Про нормандську четвірку і поліцейську місію на Донбасі

З того, що я прочитав, зрозуміло таке. ОБСЄ проводитиме на Донбасі поліцейську місію і Четвірка прийняла дорожню карту виконання Мінських угод.

Спершу про місію. Шановні, скажіть, а що зараз заважає ОБСЄ контролювати ситуацію на Донбасі? Відповідь – автомат Калашникова в руках не завжди тверезого бойовика. Бо коли ситуація доходить до конфлікту між ОБСЄ і бойовиком, бойовик слухає не ОБСЄ, а своїй ватагів – Гіві, Захарченків і_хто_там_ще_не_повторив_шлях_Моторили-Мозгового?



Тож від того що нинішня місія ОБСЄ назветься “поліцейською місією ОБСЄ” не зміниться рівною мірою НІ ФІГА.

Те саме стосується дорожньої карти. На моїй пам’яті нормандська четвірка приймала вже бісову тучу дорожніх карт, плавательних карт, польотних карт, повзательних карт та усяких інших карт.

Всі ці карти мають один значущий недолік. Бойовики і Кремль цими картами стабільно підтираються. Ніякої іншої цінності ці карти в їхніх очах не мають, як таке.

А навіщо тоді взагалі весь цей цирк, запитаєте ви? А тому що Європі з одного боку треба щось сказати Пуйлу, а з іншого – власним виборцям.

Пуйлу – дати зрозуміти, що про щось там домовилися, аби згаряча не кинув танки вперед і не нарубав ще пару сотень тисяч трупів. Своїм виборцям – що працюємо, намагаємося встановити мир! Бачте? Місію поліцейську створили! Дорожню карту, оно, прийняли…

Не казати ж Меркель і Олланду своїм виборцям “вибачте, ми нічого зробити не зможемо, бо Москва об нас витирає ноги”. Таке визнання миттю викличе з небуття дух Мольтке і Бонапарта, а для європейської демократії таке – не комільфо.

Європа насправді з радістю повідомила б своїм виборцям, що вони додушили Україну і Україна пішла з бандами ДиРи на широкий компроміс. Але тут з’являється дядько Петро, який, мінімум, розуміє, що порозуміння в Києві йому важливіше ніж порозуміння у Брюсселі, а максимум – і сам не хоче ніяких поступок.

Тому…. Цитую

“Наша позиція полягає в тому, що всі іноземні збройні підрозділи мають бути виведені, безумовно, до проведення виборів, що є необхідною умовою для проведення виборчого процесу” – Петро Порошенко, президент України.

Тобто – поки останній російський горлоріз не піде з Донбасу і не залишить донецького ватника з ЗСУ сам на сам – фіг вам, а не вибори.

Друга цитата:

“Визначилися з деякими – на жаль, тільки з деякими – питаннями гуманітарного характеру. На жаль, тут багато чого досягти не вдалося, але висловили готовність вирішувати питання гуманітарного характеру. Тут, мабуть, просування наймінімальніше, оскільки пов’язано це було, перш за все, з організацією соціальних виплат, допомоги. Але, на жаль, тут прогресу поки немає жодного” – Владімір Путін, президент РФ.

Тобто – Україна чітко і ясно сказала, фіг вам, а не виплати, підтримка бюджетників та повернення Донбасу в Україну на умовах РФ і бойовиків. Самі в’їхали на танках – самі й опікуйтеся.

От це, викладене в останніх двох цитатах – важить. А все інше – зелений шум для вати та європейського споживача – не більше.

Головне, за всім цим шумом – час тікає. Санкції – діють. РФ свої резерви прожирає. Що й треба.

Дмитро Вовнянко
Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії