А сорок років по пустелі хто ходити буде?

Ірина Ніка

Основний антипорошенківський лозунг нашого фебе “он обманул людей”.
А от ніхуа. Це оті “люді” чомусь думали , що сьогодні Майдан, завтра вибори, а післязавтра райська жисть, гроші тазіками, життя краще ніж в Німеччині та Канаді, обов’язків ніяких, воює син Порошенка і так далі по списку “подарунків”.

Бгг, а сорок років по пустелі хто ходити буде? В’ябувати, платити податки, вичавлювати із себе совка, вчитися не срати в ліфті?
Тяжко, скучно і взагалі на казочку не схоже ?
Умгу, краще силіконова біобаба з бігбордами по всій країні і “родиною”, яка їй на тухлі скидається?
А ще краще палковнік, який не може обігріти мамусю, але зробить багатими усіх.
А клоун із чужим стержнем у дупі, здохнути можна від сміху, вобше заї*ісь.

Ну а якщо серйозно, Президент – це лише одна людина, є ще 40 мільйонів, відповідальність яких за країну одним голосуванням не обмежується.
Ці люди живуть, працюють, воюють, будують, керують, виконують, вчаться, організовують.
Країна, така яка вона є – це результат спільної праці. Це, звичайно, пафосно-затасканий лозунг, але це і дійсність.
Німці стали німцями не в один рік, Японію теж не одна людина з руїн підняла.

Може харе вже цієї пітерпенщини, цього впертого бажання бути дитиною в чарівній країні? Фей не існує, чарівний пилок шкідливий для мозку, а капітан Крюк у нас не гротескний, а дуже навіть реальний, товчеться біля кордонів.