«Лєжать, Бандера!», або Старі пісні про головне

Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

Колись наша команда розробила однострій поліції. Це було ще ДО армії. Зміна зовнішнього вигляду передбачала табу на аеродроми, «крапові» берети і інше одоробло. Чому? Тому, що однострій – це не просто одяг, це матеріальне відображення певних ідей та сенсів. І цей іспит поліція провалила.

Спершу шикарну символіку КОРДу відкинули, бо свіжопризначений командир поставив ультиматум – «якщо я командую, то має бути так, як мені подобається, а не от ето вот всьо…». Колишньому «соколівцю» подобалась символіка «Сокола», тож НОВА структура поліції отримала примітивний комплект з просто поліцейської зірки в «краповому» фоні та купою літер на додачу. Практично одразу МВС відмовилося прибирати радянський «крап». Бо в поліції лишилися служити ті, хто мав за плечима радянські внутрішні війська з усіма атрибутами. І ці люди не хотіли мінятися. А навіщо?
А керівництво МВС не наполягало.

Потім під ніж пішов мундир поліції. Так, новий. Два керівника нацполу – Аброськін і Князєв стали в авангарді перетворення мундиру генерала поліції на опудало. Замість американо-європейського стандарту мундир миттєво набрав усіх негативних рис в стилі а-ля Кравченка – тут тобі і передоз вишивки, і розцяцьковка безмірна, і аеродром-кашкет. Виглядає смішно, але обом генералам подобається, а зауважень фахівців генералам чути не дано, напевно. Що знаково, мундир полковника поліції – чудовий. Його не зіпсовано. І у патрульки все гаразд. А генерали… Вишенька в тортик – сорочка на гумці а-ля дільничний Аніськін.



Для втаємниченого ока тут вичерпна картина, що коїться в головах. Для широкого кола підсвідоме назовні проривається в «лєжать, Бандера!». А по суті – різні ракурси однієї проблеми.
Хтось скаже «ну то й що тут такого?». Є і багато.
Це наглухо провалена війна за голови на загал в країні та за голови людей, які мають бути фундаментом безпеки (не лише поліція, армії це теж стосується, на жаль).

Ватне опудало Погребинський (якщо хто призабув, то в часи пізнього Кучми та високого Януковича цей «експерт» з телевізора не вилазив) – наглухо руськомирський чувак зараз каже «нє всьо патєряно, в правоохранітєльних органах многіє ждут возврата к билому, потому что нє воспрінімают…». Погребинський прямим текстом трактує fuckUP як тугу за часами, коли мєнт був при понтах і баблє – авторитетний чувак. Практично водночас медіабудка Медведчука видає на гора матеріальчик, де нібито опитали поліцейських, як вони сприйняли акцію #яБандера від керівників поліції та їх вибачення за дії спецпризначенців проти С14. Ясна річ, ключова теза медіабудки Медведчука – поліцейські середньої та нижньої ланки обурені і сприймають це зрадою. Поліція, мовляв, як ставилася негативно до «бандерівців», так і ставиться.

Можна сказати – менше звертай уваги на російських агентів впливу? Так, але – ні. Вони не такі вже далекі від істини. В поліції насправді повно колишніх ментів, які не проти повернення старих часів. Докази? Не треба бути Пінкертоном, щоб знайти пабліки в соцмережах, де відкрито вітають один одного з річницею «Беркуту», пишуть вітальні здравиці в серпанку туги «ото були часи». Це факт. Бо коли треба було жорстоко просіяти особовий склад, керівництво МВС вирішило, що фаховість важливіше того, що в голові. А в голові – СРСР. Ну і проти кого буде повернута фаховість? Проти «майданутих» і «Бандер». Докази маємо.

Якби генерали поліції від самого початку не перетворювали мундир на клоунські шати, якби були дерадянізовані музеї відомчі та частин, якби керівництво МВС від початку взяло жорсткий курс на позбавлення від ідеологічних маркерів, не зважаючи на істерики «я з Соколу, я зроблю як хочу»… якби. Зараз би все було дещо інакше. Тому не треба бути Станіславським, щоб, у відповідь на усі ці #яБандера від високих чинів поліції, відповісти – «не вірю».

Хто небудь із високопоставлених флешмобників без гуглу покаже на мапі Заксенгаузен? А Степан Андрійович показав би.

Ні, природно, що після війни до поліції прийшло чимало людей не інфікованих вірусом мента, ветеранів із різним світоглядом, можливо, навіть цілком щирим #яБандера. Але вони досі не є критичною масою і не роблять погоди. Звісно, це не лише болячка поліції. В НГУ – те саме. І в ЗСУ, на жаль, теж. Доказів не треба довго шукати: «дні народження» частин в глибокому совку, «ето же наша історія» (чекайте, зараз чергова річниця окупації Афганістану буде – стежте за заходами), любов до сорочки на гумці, абсолютно провалена ідеологічна робота і науково-історична в ВВНЗ і…

Ви думаєте, в ЗСУ немає совкодрочерів, які тільки й чекають, що Порошенко програє вибори, і усі, хто рухав зміни, будуть витиснуті геть? Чекають. Ще й як. В очі говорять, що лишилося трішечки і увімкнеться рубильник «вертай все в зад». Тут мені дорікнуть – чого ж цей людино-баласт тримають досі? Відповім – позбутися їх не так-то просто. Скажемо «спасибі» нашому законодавству. Але це окрема сумна історія…

І от тепер про головне. Ось ця от бацила «лєжать, Бандера!» вона ж не з неба впала. Це прямий наслідок наглухо проваленої за 5 років ідеологічної роботи в країні. І найбільш фатально – в площині освіти та науки. Якщо на виборах Біла Північна Лисичка є лише загрозою нам, то в освіті та науці вона давно прийшла і настала.
Повна. Всеосяжна.

У нас такий собі академік Петро Толочко почесний директор Інституту археології НАН України в 2018 році в Кремлівському палаці бере участь у пленарному засіданні XXII Всесвітнього російського народного зібрання. Тема? «25 лєт по путі общєствєнного діалога і цивілізационного развітія Росії». Серед присутніх – Путін і Кіріл. І член УКРАЇНСЬКОЇ НАН перед цією чортівнею говорить: “Я считаю себя частицей русского мира”.
2018 р. Сотні, сотні, сотні загиблих у війні за нашу самоідентичність, а цей старий ватнік – «частіца русского міра». Ну фіг би з ним, злетіла з катушок людина, з ким не трапляється – у нас таких повно навіть в Києві, але.. ВІН ДОСІ (!!!) лишається часточкою УКРАЇНСЬКОЇ НАН. І знаєте, що каже НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК на тверезе питання «нунєйобжежвашумать?!» (в цензурних літерах, ясна річ)?! Вони кажуть, що «це його особиста позиція, вона широко відома».

Ви відчуваєте, як північна біла пухнаста лисичка водить вам по обличчю? Ні, не хвостиком. Чимось іншим. Відчуваєте?

А десь в надрах МОН (міністерство науки та освіти) на одній з робочих нарад щодо контенту підручника історії (якщо я нічого не плутаю) учасники наради поголовно несуть дурь «не треба нам в підручниках політики!» А знаєте, НА ЩО САМЕ вони так реагували? На справедливе зауваження, що при вивченні історії України слід більше уваги приділяти нашим героїчним сторінкам! Не рюмсати, а говорити про справжні джерела наших бід і наголошувати на тих, хто виборював (і проти кого виборював!) нашу державність.
Так що ж ми хочемо від дорослих, якщо на рівні шкільних вчителів (а від них залежать програми навчальні, наповнення підручників) є тотальне нерозуміння – нездатність виховати УКРАЇНСЬКОГО громадянина призведе до втрати УКРАЇНИ?!

І якщо достукатися до дорослого ще можна спробувати зараз, то проваливши виховання дітей, ми ВЖЕ програємо розуми тих, хто прийде до виборчих урн чи штурвала країни через років 20. Ми ВЖЕ програємо війну за розуми та сенси в головах нашого майбутнього.

А коли провал у школі накладається на провал у вишах (Толочко не єдиний ватнік у вищій освіті)…
Коли на рівні державних заходів (а урядову програму відзначення 100-річчя Української Революції банально провалено) ані фантазії, ані змістовності…
Коли для поліцейського «Бандера» – матюк, а «краповий» берет каральних радянських структур – це символ (символ чого?)…
Коли молодий митець може наліпити ху*в і виставити їх парадом, бо «він – художник, він так бачить», а ця війна йому «нєпонятна», і на його захист стають інші «митці», яким до лампочки, що «митець» хєрами армію зобразив! Армію, яка тебе, йолоп від мистецтва, захищає, щоб ти творив, а не сидів «на падвалє»!
Коли… Коли… Коли… Страшно?

То якщо ми ніде не виховуємо громадянина.. такого, якому важливо бути громадянином УКРАЇНИ у всеосяжному розумінні історичних глибин, культурних прошарків і планів на майбутнє… звідки взятися масово нормальним поліцейським, педагогам, військовим, чиновникам?

P.S. Стисло для ідіотів різних сторін:

1. захоплювати будівлі не можна,
2. поліція має мати право на застосування сили,
3. поліція не має права бити лежачих і грабувати затриманих (зараз вже не 2013),
4. держава тільки тоді матиме обґрунтовану монополію на насилля, якщо блискавично каратиме тих, хто зловживає монополією,
5. якісні цербери з гнилою прошивкою суспільству не потрібні,
6. громадяни мають поважати свою поліцію та довіряти їй, але цю повагу і довіру треба заслужити діями, а не флешмобами.


Олександр Костюк
Костюк Олександр

Ясно як день, що нацдружини та С14 – це лише інструмент. Очевидно й дитині, що їх послуги купляють і використовують для політичних провокацій. Питання лише: хто і для чого?

Вся історія на мітингу Тимошенко та потім у відділку поліції була чітко продумана та гарно зрежисована. Пропрацьована заздалегідь саме з ЮРИДИЧНОЇ точки зору. Підліткам (які були під керівництвом дорослого дяді) роздали ножі та газові балончики. Зброя, але формально не заборонена. Потім хтось подзвонив на 102 та повідомив про це. Тобто копів чітко скерували, копи мали реагувати. Під час розмови з копами хлопчики почали завчено качати права. Копів поставили перед вибором – ігнорувати явну загрозу учасникам мітингу чи ліквідувати загрозу. Підлітків затримали, відібрали небезпечний мотлох і відпустили.

Потім, відразу з адвокатом і відеооператорами, пригнали «защітнікі». Для чого? Підлітки вже пішли. А щоб «забрати їх речі» – балончики та ножі. Те, що відбулося у відділку, – однозначна спроба штурму та провокування копів на жорстку відповідь. Але теж зроблено юридично продумано: зчинили штовханину і провокації, спробу прориву, але не переходячі межу. І нарешті під час затримання хтось (невідомо хто, але дуже вчасно і в тему) викрикнув «лажись, бандера». От так вдало вийшло, якийсь коп, прихований «беркутівець», канєшно (а вони ж всі там такі), вирішив на камери зарисуватись. Ну він же не в курсі, що кожен рух та звук фіксується.

Тобто все було продумано і зроблено саме з метою підняти хайп з юридичними тонкощами: “а то була не зброя”, “а то був не зовсім штурм”, “ааа, білі лєжащіх мальчіков” “ааа, хто-то крікнул лажись бандера”. Саме ці юридичні аргументи ширяться соцмережами. Суспільством явно маніпулюють, викликаючи вміло керовану ненависть до правоохоронців. До речі, в країнах, які ми називаємо демократичними, з такими хлопчиками обійшлись би набагато жорсткіше.

Одне питання: для чого це все?

Далі йдуть мої припущення, не наполягаю на їх 100% правильності. Але маю такі відчуття. Маєте іншу думку – будь-ласка, висловлюйте.

В Авакова і в поліції впав імідж, соцмережі переповнені криками “пси Авакова”, “мєнти нє люді” (явно запоребрикового походження), вони тепер змушені вибачатись і т.п. Тобто хтось цю подію замутив (а що вона спланована, сумніву немає). І підкріпили це реакцією в ЗМІ та соцмережах. В тому числі деяких начебто «порохоботів», які зовсім нещодавно з рамочками: «країні потрібен Порох» і дуже патріотичними стрічками, створеними за день-два (по 50 патріотичних поширень на день), почали масово додаватись у друзі. І почали гнати на Авакова та нацполіцію.

От Авакову на цій основі хтось із наближених вносить у вуха, що то БПП під нього риє. Реагують вони (Аваков, Геращенко) дуже нервово і ображаються на БПП (явні натяки в їх заявах). Що відразу ж подається як «Аваков пошел протів Порошенко». З іншого боку тими ж дописувачами ширяться чутки, що «Аваков договорілся з Тімошенко». На чому вони основані, мені не зрозуміло. Тобто одній стороні (Авакову) натякають, що під нього «риє» БПП. Іншій стороні (БПП) натякають, що Аваков договорілся з Тимошенко. Класика жанру, чи не так? Витончено, грамотно сіються протиріччя та непорозуміння між НФ та БПП, міністром МВС та Президентом. Перед самими виборами. Додаткових нюансів додають задіяні в підтримці дійства персонажі: брати Найєми, Давиденко, Корчинська, Ігорьок Луценко.

Результат:

1. Розкол між міністром МВС та Порошенко – напередодні виборів.
2.Різке зниження авторитету правоохоронців, розкол між правоохоронцями та народом. Крики про «беркутню», «всє мєнти тварі» – за тоном явно зрежисовані за поребриком. Все це напередодні виборів і активних спроб вибори зірвати.
3. Крім того після останніх подій на мітинги можна ходити колонами в одностроях, з бітами та кухонними ножами на поясі. Тому що це “не зброя” (по версії братів Найємів і активних коментаторів в соцмережах), це просто колона бейсболістів-кулінарів на прогулянці. І не дай, Боже, коп їм щось не так скаже, відразу буде штурм… ой нє, не штурм, а “масовий заход громадян” в поліцейську дільницю.

Нагадаю, у 2014-му теж був «масовий заход громадян» в адмінустанови Донецька та Луганська. А потім крики, звинувачення в ЗМІ та соцмережах, ненависть до копів, які працюють за 8-10 тисяч. Отже тепер жоден поліцейський не має права поворухнутись, лише посміхатись і дарувати “актівістам” квіточки. Інакше вони «бєркутня» і «пси Авакова».

Тобто копам, керуючись нашим чудовим законодавством, яке не дає їм жодних прав, просто зв’язали руки. Напередодні запланованих в кремлі масових провокацій під час виборів. Які будуть. Обов’язково – чи хтось сумнівається?

Панове, а хто після цього всього захищатиме ваші мітинги? Ваші масові заходи? Ваші вибори? Вашу безпеку на вулицях? Ті, кого ви називаєте «бєркутньою» та «псами Авакова»? Чи може Масі Найєм? Ігор Луценко? С14? Нацдружини?

Кому вигідно?


Елена Подгорная
Елена Подгорная

Я сейчас напишу очень непопулярный пост. В свете последних событий.
Про взаимное уважение.

Мы из совка принесли очень много всего. Всего ненужного невероятно много. Например, отношение к полиции. К милиции. К прокуратуре, судьям и всяким прочим органам власти. СБУ мы немного еще побаиваемся, но и тут борзеем.

Это отношение и сленг – наследие системы, в которой 90% населения тем или иным способом прошли тюрьмы и лагеря. Не важно, сидел там человек или возил туда передачи.

В связи с чем у меня вопрос. Как вы думаете, с этим наследием нужно расставаться, или так и будем называть полицию “мусорами” и ждать в ответ, что при задержании нас будут называть по имени отчеству и на Вы, сэр?

Я понимаю, что этой ветви власти сейчас можно предъявить много чего, но.
В полиции, прокуратуре, судах работают наши люди. Их не привезли с Марса, они такие же, как и мы, но с властью.
Дай власть вам, вы будете другими? Правда? Все?
Добавим сюда профдеформацию.
Добавим нечеловеческие сегодня условия работы.

Я прожила 43 года. Скоро будет 44. Это были разные годы. Не всегда по закону. Я довольно часто сталкивалась с милицией и прокуратурой. Не всегда за рюмкой чая. Иногда было дело…
Мой отец родом с ДВРЗ. Он сидел 5 лет за драку с тяжкими.

Я никогда не назову полицейского “мусором”. И, о чудо! При всех раскладах у меня нормально складывалось общение в разных ситуациях. Даже когда меня перетянули дубинкой – не появилось ненависти. Это их работа. Мы нарушили закон – отгребли. Все по честному.

Мой дядя – следователь. Тетя – прокурор. Я прекрасно знаю, с чем им приходилось сталкиваться. И от чего мы были защищены благодаря их работе.

Вы хотите честную, вежливую, реформированную полицию и прокуратуру с судами? А кого, простите, вы там видите? Боюсь вас расстроить, но эльфов нам не завезли. Там будет нормальный такой срез общества. С ватниками, с инакомыслящими, у которых Майдан был с другой стороны. Там будут симпатики разных политиков. Там будут честные и не очень. Впрочем, как везде. Как во всем мире.

Силовики, медики, учителя, чиновники изменятся ровно тогда, когда изменится общество. 40 лет – помните?
Так давайте хоть сейчас немножко начнем. Ну, хоть детям покажем пример уважения к государству и его представителям.

Хотите митинг? Сделайте его по закону.
И вообще, научитесь этот закон хотя бы уважать для начала. Потом, может, и соблюдать получится.
Вспомните про то, что у нас огромное количество юристов и адвокатов. На государство можно давить в правовом поле и получать результат.

Полиция в оплотах демократии действует намного жестче, чем у нас, у нее больше прав.
И монополия на насилие у государства. А если оно её лишится – наступят анархия и хаос. Вам точно не понравится.
Так давайте начнем что-то менять уже сегодня.

ПЫ.СЫ. Собирать информацию о семьях полицейских – днище.

Поділитися:
Share

Share