Якби…

Якби…

Репресивні структури зеленого режиму почали обшуки і арешти в учасників російсько-української війни. FB не вірить очам. Обурено скролить екран і задається питанням “як далеко вони зайдуть?”

Ну от, дивіться…

Якби після визнання Банковою плану Путіна-Штайнмаєра, на вулиці вийшло не 50 тисяч людей, а мільйон в Києві і десятки тисяч в областях…

Якби після кількох капітулянтських заяв Пристайка, його б закидали десь яйцями…

Якби після спроб відступу урядовий квартал перекрили б масовими акціями…

Якби після намахалова вчителів по країні зупинились би школи через загальнонаціональний страйк педагогів…

Якби після того, як Моніка Янелох назвала акцію “НІ капітуляції” – “якийсь дощ”, на Банковій би влаштували акцію “пільговий шиномонтаж, поки що без диму”…

Якби після кидалова ФОПів, підприємці (егегей, таксисти і євробляхери, шо там, как?) влаштували загальнонаціональний страйк із перекриттям автотрас…

Якби після ПОБИТТЯ підприємців “реформовану” поліцію закидали б борошном, фарбою і нагадали б про 2013-14…

Якби треш від Слуг в Раді, Уряді, ОДА щоразу натикався на обурення…

Якби чергова проституція в ДБР і судах натикалася на зустрічні позови, масові запити, вал розслідувань (егегей, розслідувачі-антикорупціонери, де ви? у вас антикорупційність здулася!)…

Якби у відповідь на обшуки і арешти учасників російсько-української війни Печерний суд був заблокований, а ветерани б помахали рукою тому ганьбиську в мантіях…

Все це моделювання ситуації – “якби”…

Чому влада робить те, що вона хоче?
Тому, що громадяни дозволяють це робити. Не більше, і не менше.

Посіпакам Моніки одразу нагадаю, щоб не смикалися зайве – коли у фермерів Франції чи Нідерландів забрали дотації від ЄС, вони тракторами блокували центри столиць і виливали просто на вулиці цистерни молока.
Т Р А К Т О Р А М И. В И Л И В А Л И.

Коли в Італії виходить народ протестувати за будь що значуще, то карабінери і поліція реально відбиваються від демонстрантів – палають автомобілі поліції, бруківка і презервативи із фарбою стають аргументами обурення.

Коли у Франції (мова не про жовті жакети, погортайте історію країни) влада зазіхає на права чи свободи громадян, першими вибухають студенти і саме вибухають – в районах Парижа спалених машин – сотнями…

Британія, США, Гонконг… скрізь.

Так, все це акції протесту, що порушують громадський порядок. Але все це стає аргументом, ТІЛЬКИ коли ВЛАДА вирішує, що вхопила Бога за бороду.
ВАЖЛИВО – ці протести починаються зі спокійних пікетів і емоція збільшується по мірі ігнорування владою своїх громадян. Як правило, влада вмикає розум.

І це в жодній зі згаданих країн на кону не ставало питання збереження державності, незалежності та суб’єктності.

У нас – постало.

Чи всілися б Янелохи на голову нації, якби Громадяни регулярно нагадували – Конституція гарантує право на протест?
Не забуваймо, опора державності – відповідальні громадяни, а не “прості люди”. Відповідальні громадяни не питають “доколє” чи “скільки ще можна”, вони захищають свої права, цінності, інтереси, країну.

Не питайте “якби”, “якщо”, “скільки ще” – дійте так, щоб не довелося ховати очі від прямих питань дітей чи виїжджати на еміграцію.

Вільним людям слуги не потрібні.

Ілюстрація © Mariusz Kozik