Глобальний іспит на здатність тримати удар здадуть не всі
У нашого успіху три ключі: наші дії, обставини, в яких діємо, і ймовірність непрогнозованих подій.
Коли ми бачимо чийсь результат, то часто говоримо лише про один із ключів: “він молодець”, “тут і дурень справиться”, “йому пощастило”. Коли ми це кажемо, то говоримо повну дурню. Для того щоб стверджувати, що спрацював один із ключів, потрібно мати багато прикладів із однаковими (подібними) двома іншими ключами. І точність нашого аналізу залежатиме як від ступені подібності, так і від кількості таких прикладів.
Коли хтось починає великоумно триндіти про помилки Порошенка, то він теж каже повну дурню. Можливо, в обставинах, що склалися, це найкращий результат із можливого. А ті помилки, на які йому вказують (інформаційна політика, призначення та демократичність), могли б призвести до ще гіршого, можливо катастрофічного результату. Для того, щоб таке стверджувати потрібен хоч один приклад, що хтось в таких обставинах добився більшого успіху. Оскільки, це штука в найближчий історичній перспективі неможлива, то можна було б побудувати теоретичну модель і проаналізувати ваші “якби” хоч на три-чотири кроки вперед.
Думай-те!
Вразумительно – невменяемым.
Люби друзи!
Подводить итоги и делать выводы из пережитого опыта – нормальная и весьма полезная практика. Поэтому я с пониманием относился к шквалу критической аналитики после второго тура. Но…, дорогие вы наши исследователи!
Все это многословие, густо приправленное соусом из эмоций, уместно и нужно только в том случае, если вскрывает истину, как бы вы не презентовали блюдо из ложных предпосылок и следствий, вкушать его никто в здравом уме не будет!
Истина, она одна ©. И ее-то вы и выплеснули с водой жаркой и бессмысленной полемики. Почему так произошло? Все потому, что сколько ни призывай человеков зрить в корень и использовать только холодный аргумент логики, все равно человек срывается в милое его слабой душе заламывание рук, посыпание головы пеплом и исполнение традиционной тужлывой песни!
Не буду останавливаться на нудном и многословном перечислении достижений и поражений нашего Президента, все уже тысячу раз сказано. Хочу лишь заострить ваше внимание на том, что Порошенко, на самом деле, проиграл не по вине каких-либо просчетов его команды или его персональной ошибки. Он в первую очередь проиграл из-за нас, избирателей, которым все всегда НЕ ТАК, которым все всегда что-то ДОЛЖНЫ ДАТЬ, и для которых у соседа ВСЕГДА ДЛИННЕЙ И ТОЛЩЕ! К примеру, разве это вина Порошенко, что православные, которые три сотни лет мечтали про Единую Церковь, получив ее, отблагодарили по-свински? А разве это вина Порошенко, что обув и одев, накормив и вооружив армию, она его в большинстве своем предала? Можно еще долго и нудно перечислять и про безвиз, и про децентрализацию, и про субсидии…, да, господа, это именно мы – неблагодарные, которые стали причиной его поражения!
Что же касательно современных, незатихающих срачей по поводу обновленной ЕС, то я всего лишь отмечу для думающих, друзья, Порошенко с командой, собранной на скорую руку, смог остановить движение агрессора, получить Евроассоциацию, дать второе дыхание экономике и заложить отличные перспективы на европейское будущее страны! Да, зайчики мои, с Грановским и Кононенко, представляете? С Климкиным и Луценко, и даже с тем клятым Пашинским! И никто из них за все пять лет ни разу не позволил себе того, что за эти две декады уже натворила хваленая ЗЕКаманда! Поэтому сейчас, когда мы имеем уже ОБНОВЛЕННУЮ партию ЕС, в которой имеем значительное количество нового кадрового потенциала, можете ли вы представить, что мог бы свершить в следующие пять лет наш Лидер?
Неужели еще кто-нибудь не понимает, если Порошенко с командой аматоров смог сделать столько прежде, то какие горы он способен свернуть с теми, которых МЫ ему СЕЙЧАС ВЫБИРАЕМ?
Мой вам совет друзья, бросьте ту аналитику, займитесь своей работой избирателя, делайте нашу партию сильнее, делайте ее ПАРТИЕЙ ПОБЕДЫ!
Колись паростки зрадофілії вміло осідлала кремлівська пропаганда, і чимала частина населення не помітила, як стала повторювати тези російського телебачення, при цьому щиро вважаючи себе добрими патріотами.
Сьогодні УП синхронно з іншими ЗМІ видала універсальний рецепт для виправдання всіх проблем на кілька років вперед – “это досталось от Порошенко”.
В КГБ не дУрні, там вміють правильно подати те, що ви так хочете чути – “ничему не научило”, “теплая ванна” чи що там ще.
Це ж так зручно.
Тим більше давно обкатано – в покріпаченні був винен Мазепа, в голодоморах – Петлюра, а в радянському мороку – Бандера. Ну, і в мультіках Януковича пасічник-Ющенко.
Погналі по-новой.
* * *
Глобальний іспит на здатність тримати удар здадуть не всі, і це нормально.
Бо тенденція наступу хвилі простих рішень складних питань це надовго, і, дійсно, психологічно важко витримувати її потужну ходу, продовжуючи відстоювати неяскраві, але фундаментальні речі типу національної ідентичності або євроатлантичних засад державності.
Простіше вчергове перелічити помилки, образитись на якісь прізвища, розчаруватись в підходах, розкритикувати персоналії та знайти якісь не такі їхні інтонації тощо – і цим дистанціюватися від сил, які отримали електоральну поразку на шляху державотворення і приречені на складний шлях опозиції в умовах ознак реваншу.
Тим більше коли навколо так багато яскравих спокус, плодів тотальної інформаційної окупації – від моментальних бонусів відновлення “братських стосунків” з Московією до прекрасних брюшних м’язів чергових “нових облич”.
Важко передбачити якими ми вийдемо з цього циклу, в якому шоу замінить реальність, паростки нації вчергове спробують маргіналізувати, а переважна більшість населення буде простими спостерігачами цього.
Надія, як завжди, на той відсоток стійких носіїв ідеї державності, який попри поразки століттями її зберігав, який свідомо готовий робити це і зараз – якщо необхідно роками, якщо необхідно на самоті.
Останні п’ять років його точно зміцнили, запас міцності створено, головне – щоби шанс його знову використати не з’явився через чергове століття жорстоких уроків.
