Тектонічні зсуви українського суспільства
Нікого ні за що не сварю, нікого ні в чому не переконую. Просто показую, як ми йшли від совково-рашистського мордору
Нікого ні за що не сварю, нікого ні в чому не переконую. Просто показую, як ми йшли від совково-рашистського мордору
Доброе утро, соль земли. Добро пожаловать в реальный мир. А чего вы ожидали? Неужели вы правда думали что вот эти
Кандидата Зеленського насправді не існує. Існує гарненька картинка в кіно. І ще існує міф про «нове обличчя». Все. І от саме в цю, шиту білими нитками мульку готові повірити тисячі українців! А що насправді? А насправді…
У кращому разі станеться не боротьба з корупцією, а її розквіт. Бо керівника-дилетанта його підлеглі дуритимуть як дитину, аби озолотившись, його ж самого зробити у всьому винним. У гіршому разі – станеться хаос. Такий самий, як стався у Росії у 1918 р., коли відомства середньої ланки очолили «революційні селяни і матроси».
Кандидат Володимир Зеленський категорично заперечує свій зв’язок з бізнесменом Ігорем Коломойським. Проте факти говорять про протилежне. Зв’язок існує, і не помітити його здатен лише фанатик або сліпий. Про ще один зв’язок нещодавно розповіли журналісти програми «Закрити зона» на каналі «Прямий».
Вибачте, що сьогодні про Лєщєнка, просто він почав робити несміливі реверанси в бік Зєлєнського в перервах між зйомками кліпів з різними найемами та брифінгами у Гриценка.
Сьогодні антимайдан, який мімікрував від приблатньонної тітушки до вульгарного постсовка, який регоче над «Україною-дівкою», в ті дні, коли сини України за неї гинули на фронті, хоче помститися. За декомунізацію. За українські квоти. За незворотність курсу. Щоб знову слухати стариє пєсні о главном і другіє галубиє аганькі. Для антимайдану євроінтеграція – це кількість ковбаси в холодильнику, а не цінності.
Вони хочуть, щоб Порошенко програв вигаданому персонажу, герою з мультика. Щоб з одного боку – титанічна праця ПП і команди людей, які повірили і впряглися разом з ним. П’ять років ходіння над прірвою. П’ять років безперервного непрямого масажу серця, щоб пацієнт нарешті відкрив очі і зробив перший вдих. З другого боку – нічого. Зеро. Нуль. Всі, хто перетиналися із Зеленським у житті, відзначають його непробивну тупість.
Шановні, вам не соромно програвати вибори Володимиру Зеленському? Ведучому дебілкуватих шоу? Творцеві фільмів сумнівної якості? Блазню з екрана? Висуванцю олігарха Коломойського? Не самостійній фігурі, просто пішаку, чия робота – працювати президентом в адміністрації бізнесмена Коломойского?
Що би не робив противник: мухлював, брехав як божевільний, додавав фігур на дошці, ображався або ж взагалі вирішив створити «китайську нічию», шансів у нього майже немає. Олексійович все одно виграє у нього у ті ж самі глобальні політичні шахи… І саме сьогоднішня партія дуже важлива, тому що вона вкрай небезпечна для нашої країни. Програш неможливий. На кону стоїть майбутнє.
Виборча кампанія йде повним ходом. Представляю вашій увазі стислий дайджест про те, чим займалися три претенденти на президентське крісло протягом минулого тижня. Інформація складена з використанням їх сторінок у ФБ, а також новин.
Історія Вови Зеленського, насправді, – це історія абсолютного інфантилізму та байдужості до власної долі частини українського суспільства. Історія, коли частина громадян, замість думати, аналізувати та власноруч створювати власний добробут, продовжують натхненно шукати керівника-чарівника. Такого собі «доброго пана». Того, хто вирішить всі їхні проблеми якісно та швидко, і головне, за них самих.
Коломойський один з тих, кому необхідна хаотизація України для відновлення свого впливу та для поповнення своїх рахунків в швейцарських банках. І для досягнення цієї високої мети він не став складати всі яйця до одного кошика. Спочатку він з командою цинічно привласнив термін “укроп”, наповнив інфосферу різними професійними патріотами, ставав “бабушкой” всілякого непотрібу. Тепер прийшов час спробувати використати улюбленого блазня – Володю Зєлєнського.