Петро та Марина Порошенки вшанували пам’ять захисників Донецького аеропорту (виступ, фото, відео)
Нам випала честь жити в один час із неймовірними героями, які вже стали легендою. Запекле протистояння українських воїнів з російськими агресорами в Донецькому аеропорту завершилося наприкінці січня. Не витримали стіни. А от українські воїни вистояли, не зламалися і здобули безсмертну славу. І тому – перемогли! Біль і вдячність спонукають нас пам’ятати про всіх, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України…Вічна пам'ять полеглим героям! Слава живим захисникам Донецького аеропорту! Слава Україні!
Gepostet von Петро Порошенко am Samstag, 19. Januar 2019
Шановні військовослужбовці!
Шановні родини героїв!
Дорогі співвітчизники!
У багатьох країнах світу є легенди про невелику групу хоробрих воїнів, які ціною власного життя зупинили ворога… Які надихнули на боротьбу сучасників, а нащадкам – дали приклад мужності і самопожертви.
Нам з вами випала честь жити в один час із неймовірними героями, які вже стали легендою. Але вони, герої, не міф, а чиста правда.
Запекле протистояння українських воїнів з російськими агресорами в Донецькому аеропорту завершилося наприкінці січня. Не витримали стіни. А от українські воїни вистояли, не зламалися, не зігнулися і здобули безсмертну славу. І тому – перемогли!
У слові «кіборги» звучить наше захоплення їхньою залізною стійкістю.
Єдність і рішучість дати відсіч російському агресору небачено зміцніли у дні, коли кожен українець, затамувавши подих, слідкував за бойовими діями в Донецькому аеропорту.
Біль і вдячність спонукають нас пам’ятати про всіх, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України… За звільнення української землі. Про цих людей вже складено легенди, написано книги, знято фільми.
Низький уклін вам, отці і матері, дружини і чоловіки, брати і сестри, доньки і сини «кіборгів» – хлопців з плоті і крові, які виявилися міцнішими за бетон і залізо.
І не знайти слів, якими б можна було б омити ваші сльози. Але знайте – вашою родиною зараз стала вся Україна, увесь наш народ, до священного літопису якого ваші сини увійшли навіки.
Захисники Донецького аеропорту заклали основу для нашої перемоги. І вона прийде.
І дай Боже, щоб одного вже мирного дня на мирному і звільненому Донбасі всі ми з вами зібралися на злітній смузі Донецького аеропорту. Біля його терміналів. Біля знаменитої вежі. Щоб ми стали там і просто помовчали. Просто постояли, вслухаючись у відлуння жорстоких боїв. І щоб хоча б на секунду уявили і пропустили через себе те, через що пройшли наші воїни-кіборги.
Вірмо – Україна не зійде з власного шляху, який обрала.
Вірмо – українці схилять свою голову тільки вшановуючи своїх героїв, і ні перед ким іншим.
Вірмо – ми точно подолаємо усі труднощі і дійдемо до мети. Мети, яка полягає у побудові вільної, незалежної і справедливої держави, члена Європейського Союзу та НАТО.
Вічна пам’ять полеглим захисникам Донецького аеропорту.
Ніколи не забудемо героїчного подвигу і не пробачимо ворогу. І не зрадимо того, у що віримо і за що боремося.
Відбудуємо аеропорт Донецька, і на його високій диспетчерській вежі завжди майорітиме український прапор, який «кіборги» піднімали знову і знову під кулями і снарядами.
Аеропорт стане кращим, сучаснішим. Там злітатимуть і сідатимуть літаки звідусіль. І завжди будемо пам’ятати наших героїв.
Вічна пам’ять полеглим героям!
Слава живим захисникам Донецького аеропорту!
Слава Україні!
