Зрадофілам – з любов’ю
Люди, які щиро вважають себе патріотами України, азартно та затято борються з власною державою. З власною владою. З власними правоохоронними органами. Під час війни. Під час окупації частини території. Під час страшної загрози Україні та кожному без виключення українцю (згадайте наслідки 1918-го). Це руйнівне зачароване коло, в якому Україна нищить себе вже не один десяток років. Якщо не сторіч.
Вікове існування українського народу під тягарем чужої влади зробило протистояння народу владі чимось гарним, патріотичним, героїчним. Волею долі нам вдалося створити де-юре незалежну державу. Де-юре, але не де-факто. Не так легко виявилось ментально відірватись від московського рабства. Не так легко виявилось створити громадянське суспільство. Москва продовжувала панувати в політиці, ЗМІ, культурі. Москва серйозно впливала на перебіг та результати наших виборів. Але й окрім московського впливу незріле, постколоніальне, патерналістське суспільство легко піддається на маніпуляції власних популістів, політичних авантюристів та шахраїв.
Москві залишається лише підтримувати такий стан речей. Політика москви в Україні була і залишається: з одного боку – підтримувати у всіх гілках влади за російські гроші відкритих та прихованих проросійських політиків або популістів, з іншого боку – компрометувати та інформаційно нищити проукраїнських, державницьких політичних діячів. Політиці цій не одна сотня років.
Оце і є те замкнене коло. Під впливом московських грошей, власних шахраїв та продажних ЗМІ нищимо українських державників. Під тим же впливом підтримуємо та обираємо московських агентів та шахраїв. Ненавидимо і тих, і інших. Ненавидимо власну державу. Боремося з власною державою. Це ж так героїчно та патріотично – боротися з власною державою під час війни, чи не так? А ще досить безпечно. І навіть зручно. Хто скаже, що у важкі часи ти стояв осторонь? Ти боровся! Можна боротись і вдома. З владою бариг. І ти тепер не абихто. Ти активіст! Багато патріотів, активістів, націоналістів виключно тим і зайняті. Чи можна в умовах боротьби з власними державою та владою мати незалежність? Питання риторичне.
Як вийти з цього зачарованого кола? Як зробити українців друзями, помічниками, співучасниками власної держави, власної, своєї влади?
НАВЧИТИСЬ БАЧИТИ.
«Хто має вуха, нехай слухає.» Хто має очі, нехай бачить.
«По справах їх судіть їх».
Навчитись бачити реально зроблені на користь Україні справи. Не обіцянки. Не патріотичні гасла. Не патріотичний декор. Не піар у ЗМІ. А реальні справи. Навчитись бачити справжніх українських державників. Вирізняти їх серед шахраїв та ворожої агентури, солодких обіцянок,маніпулятивних звинувачень, замовленого ворогом компромату та інформаційної тріскотні.
А побачивши, – підтримати. Зробити крок назустріч. Відповідальність та патріотизм влади повинні отримувати довіру та підтримку суспільства у відповідь.
Діюча вища політична влада України свої кроки до українського народу зробила. Ці кроки: укріплення армії, співпраця з НАТО, євроасоціація, безвіз, автокефалія, децентралізація, санкції на москву, прибутковість держпідприємств, зменшення на порядок рівня корупції та багато інших. Зумійте побачити ці кроки: через звичні невдоволення, негаразди, ненависть. Зробіть хоча б один крок назустріч, невеликий. Який називається неупередженість. Об’єктивність. Грайте за свою команду.
Коли побачили якусь новину, яка обливає брудом ВАШУ державу, ВАШОГО Президента, ВАШІ правоохоронні органи, не поспішайте поширювати. Не поспішайте бризкати ненавистю. Не поспішайте кричати «та всі вони там крадуть»,«та всі вони мусора». Може не всі? Зупиніться. Подумайте. Не купуйтесь на емоцію, ворог любить чіпляти емоцією, вона вимикає розум. Оцініть джерело новини. Її тональність. Почитайте про це з різних джерел. Шукайте конкретні факти та докази. Дізнайтесь думку розумних людей. Порівняйте з висловами на цю тему ворожих ЗМІ, а чи не збігається їх точка зору з точкою зору деяких наших штатних «опозіціонєров» чи «борцов».
Це ж не так складно – не поспішати ненавидіти СВОЇХ? Трохи подумати?
Якщо не навчимось бачити, відрізняти державницьких політиків від ворожих агентів чи шахраїв-популістів, чи матимемо свою державу?
