Держава – не шапіто. Тут неможливо жартами довго протягнути

Роман Доник
Роман Доник

По поводу назначений в СНБО двоих кварталовцев. Это хорошо и прогнозируемо.

Это говорит о том, что кадров нет. Совсем. Есть только те, которые из квартала и лиги смеха, но они скоро закончатся. В масштабах страны их не хватит. И часть из них окажется идиотами. А других нет. Потому что все, кто хоть что-то из себя представляет, за 5 лет войны себя проявили.

Еще остались, конечно, рыги. Но они скоро станут токсичными даже для Зеленского. Так что сейчас Зеленский покрутится на пупе, а потом начнет подбирать кадры, которые были при злочинном режиме Порошенко.



Управлять государством оказалось сложнее чем в сериале. Потрясет, конечно, нас знатно, но это еще даже не пике. Так что сохраняем выдержку и держим строй. Нам еще разгребать все это говно. Как раз вскроется все, чего не замечали раньше. Потому как все внимание было фронту.


Volodymyr Omelyan

«Ти нє панімаєш, людям нравіцца, когда увольняют начальніков»

Ця фраза з однієї приватної розмови, мабуть, найкраще відбиває психологію політики Зеленського.

«Людям нравітся» і «увольнєніє проблєми = вирішення проблєми».

І саме після цього починаються справжні проблеми.

Так, реформи робляться людьми. І кожна реформа має прізвище, навіть якщо не зовсім зручно його називати вголос. І справді, лише після звільнення байдужого чи корумпованого чиновника можна призначити нового якісного, який і пропише план дій, щодня контролюватиме його виконання і вигризе цю реформу впродовж 6/12/18/24 місяців. Після його перемоги буде багато учасників і помічників, про деяких він навіть сам із здивуванням дізнається в День Перемоги, але, насправді, всі ці довгі дні він буде сам із своєю невідомою нікому командою, перестрибуючи з однієї купини трясовини на іншу в напрямку до цілі.

Те, що відбувається зараз, – це бардак. І про це теж потрібно говорити.

Немає конкурсів, немає заміни «корупціонерів» на «супер профі» – це просто банальна заміна команди партії, що програла, на команду партії, що перемогла.

І це теж нормально і правильно.
Але давайте навчіться врешті-решт називати речі своїми іменами. Ви ж завжди випячуєте, що «я нічого не знаю і ні в чому не розбираюся, зате – я щирий». Так будьте щирим до кінця. Візьміть на себе відповідальність і скажіть: це 100% мої люди, за яких я кладу свою голову. Уявіть, що Ви зараз телефонуєте українському народу і скажіть це під стенограму.

І – вперед!

Бо, чесно, ці конкурси принесуть Вам ганьбу, коли на них перемагатимуть люди, що слово «Мама» напишуть з чотирма помилками, а Ви будете «реально не в курсі».

І час не втратите на фантомні конкурси.

А ще гірше, коли звільняєте і нікого не призначаєте взагалі. І це теж типова Ваша помилка, яка породжує вакуум і вакханалію.

Ну, і щоб закріпити:

Звільнення – подобаються людям.
Але звільнення не вирішують навіть найменшої проблеми.
Реформи і якісні зміни дають правильні призначення сильних і розумних людей.

Тому, держава – це не шапіто. Тут неможливо жартами довго протягнути.

Поділитися:
Share

Share