Простий нарід™ може хотіти багато чого

Константин Нескоромный
Константин Нескоромный

Простий нарідтм може хотіти багато чого:

– не мити руки,
– жерти шаверму в жару з брудного ларька,
– залишати гори сміття,
– не вчитися, але хотіти велику зарплату,
– пити дешеве пиво на лавочці, бідкаючися, як погано живеться,
– обирати клоунів, які будуть хамовито відноситися до всіх, бо це зрозуміло простому наріду.

Але, все одно отруєння та діарея, при такому підході, забезпечені. Іноді – летальні випадки. І байдуже, що є ті, хто каже – не можна так себе вести, не можна так жити. Бай-ду-же.
Хотіти жити як в Європі, але тільки руйнувати все навколо себе, – це шлях до деградації, а не до цивілізації. І, на жаль, вплинути на це складно.



Але через рік половина тих, хто зараз топить за зелену шмарклю, буде казати “я за це не голосував”, бо вони вірять в те, що не справдиться і ніяк не змінить їхнє життя. А повернутися до соціалізму немає ані грошей, ані можливості знищити масу людей, які прагнуть у цивілізацію.


Alexey Petrov
Алексей Петров

Смотрю, ширятся ряды мамкиных борцунов с прошлым «режимом». Уже даже движение «Глаза президента» организовалось. Ну хорошо что лишь только глаза, а не другие части тела и органы. Всем же люмпенам, наследникам голожопых матросов-балтийцев, хочется дорваться до раздела столового серебра.

Я думал, что у нас в голове флешка маленького объема. Оказалось, что у многих её вообще нет. Ну хоть читать они в состоянии, надеюсь?! Так вот, напомню некоторым «глазам» события столетней давности.

Сначала пролетарии, глаза Ильича, помирили украинцев. Всех тех, до кого смогли дотянуться. Попутно дорвались до особняков, картин, столовых сервизов, а так же прелестей графинь и фрейлин. Наигравшись, расстреляли контру. Правда, чуть позже расстреляли тех, кто расстреливал. Ага, лес рубят – щепки летят. Потом начали расстреливать просто так, забавы ради. Делать же что-то надо, когда раскулачивать почти некого. И вот, радостно постреливая и постукивая, наши прадеды и прабабки пришли к другой забаве – поеданию от голода своих детей… Но начиналось всё гораздо радостней. Мир – хижинам. Война – дворцам!

Поділитися:
Share

Share