Інтерв’ю Міністра оборони України виданню “Народна армія”
Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак: «Оборонна реформа — безпрецедентна за масштабом і є незворотною»
Напередодні Дня незалежності України ми зустрілися з главою оборонного відомства генералом армії України Степаном Полтораком із тим, щоб обговорити, чим живе оплот нашої державності — українське військо
— Шановний Степане Тимофійовичу, розкажіть, будь ласка, про головні успіхи й практичні результати реформування Збройних Сил України. Які сфери діяльності потребують найбільшої уваги та зусиль?
— Подальше зміцнення обороноздатності України можливе лише через упровадження радикальних змін. І розпочата оборонна реформа безпрецедентна за масштабом та амбіціями в історії нашого війська. Вона вже набула необхідного темпу та є незворотною. Її дорожня карта — Стратегічний оборонний бюлетень України, що визначив шляхи реалізації положень Стратегії національної безпеки, Воєнної доктрини та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони держави.
Рік тому ми сформували Комітет реформ Міністерства оборони та Збройних Сил, нині вдосконалюємо механізм аналізу й контролю перетворень, які нам допомагають утілювати радники й експерти з країн НАТО, представники Проектного офіса реформ і Ради волонтерів.
Дуже важливо, що вдається суттєво вдосконалювати законодавчу базу оборонної реформи. Насамперед відновлено зовнішньо-політичний пріоритет держави щодо вступу в Північноатлантичний Альянс. Усі елементи оборонної реформи узгоджено з планами реформ уряду та завданнями Президента України. Крім того, запроваджено дієвий механізм демократичного цивільного контролю над Збройними Силами.
Варто відзначити, що ухвалені закони, розпорядження, укази в оборонній сфері стосуються передусім якісної підготовки держави до оборони, поліпшення ефективності військового управління, створення Високомобільних десантних військ, Сил спецоперацій, Об’єднаного оперативного штабу, підняття рівня соціальних і правових гарантій військовиків.
Водночас неможливо повністю й одразу уникнути недоліків у роботі відомства та Збройних Сил у цілому. Головне — ми їх бачимо, своєчасно реагуємо та нейтралізуємо проблеми. На сьогодні є п’ять основних завдань, на яких необхідно зосередити зусилля.
Передусім це реалізація продуманої кадрової політики. Для цього вже збільшено грошове утримання військовослужбовців, особливо тих, які виконують завдання в районі проведення АТО. Роботу за цим напрямком ми плануємо продовжувати й надалі. Також прийнято рішення про збільшення фінансування для будівництва житла. Спрямовано додаткове фінансування для поліпшення системи відбору та підготовки сержантського складу.
Другим пріоритетним завданням, яке стоїть перед нами сьогодні, є забезпечення збалансованого підходу у використанні фінансових і матеріальних ресурсів. У цьому контексті ухвалено спільне рішення про об’єднання Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування з Комітетом реформ. Окрім того, буде створено Центр управління змінами для фахового моніторингу та оцінки успішності реформ.
Також основні зусилля нині спрямовуються на вступ України в НАТО. Утім нам необхідно провести ще багато реформ перед входженням до колективної системи безпеки. Ми відчуваємо велику підтримку з боку країн — членів Альянсу. А наші партнери своєю чергою бачать наші прагнення та суттєві досягнення в реформуванні українського оборонного сектору.
Серед першочергових завдань, які необхідно реалізувати в доволі короткі терміни, є забезпечення Збройних Сил необхідним озброєнням, військовою і спеціальною технікою. Керівництво держави ухвалило рішення та надало 1,4 млрд гривень для будівництва заводу боєприпасів.
Також надано ресурс для налагодження серійного випуску танка «Оплот», ракетного комплексу «Вільха», засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби тощо.
І, звісно, потрібно продовжувати розвивати та вдосконалювати оборонну інфраструктуру. Тому, відповідно до перспективного плану, в кожній бригаді буде побудовано гуртожитки для контрактників. Окрім того, продовжується облаштування навчальних центрів, полігонів та інших військових об’єктів.
— Нове військо потребує офіцерів нової формації як за рівнем фахової підготовки, так і за рівнем свідомості. Якими темпами відбувається реформування у військовій освіті?
— Наш пріоритет — кардинальна зміна системи підготовки офіцерів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів. У цьому питанні вже є відповідні зрушення, але ще не всі проблеми в підготовці до кінця розв’язано. Переконаний, нам треба припинити практику підготовки офіцерів у навчальних класах та аудиторіях. Вони мають готуватися під час практичних занять і навчань на полігонах. Також одним з основних завдань є ретельний та якісний відбір офіцерів на навчання. Відбирати тих, хто має достатній рівень підготовки та знань, хто здатний приймати рішення. Саме з таких особистостей ми маємо формувати нового командира, який буде авторитетом для особового складу та якого поважають і цінують.
Ми повинні продовжити приведення якості, змісту й технологій навчання військових фахівців у відповідність до сучасних завдань Збройних Сил України, максимально використовуючи досвід антитерористичної операції, передові методики вишколу армій — країн НАТО.
Вважаю пріоритетним удосконалення системи профпідготовки сержантів як важливої сучасної категорії військових кадрів.
Тут важливо сказати й про те, що стосовно всіх показників — кількості навчань із бойовою стрільбою, нальоту екіпажів літаків, наплаваності команд кораблів — досягнуто результатів, про які раніше тільки мріяли. Тут маємо очевидні та якісні зміни. За стандартами НАТО й за участі інструкторів Альянсу вишколено 28 повноцінних бойових підрозділів.
Інша запорука поступу в готовності військ — розвиток навчальної бази, насамперед полігонів. Це розбудова інфраструктури військових полігонів, таких, як «Широкий Лан», створення сучасних навчальних центрів у Яворові, Сил спеціальних операцій у Бердичеві.
— Наскільки ключовим для вирішення конфлікту на Донбасі є питання надання США Збройним Силам України летальної зброї?
— Безсумнівно, настане час, і ми самостійно забезпечуватимемо українську армію сучасним озброєнням. Але саме зараз дуже важливою є підтримка закордонних партнерів у цьому питанні. Ідеться винятково про оборонну зброю. Насамперед засоби ППО й протитанкові системи, яких ми потребуємо. Ми готові їх прийняти, оперативно навчити особовий склад правильно та ефективно їх застосовувати.
— Інформаційна агресія, як і кіберзагроза, мають свої поля боїв та є частиною гібридної кампанії Росії проти України. Створення нових ланок протидії давно на часі. Що відбувається в згаданому напрямі, наскільки Міноборони здатне захищати військову інфраструктуру?
— Ми здійснили ґрунтовний аналіз передового світового досвіду з питань організації та проведення кібернавчань. Правду кажучи, навіть розвинені країни повністю не захищені від хакерських атак. У нас є конкретні ідеї щодо підготовки військових фахівців у царині кібербезпеки, зокрема створення кіберполігона та єдиного підрозділу з гарантування кібербезпеки Збройних Сил України. Ураховуючи специфіку питання, ми не афішуємо діяльність у цій галузі. Можу сказати лише про те, що у військах зв’язку створено кілька профільних підрозділів. Зусилля щодо протидії кіберзагрозам лише нарощуються.
— На вашу думку, який рівень загрози виходить від запланованих на вересень військових навчань армії РФ «Захід-2017»?
— Росія щороку проводить масштабні навчання, офіційно заявляючи: вони планові й такі, що не загрожують будь-якій державі. Утім, як показує досвід, це не відповідає дійсності. Крім демонстрації сили, навчання подібного розмаху цілком можуть слугувати прикриттям розгортання ударних угруповань військ РФ, розосередження засобів ураження й запасів матеріальних ресурсів на операційних напрямках та опрацювання варіантів застосування таких сил. Ми добре пам’ятаємо, як російські війська, залучені до маневрів «Кавказ-2008», не повернулися з полігонів і розпочали агресію проти Грузії.
Росія заявила про участь у навчаннях «Захід-2017» 13 тисяч військових, проте наша оцінка вказує: до маневрів можуть залучити понад 100 тисяч військовослужбовців. До того ж РФ перекинула авіацію, що задіяна в навчаннях раніше запланованих строків. Це створює загрозу Україні й іншим країнам Європи. Ми відслідковуємо ситуацію та знаємо про пересування російських військ уздовж українського кордону. Ми підтримуємо високу бойову готовність, щоб у разі потреби адекватно відреагувати на небезпеку.
— Одна з найгостріших проблем нашого війська — житлова. Коштів для її розв’язання очевидно бракує. Який тут може бути вихід?
— Питання забезпечення житлом військовослужбовців є одним із пріоритетних завдань, які покладено на військове відомство. Є декілька підходів у вирішенні зазначеного питання, і зараз вже опрацьовано нові шляхи щодо їх подальшої реалізації.
Мова йде про отримання житла за рахунок лізингу, будівництво нового штатно-посадового житла та реконструкція існуючих будівель з переобладнанням під гуртожитки. Крім того, планується залучати кошти іноземних інвесторів на будівництво житла під гарантії держави, власне будівництво, а також отримання житла шляхом залучення інвестицій.
Комплексний підхід до вирішення зазначеної проблеми сприятиме вирішенню квартирного питання у Збройних Силах.
— Відповідно до рішення Верховного Головнокомандувача ЗС України вкотре підвищено грошове утримання військових. На яке збільшення можуть розраховувати захисники України найближчим часом?
— Підвищення соціальних стандартів для військовослужбовців — наше пріоритетне завдання. Відповідно до рішення Президента України поступово проводиться робота з підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців.
Уже з 1 вересня розмір виплат за участь в антитерористичній операції на лінії бойового зіткнення становитиме 10 тисяч гривень на місяць, на другій лінії — 4,5 тисяч гривень. Станом на кінець 2016 року розміри цих доплат становили 4 тисячі 200 гривень та 1 тисячу 200 гривень відповідно.
Підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям Сил спеціальних операцій, Високомобільних десантних військ та морської піхоти.
Збільшено виплати сержантському складу Збройних Сил та військовослужбовцям, що володіють вузькопрофільним фахом, зокрема танкістам та артилеристам.
Значно збільшено розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або втрати працездатності військовослужбовців під час виконання бойових завдань.
Зазначену роботу плануємо проводити й надалі.
