Про те, як Тані не сподобалися блогери
Приємно спостерігати, як у Тані-“пластмасова форма варан” бомбить від анонімів у соцмережах, бо ж це тепер просто так любу дурню не написати, одразу прилетить, ага
Зрештою, даний пост мені більше цікавий ось цією фразою: “..історія Семена Семенченка – людини, яка артистично створила міф про себе під час війни і завдяки воєнному соціальному ліфту вирвалася у владу. У цьому може бути доля шарлатанства…”. Я вже в очікуванні, як зараз запалає кримський аферист Вомбат, і цей його ручний писка Євген Шевченко, шо корчить з себе військового =)
