Щастя на плечі неідеальних українців

Можна зрозуміти росіян.
Вони хочуть відновити імперію та за рахунок українців і українського ресурсу мати більший вплив на Європу. Свою інституційну та технологічну відсталість компенсувати тиском на цивілізований світ та постійною експансією чужих териорій.
Без України вони Московія, а не Росія.

Можна зрозуміти ватників.
Вони хочуть гарантованого теплого стійла, одного сорту ковбаси, але по 2.20, щоб не було багатих, щоб у сусіда не було мерседеса, щоб був вождь, якого боїться Америка.
Вони втратили свою останню цінність, втративши кайдани.

Зрадофіла зрозуміти неможливо.
Він не здатен сформулювати, чого хоче, хоча розуміється на абсолютно всіх питаннях, постійно всім незадоволений, але не пропонує нічого конкретного, крім якихось аморфних ідеалістичних картинок, які не снилися навіть комуністам, будь-яке досягнення нівелює фразами “а чого не раніше?”, “а чого не більше?”, “все одно хтось шось вкрав”.
Ідеальні малороси.

І все це щастя на плечі неідеальних українців.