Все обладнання РНБО є на місці та під охороною (відео)
Alex Danylyuk на своїй сторінці в Фейсбуці показав відсутність комп’ютерної техніки в приміщеннях, детально не пояснивши глядачам, де відбувається ця зйомка. А у зв’язку із його призначенням Секретарем РНБО України у наших громадян може виникнути підозра, що ці проблеми стосуються Апарату РНБО. Хочу підкреслити, що наведений Данилюком відеоматеріал жодним чином не має відношення до РНБО. Він був знятий в окремих приміщеннях Адміністрації Президента України (вулиця Банкова).
Головний ситуаційний центр РНБО, який знаходиться на вулиці Болбочана, та обладнання приміщень працівників РНБО перебувають під надійною охороною та працюють в штатному режимі.
Коли Олександр Данилюк потрапить на своє робоче місце в Апараті РНБО, він зможе в цьому переконатися.
Уся техніка для ситуаційної кімнати Президента була орендована за власний кошт Петра Порошенка і відповідно повернута орендодавцю.
Жодної конфіденційної інформації на серверах не зберігалося, доступ до неї забезпечувався лише on line.
Кімната працювала як відображення різних джерел інформації, але ці джерела залишалися на своїх місцях у Прикордонній службі, СБУ чи податковій.
До речі, в РНБО, де працює пан Данилюк, є ситуаційний центр з усіма конфіденційними серверами.
Зараз в США, і тому вибачте за затримку з коментарями, хоча я вже 9 місяців не працюю в АП.
Архітектура ситуаційної кімнати не передбачала жодних серверів, крім відеосервера для керування відеостіною та іншими екранами. Головна роль відеосервера – це виведення різних джерел відео на об’єднаний простір відеоекранів. Головна мета такого підходу наступна: об‘єднати інформаційні джерела з різними рівнями захисту в єдиному просторі сприйняття інформації. Жодна державна організація не дасть вам копію інформаційних ресурсів, але може за певних умов та присутності оператора видавати відеокартинку з робочого місця, яке знаходиться в самій інституції. Це щось на зразок віддаленого доступу на комп або сервер. По каналах зв’язку (захищеним) передається лише відеозображення, а не дані, а отже зникає потреба зберігати та будувати якісь проміжні сервери чи сховища. Це дозволило обійти вимоги підзаконних актів та відобразити джерела різного походження одночасно.
Аналогічна концепція має місце у побудові ситрумів в США та інших країнах. Крім того, ситуаційні кімнати різних організацій можуть тунелювати інформаційні відображення між собою, і зникає потреба тримати всіх фахівців по тематикам в одному центрі. Саме це передбачено указом, де центральною/головною Ситуаційною кімнатою передбачена ситуаційна кімната в РНБО, а не в АП.
Про обладнання, яке було передано від ЦВК та НБУ. Сервер збору відео інформації під час виборів, який належав ЦВК і не використовувався, не міг виконувати роль відеосервера для ситуаційної кімнати, оскільки мав природу сховища без належних відеоресурсів, і ми його пристосували для серверних потреб операційної діяльності АП. Обладнання передане НБУ – це мережеве обладнання, комп’ютери (робочі станції) та принтери. Все обладнання передавалось з балансу організацій на баланс ДУС і, впевнений, що досі в АП.
Питання щодо оренди обладнання та структуризації фінансування проекту не коментую – це приватне питання Петра Порошенка, адже він власним коштом забезпечував існування інструменту (ситрум – це інструмент) роботи президента. Особисті речі та власне обладнання, які я, наприклад, приніс із собою з приходом в АП, я, до речі, забрав із собою, коли звільнився, бо це моя власність, яку я також в якості інструментів використовував у своїй повсякденній роботі.
Так сталося, що грошей на побудову нормальної ситуаційної кімнати в країні не було. Ситуаційна кімната в АП не створювалась за бюджетні кошти. А все, що купляв ДУС для АП за гроші бюджету, відбувалося в рамках бюджетів та законодавства про публічні закупівлі. Закупівель для ІТ-потреб у форматі ДСК не застосовувалось. Все обладнання , що встановлювалось в кімнатах роботи Президента, перевірялось Держспецзв’язком, а кімнати сертифікувались на рівень безпеки.
Виходячи з опублікованого відео, для відновлення роботи кімнати потрібні лише екрани та відеосервер. За таким концептом все може й далі працювати, бо підлога, стеля й стіни цілі разом із вмонтованими кабелями, а отже цілі системи захисту інформаційного простору та взаємодії.
Але найголовніше в роботі ситуаційної кімнати не залізо, а люди (!) з досвідом аналітичної роботи, вмінням поєднувати та шукати інформацію, синтезувати сценарії відображення, а також створювати підґрунтя для прийняття рішень керівництвом країни. Збереження та навчання фахівців – ось що має бути головним пріоритетом.
