Клоунада в кошику онуків Коломойського
Коломойський один з тих, кому необхідна хаотизація України для відновлення впливу на державні підприємства та для поповнення своїх рахунків в швейцарських банках.
І для досягнення цієї високої мети така розумна людина не стала складати всі яйця до одного кошика.
Тому спочатку він з командою цинічно привласнив термін “укроп” і наповнив інформаційну сферу липовими “комбатами”, “активістами”, “антикорупціонерами”, “експертами”, “журналістами-розслідувачами” та іншими професійними патріотами. Одночасно створював “праві” організації, ставав “бабушкой” для Саакашвілі, Купрія, “Самопомощі” та іншого непотрібу.
Тепер прийшов час спробувати використати й улюбленого блазня – Володю Зєлєнського.
Для цього через низькопробні сценарії для тухлого телебачення імітуються рейтинги “народної довіри”, згідно яких Володя має популярність рівня раннього Муссоліні, і тому “партія “Слуга Коломойського Народу” погрожує висунути Зєлєнського в Президенти, з прицілом на парламентські вибори.
В політиці немає місця для моралі. Але навіть для українського хворого “електорального поля” кандидат, який порівнює свою країну з повією, який, вибачаючись, ледь не валяється в ногах Кадирова, який жує жвачку “дайтє нам ґоворіть на русском язикє”, – це занадто.
Проте кожна медаль має два боки, тому і в цій буфонаді є позитив.
Це передвиборче збочення більшою мірою буде грати на полі всяких Тимошенко та маргіналів – тому шантажувати державницькі сили “кандидатом” Зєлєнським пану Коломойському буде складно. А оскільки відсоток лохторату все ж таки не безмежний, то скоро ми станемо свідками скандалів і розборок в “кошику онуків Коломойського”.
Така епічна битва жаби з гадюкою була б смішною, якби ми не спостерігали її на п’ятому році війни. І якби люди, що позиціонували себе “патріотами” та ледь не “рятівниками держави”, не влаштовували для нас клоунаду на крові.
