесна сотня» – реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями.

Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ. Для цього треба називати їх імена.

В цей день 6 років тому вбиті:

Арутюнян Георгій
Балюк Олександр
Вайда Богдан
Шимко Максим
Сольчаник Богдан
Саєнко Андрій
Коцюба Віталій
Братушка Олексій
Ільків Богдан
Пехенько Ігор
Аксенин Василь
Мойсей Василь
Тарасюк Іван
Дмитрів Ігор
Дигдалович Андрій
Байдовський Сергій
Бльок Іван
Войтович Назарій
Мовчан Андрій
Кемський Сергій
Дзявульський Микола
Опанасюк Валерій
Корнєєв Анатолій
Костенко Ігор
Бондарчук Сергій
Щербанюк Олександр
Гриневич Едуард
Ушневич Олег
Жаловага Анатолій
Жеребний Володимир
Варениця Роман
Точин Роман
Паращук Юрій
Ткачук Ігор
Зубенко Владислав
Голоднюк Устим
Пантелєєв Іван
Гурик Роман
Котляр Євген
Паньків Микола
Царьок Олександр
Чаплінський Володимир
Чміленко Віктор
Шилінг Йосип
Полянський Леонід
Храпаченко Олександр
Смоленський Віталій
Мельничук Володимир


Джон Сміт
Джон Сміт

6 річниця Майдану.

– Середня зарплата в Україні досягла 12 264 грн., тобто 501 дол. Або майже 32 тис рублів.

Середня зарплатня в РФ за останніми даними Росстату – 45 тис руб. Та в цифри ці не вірять навіть росіяни. Перевірити їхню брехливість просто. В 1,5-мільйонному Новосибірську зарплата охоронця в магазині складає 18 тис рублів (283 дол). В півтори рази меншому Харкові зарплата такого самого охоронця в магазині – 8 тис грн (326 дол).

Без нафти, без газу, з агресією ворога на своїй території українці живуть краще за росіян.
Якби не “брат у воріт”, жили б зараз взагалі на рівні з Польщею.

6 років пропаганда московитів розповідала, що українці вийшли на державний переворот заради пєчєнєк Нуланд. Що українці після цього стали жити гірше. Так, стали. Росіяни почали проти нас війну, окупували частину території, перекрили нам газ і спробували економічно удушити знищивши 30% нашого експорту на свій ринок. А потім ще й раділи – “што, наскакалє?”. Бо ми посягнули на святоє – владу.
Так, ми стали жити гірше.
Але ми знали, що ми праві, ми робили реформи і боролися з корупцією. І сьогодні середня зарплатня в нас вище ніж у них.

І не обов’язково втрачати людську подобу стоячи щодня на колінах перед батюшкою-царем.

За цей шлях заплачено кров’ю 100 патріотів на Майдані. А потім право на наш шлях відстояли наші герої на війні.
Я так думаю, що ось це все варто не забувати, неважливо – за Зеленського ти чи за Порошенка.


Олександр Костюк
Костюк Олександр

День пам’яті Небесної Сотні.

Коли вам кажуть, що це українці вбивали один одного на Майдані, – це брехня.

І той, хто це каже, – ворог.

Беззахисних людей на Майдані розстрілювали найманці кремля.

І неважливо, якої національності були ці виродки, і неважливо навіть, який паспорт лежав у них в кишені.

Вбивці Небесної Сотні були найняті, навчені, озброєні і скеровані москвою.


Шоста річниця Майдану
Митрополит Епіфаній

Події шестирічної давнини, які сталися цими лютневим днями в серці України, вплинули на життя усіх нас. Адже вбивства мирних протестувальників стали одною з найтрагічніших сторінок в новітній історії незалежної України. Загинули ті, хто прийшли на Майдан за покликом серця: без зброї, захищати свободу, право вибору, гідність, нас із вами.

В ці дні молитва за упокій душ загиблих мирних учасників Революції Гідності лунає в усіх храмах Православної Церкви України. У такий спосіб ми виявляємо до них свою любов і віддаємо шану Героям Небесної Сотні, які живі у Бога і пам’ять про подвиг яких збережеться вічно. Висловлюю співчуття та глибоку шану усім рідним та близьким загиблих, які переживають цей біль несправедливої втрати щодня: батькам, які вже ніколи не дочекаються тут синів та доньок, дружинам та чоловікам, які ніколи більше не зможуть у цьому житті обійняти своїх коханих, дітям, які не побачать батьківської посмішки і не почують від них слів підтримки. Усі загиблі – живі у вічності та живуть у нашій пам’яті і в наших серцях, а значить – назавжди поруч.

Кожен українець повинен знати, якою ціною здобута наша незалежність і свобода, наша європейська ідентичність. Шляху назад вже немає, тож ми не маємо права на безнадію, на гріх відчаю і байдужості, тому що перед нами завжди залишається приклад тих, кого, за вже досягнуте Україною, ще кілька років тому били кийками, обливали крижаною водою, розстрілювали снайперськими кулями. І все це робили лише за бажання захистити своє – власну країну, її незалежність і право українців вільно робити свій вибір.

Тож віддамо належну шану тим, хто душу й тіло положив за нашу свободу. Вічна пам’ять і слава Героям Небесної Сотні!

 

Ілюстрація на заставці © Нікіта Тітов

Поділитися:
Share

Усі відео