Петр Порошенко встретился с освобожденным из плена Евгением Пановым (фото, видео)
Російське ТБ називає Порошенка найголовнішим ворогом – Євген Панов на зустрічі з п’ятим президентом України
П’ятий президент України, лідер політичної партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко зустрівся зі звільненим з російської в’язниці українцем Євгеном Пановим.
Петро Порошенко привітав Євгена Панова з поверненням додому.
«Я висловлюю справжнє захоплення тією мужністю, з якою ви разом з нашими справжніми героями пройшли ці неймовірні випробування. Я твердо переконаний, що на прикладах вашого патріотизму, вашої любові, вашого вміння воювати мають виховуватися покоління українців», – сказав він.
Петро Порошенко висловив переконання, що про подвиг та стійкість українців – в’язнів Кремля мають знати якомога більше людей.
«Ми маємо зробити все, щоб в книгах, у фільмах цей подвиг був відображений», – додав він.
Водночас Петро Порошенко зазначив, що, на жаль, зараз ризики для України зашкалюють. Він особливо наголосив, якщо українська влада прийматиме мир на умовах капітуляції, то не отримає миру, а отримає лише ганьбу і капітуляцію.
В свою чергу, Євген Панов подякував п’ятому президентові України за його зусилля щодо звільнення українців з кремлівських в’язниць.
«Я прекрасно знаю, що Ви за нас боролися… Коли я дивився російські новини – чим гірше в російських новинах говорять про Україну, тим краще. Називали Порошенка найголовнішим ворогом, і мені це подобалось… Якщо вона кажуть погане, значить все йде добре (в Україні – ред.)», – зауважив він.
Співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко також привітала Євгена Панова зі звільненням та поверненням в Україну.
«Ми дуже хочемо подякувати вашій родині. Ваша мама, брат, дружина дуже багато робили для того, щоб ваше ім’я було на слуху і звучало на всіх акціях щодо звільнення заручників. Ця активність так само дозволяла нам тримати спільну позицію, щоб всі прізвища звучали на міжнародному фронті, на міжнародній арені чи були зафіксовані в резолюціях ПАРЄ та інших документах», – сказала депутат.
За її словами, це дуже важливо для того, щоб разом і далі боротися за звільнення інших в’язнів.
Захоплююся мужністю звільненого з російської в’язниці Євгена Панова. Він разом з нашими справжніми героями з честю пройшов ці неймовірні випробування.
Родина Євгена – мама, брат, дружина – дуже багато зробили для того, щоб його ім’я знали і воно звучало на всіх акціях щодо звільнення заручників. Це допомогло нам тримати спільну позицію на міжнародній арені, щоб усі прізвища були зафіксовані в резолюціях ПАРЄ та інших документах.
Радий був потиснути руку Євгену та подякувати за стійкість та патріотизм.
Разом з П. Порошенком зустрілися зі звільненим з російських тюрем політв’язнем Євгеном Пановим. Подякували за мужню позицію і незламність.
На зустрічі був і колишній сослуживець Жені Олексій Петров (читайте нижче – ред.). Родина і рідна бригада робили все для його звільнення, весь час нагадували про політв’язнів і нашій команді, і потім вже й новій владі.
Женя потроху повертається до мирного життя. Посміялися разом з російського ТБ, де Україна – тема номер 1, 2, 3, 4, і 5, а Порошенко і його команда – бабайки, якими лякають і малих, і старих 🙂
Тогда, осенью 2014 и зимой 2015 года, мы почти не знали друг друга по именам и фамилиям. Сплошные позывные. Как второе имя. Хотя на войне оно становится первым… Соболь, Бронза, Лом, Пепси, Профессор, Патрик, Мина… У этого молчаливого широкоплечего парня был позывной Юджин. Один из тех, про которых иногда говорят «Мало слов – много дела». Нет, мы не были с ним друзьями. У связистов свои задачи, а у разведки, сапёров или минометчиков свои. Хотя друг друга знали в лицо. Знали позывной. Знали, кто чем занимается здесь. И конечно же знали, что если нужна будет помощь, то в любое время дня и ночи поможем друг другу. На войне иначе нельзя. Да и не бывает там иначе…
Мы не виделись с Евгением Пановым четыре года… Вчера было о чём поговорить. Особенно Президенту Украины с одним из сотен тысяч бойцов своей страны. С парнем, которого не сломали там. С парнем, который пройдя жернова кремлевской карательной машины, лагеря, этапы и СИЗО, сохранил дух воина.
– Что самое трудное было там?
– Да трудно сказать. Вообще нелегко… Но больше всего не хватало новостей наших. Информации.
– Телевизор был в камере?
– По-разному… Новости, правда, все российские. Но и в них можно найти положительную информацию?
– Да?
– Ну, конечно, Пётр Алексеевич! (Юджин скромно улыбается). Мы все понимали, что чем сильней ругают Вас и Украину, тем лучше дела идут у нас.
(Все смеются. У Порошенко озорные искры в глазах). Так что, их новости нужно уметь смотреть…
Операторы ушли. Микрофоны выключили. Встреча затянулась. Им было о чем поговорить…
От себя лично хочу искренне поблагодарить Президента Украины Петра Порошенко, депутатов Верховной Рады Ирину Геращенко, Марию Ионову, Ирину Луценко, омбудсмена Людмилу Денисову, а так же десятки тех дипломатов и юристов, фамилии которых мы не знаем, всех тех, кто на протяжении всех пяти лет войны круглосуточно бились (и продолжают биться) за освобождение наших ребят. За каждого чьего-то сына и мужа! И за судьбу Жеки Панова бились самоотверженно…
P.S. Взгляд Юджина становится всё теплей. Он всё чаще шутит. Умудряется добавлять к своим тюремным рассказам красок юмора. Украина быстро лечит душевные раны. Но их никогда не получится вылечить полностью…
Фото © Михаил Палинчак
