Про те, що ніяк не вплине на виборчу картину

Тамара Горіха Зерня

Щоліта ми відправляємо дітей у село на Сумщині. Їхнє літо проходить на траві, у малині, з котами і собаками, з рікою, де вода ніколи не прогрівається вище вісімнадцяти градусів. У селі вони забувають про телевізор, і планшети валяються незарядженими по кілька днів. У селі пасіка, і навіть найменші чудово розрізняють, коли у бджіл взяток, і краще не стояти на дорозі рою.
Це чудове дитинство, з молоком і пирогами, із книгою у гамаку та пахучими липами.
Я з легким серцем залишаю там малих, знаючи, що їм добре. Але тільки за однієї умови.

Правило № 1: у разі будь-якої хвороби, травми, незрозумілого стану ми їдемо до Києва. На місці надається тільки екстрена перша допомога. З усім іншим – тільки у Київ, негайно.
Поясню чому. До останнього часу у селі була фельдшер. Хороша кріпенька жінка, яка завжди покине свою господарку і прийде на допомогу. Із арсеналу засобів у неї тонометр і пів-таблетки клофеліну.
Поряд районний центр, де, відповідно, є районна лікарня. Ми туди потрапили, коли у Оксанки заболів зуб, і вирішили полікувати його на місці, не ганяючи у столицю. У відділенні дитячої стоматології я вперше за останніх двадцять років зустріла Його – стоматологічне крісло радянської доби. Пам’ятаєте бур на шківовій передачі? Ремінець тягнеться, свердло крутиться? Так, це воно.
І я своїми вухами почула, як лікар інструктувала маму попереднього пацієнта прийти через три дні, щоб вони миш’як з каналу дістали. 2013 рік, Україна, трирічна дитина, миш’як у пломбі.

У нашому селі дуже висока смертність. На перший погляд, це не дивно, враховуючи, скільки тут літніх людей. Але насправді мруть відносно молоді чоловіки і жінки від 30 до 50 років. У більшості випадків причини дві: онкологія і «прийшла з городу, сіла і вмерла». Культура профілактики захворювань відсутня як така. Поняття профілактичних оглядів просто не існує, всі аргументи розбиваються об одне: ну викличу я швидку, і що далі? А за бензин плати.



Я думала, так буде вічно. У нашому селі дуже повільно все міняється, реформи гудуть нагорі, а сюди не доходить. Останнім серйозним досягненням було проведення газу та водогону. Потім підлатали дорогу, коли по сусідству поселився начальник з ДАЇ. Піп змінився років сім тому, ліхтарі встановили на центральній вулиці. Помер єдиний ветеран другої світової. З початком війни під селом стояв танк, якраз біля нашої хати у канаві закопався. От і всі новини за часів незалежності.

Але минулого року на виклики замість фельдшера почав приїжджати сімейний лікар. Який міг відібрати аналізи прямо вдома, а ще на місці зняти кардіограму. І для КТ тепер не треба їхати у Шостку, обладнання закупили у районі. А наступного року по сусідству побудують амбулаторію, зі справжніми профільними лікарями.

Це ті зміни, які ніяк не вплинуть на виборчу картину. У нашому селі близько 600 виборців, дві третини яких завжди голосували за комуністів. Тепер, із забороною компартії, вони проголосують за найбільш близьку до комуністів силу. Амбулаторію, яку будують у рамках президентської програми, ніхто не прив’язує до Пороха – Порошенко десь там, на іншій планеті, а лікарня буде тут, її Бог послав і районне начальство.

Просто наступного року помре на десяток людей менше. Просто десяток виборців, які все одно проголосують за чергового крикливого популіста.
Чи розуміє це ПП, запускаючи проект «Сільська медицина», у рамах якого по селах буде побудовано 517 амбулаторій, із яких 71 штука введена в експлуатацію вже цієї весни? Чи розуміє, що ці зусилля дадуть малий електоральний вихлоп, тому що село ніколи не мало вирішального голосу на виборах?
Звичайно. Але Петро Олексійович тим і відрізняється від інших кандидатів, що йому плювати на електоральний вихлоп. Тільки він може у виборчий рік нагнути три мільйони «бляховодів». Тільки він може сміятися з «газ у два рази» чи «нада дагаваріваться» і пообіцяти своїм виборцям роботу, багато тяжкої роботи попереду. Він єдиний, хто думає категоріями «нація», «Україна», «перспектива на майбутнє», а не категоріями виборів.

У цьому його вразливість з точки зору українського політичного шапіто, і в цьому величезна сила з точки зору українського народу. От у неділю і побачимо, яка позиція переможе.

Поділитися:
Share

Share